четверг, 20 января 2022 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Віталій Портников: НАТО не має запросити Росію до вторгнення Зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у латвійській столиці може стати поворотним моментом для європейського континенту та євроатлантичної безпеки

Вже той факт, що учасники зустрічі обговорюють можливий напад Росії на Україну та гібридну війну Путіна та Лукашенка на кордонах ЄС та запросили для переговорів міністрів закордонних справ України та Грузії, свідчить про розуміння викликів, які зараз стоять перед цивілізованим світом у зв’язку із небувалою активністю авторитарних режимів.

Інше питання – як НАТО зможе відповісти на ці виклики?  Чи надасть дієву підтримку Україні та іншим країнам, які стали форпостом цивілізованого режиму у боротьбі зі спробами відродити «імперію зла» або обмежиться заявами про серйозну стурбованість і нагадування про те, що американські чи британські солдати не вмиратимуть за Україну.

Не будуть та й не будуть. Якщо такі заяви прозвучать, якщо Кремлю дадуть зрозуміти, що не захищатимуть Україну, це стане справжнім запрошенням до вторгнення. Але якщо Україна впаде, події почнуть розвиватися із неймовірною швидкістю. І це демонструє якраз гібридна війна, розв’язана Лукашенком за вказівкою Путіна біля кордонів Польщі, Литви та Латвії. Адже це вже не звична «сіра зона», це вже справжнісінький Євросоюз. І НАТО також. То що, за Польщу чи Латвію американські та британські солдати теж не вмиратимуть?

Будуть. Просто у набагато більшій кількості, ніж у випадку з Україною. Тому що якщо нападу на Україну вдасться запобігти, це означатиме переведення конфлікту у політичну та економічну площину та демонстрацію того, що Захід може постояти за себе та своїх союзників у протистоянні зі злом. І тоді можна буде зосередитися на зусиллях, які рано чи пізно призведуть до політичного та економічного краху російського режиму та запуску процесів демократизації Росії. А якщо ні – це ще більшою мірою посилить тенденції до відновлення Радянської імперії. Тим більше, що старіючому корумпованому Путіну нічого більше запропонувати росіянам, окрім як нагадати про привид кривавого монстра.

Але Радянська імперія – це не тільки території, які Росія окупувала 1920 року. Це ще й території, які СРСР окупував 1940 року. Це території, окуповані після 1945 року, коли сталінський чобіт замінив гітлерівський майже на половині європейського континенту. І чому б Путіну не намагатись відновити зону впливу, дестабілізувати Балтію та Польщу, посилити вплив своєї політичної агентури в Угорщині, Чехії та Словаччині?  І так, у цій ситуації ЄС стане схожим на ковдру, а з НАТО витікатиме інформація прямо на Луб’янку – навіть і без будь-якої війни.

Путін з його дикими амбіціями – загроза не лише Україні, але людству та людяності.  І якщо не зупинити його сьогодні, вже завтра світ зануриться у справжні та «гібридні» війни, а Байден, Джонсон, Макрон та інші залишаться у кривавій історії ХХІ століття з репутацією колективного Чемберлена.


Віталій Портников / Еспресо
Поделитесь.





Новости партнеров