вівторок, 19 березня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Віталій Портников: Українці під владою брехунів Вони думають, що можуть обдурити цивілізований світ і змусити його допомагати Україні в ситуації, коли вони будуть намагатися побудувати тут лукашенківську Білорусь

У офісі президента України Володимира Зеленського не соромляться переписувати повідомлення про зміст його телефонної розмови із президентом США Джозефом Байденом.

Якщо у первинному варіанті документу говорилося про підтримку президентом США можливості надання Україні Плану для членства в НАТО, то зараз виявляється, що про це говорив Зеленський, а не Байден — отакої! А джерела видання Axioc з Ради національної безпеки США повідомили, що українська сторона «неправильно інтерпретувала слова президента США». Простіше кажучи — збрехала.

І ось тут виникає просте запитання — а навіщо вони весь час брешуть, брешуть — як дихають, брешуть майже всі представники влади? Адже із виданням Axioc була ще одна цікава історія, буквально у день телефонної бесіди Зеленського і Байдена. Це видання опублікувало інтерв’ю українського президента, в якому він висловлював готовність зустрітися із президентом США ще до американсько-російського саміту. І пояснило, чому такої зустрічі не відбулося, хоча вона спочатку і планувалася — тому, що у Білому домі були обурені витівкою Зеленського зі зміною керівництва “Нафтогазу” і вирішили, що запрошення Зеленському буде поганим сигналом. Обмежилися телефонною бесідою. Зрозуміло, що саме інтерв’ю у Зеленського брали у якості коментаря до цієї позиції Білого дому. Не більше того.

Але пов’язані з українською владою експерти відразу ж стали пояснювати, що це брехня, що ніякої американської стурбованості не було. І що це все Андрій Коболєв, це він організував публікацію у американському виданні! І це при тому, що всі ми на власні вуха чули, як державний секретар США Ентоні Блінкен тут, у Києві, називав авантюру з “Нафтогазом” поганим сигналом — не під час переговорів, а у своїх інтерв’ю! Що вже само по собі є безпрецедентним. І це при тому, що незрозуміло — навіщо ж президентові України давати інтерв’ю виданню, яке публікує “зливи” від Коболєва? Це такий мазохізм?

Звичайно ж, ні. Правда у тому, що Зеленський дав інтерв’ю шановному американському виданню, яке має серйозні джерела у Білому домі. Правда у тому, що президент України в своєму прагненні догодити олігархічним інтересам зірвав свою зустріч із президентом США. Дуже важливу зустріч, зустріч напередодні спілкування останнього із Путіним. Правда в тому, що дії президентської команди прямо суперечать національним інтересам України. Дії, а не слова. Слова Зеленський навчився говорити правильні. Тільки їм у цивілізованому світі ніхто не вірить.

З моменту свого обрання президентом України Володимир Зеленський живе у брехні. У брехні живуть його наближені — їм це вигідно. У брехні живуть його прихильники — одним це просто подобається, а інші не мають сміливості зізнатися, що стали співучасниками жахливого експерименту над власною країною. Але найголовніша брехня — це навіть не те, що вони говорять і що роблять насправді.

Найголовніша брехня — це те, що вони думають, що у них є вибір. Що вони можуть обдурити цивілізований світ і змусити його допомагати Україні в ситуації, коли вони будуть намагатися побудувати тут лукашенківську Білорусь. Що вони можуть обдурити українців, показати їм, що Захід «не допомагає» і потрібно домовлятися з Путіним. Що вони можуть обдурити Путіна, погодитися з якимось там особливим статусом Донбасу і російською мовою — щоб він вивів війська з території України і дозволив “95 кварталу” продавати серіальчики у російські кінотеатри.

А тільки обдурити нікого не вдасться. Путіну потрібні не їх низькопробні серіали. Путіну потрібна Україна. Українцям потрібна своя країна. А Заходу потрібно, щоб ця країна стала цивілізованою державою, а не була охлократичною потворою.

Ці люди можуть збагатитися — і збагачуються. Вони можуть насолоджуватися своїм незаслуженим становищем в суспільстві — і насолоджуються. Але обдурити, у кінцевому рахунку, вони зможуть тільки самих себе.


Віталій Портников / Еспресо
Поділіться цим