п'ятниця, 22 листопада 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Петро Олещук: П’ять причин запуску проекту «Малоросія» Росія починає нову ідеологічну гру, зміст якої полягає у створенні іншої України

Як на мене, це рішення Кремля (а у мене немає жодних сумнівів, що ніякий Захарченко нічого подібного вигадати не міг) має низку причин та вимірів.

1. Адміністративний. Необхідність об’єднати два окупаційних анклави виникла давно. Власне, «республіки з трьох літер» першочергово створювалися для короткого терміну використання. Потім всі вони (і не дві, а значно більше) мали об’єднатися в одну «державу». Карикатурні вожді на кшталт Захарченка теж не мали правити три роки. Реальність підкорегувала плани, і у окремих республіках із прив’язкою до українських областей більше немає потреби. Водночас, вирішення технічного адміністративного питання в Москві вирішили використати як інформаційний привід.

2. Управлінський. Очевидно, ми маємо справу із технічною заміною правлячих еліт. Мабуть, скоро всі справи у Малоросії вже офіційно переберуть на себе десантники з Росії у вигляді господарників з російських регіонів. Їх можуть доповнити кілька відомих регіоналів-втікачів.

3. Ідеологічний. Очевидно, Росія починає нову ідеологічну гру, зміст якої полягає у створенні іншої України – дружньої для Росії. За три роки вони збагнули: вести війну проти України під відвертими українофобськими гаслами собі дорожче. Вигідніше проголосити ціллю створення іншої України. Звісно, суверенної, але дружньої по відношенню до Росії. Якщо це так – слід очікувати на шароварщину в Донецьку і Луганську. З бандурами, віночками та вусами Шевченка. Росія, очевидно, буде зараз активно просувати неомалоросійство як ідеологію. Я би навіть не виключав появи «Малоросійських націоналістів».

4. Політичний. По суті, декларація Захарченка – це дзеркальне відображення мирних планів української влади. Мовляв, ми за реінтеграцію. Але України до нас – до Малоросії. Очевидно, це спроба перехоплення ініціативи, і демонстрації готовності домовлятися. Крім того, це виголошення формальних претензій на всю територію України. Так само як офіційна українська влада стверджує, що поверне всі території як тільки в Росії буде криза, так само і малороси оголошують про перспективи повернення Києва.

5. Символічний. Цікаво, що 2014 року в Росії чітко розмежовували Новоросію та Малоросію із центром у Києві. Обидві були об’єктом зазіхань, але цілком автономними. Очевидно, проголошуючи Малоросію в Донецьку, вони здобувають символічну перемогу та символічно повертають усю Україну. Просто культурний центр Малоросії – Київ ще «чекає на звільнення».


Петро Олещук / Facebook
Поділіться цим