За останній місяць Медведчук, безсумнівно, забрав пальму першості в українському політичному дискурсі. Спочатку фільм Стус зробив йому мегарекламу, потім дружина з танцями, потім 112 і урочисте повернення, – пише Віктор Андрусів для Хвилі. – Фактично, при нульових затратах Медведчук отримав безкоштовної реклами на кілька мільйонів. І треба задати собі просте питання: чому цей політичний труп постійно вспливає і впливає вже ось 20 років?
Насправді, якщо ми прізвище Медведчук замінимо на «наша неорганізованість» – все стане дуже просто і зрозуміло. Наприклад, питання фільму Стус. Вдуматись тільки, суспільство обурилось тим, фактом що звідти викинули сцену про адвоката. Тобто той факт, що за 27 років Медведчук не отримав жодного покарання, осуду, знищення репутації – нікого не обурює? Той факт, що за 27 років Стус не став символом України на Донбасі, не став героєм цього регіону, що в рамках декомунізації вся вулиця Дзерджинського в Костянтинівці погоджувалась на будь-яку назву крім Стуса – нікого не обурює?
Далі, всіх раптом обурила участь його дружини в шоу з зірками. А той факт, що його дружина вела шість сезонів одного з найпопулярніших шоу «Україна має талант» — нікого не обурював? Те, що він зайшов на 112 канал – це значить зло. А те, що 112 канал став одним з лідерів телевізійного ринку, за роки після революції Гідності, те, що всі знали, що його фактичний власник Захарченко і що це інвестиція Кремля – це все останні чотири роки не обурювало???
Вся ця «порнографія обурення» має одну й ту ж саму проблему – неорганізованість. Звідси хаотичні метання і обурення на якісь другорядні речі і не вирішення питання по-суті. Насправді, Медведчук ще після 2005 року мав втекти з країни і більше ніколи не повертатись. Але знову ж таки, відсутність системної послідовної роботи, перевага трипільских знахідок та бджолів над стратегічними завданнями – призвели до того, що цей труп вчергове піднявся на політичному горизонті. Відсутність принципової позиції у суспільства та політиків на його появу в 2014 році, продовження цієї не системної роботи.
Натомість Медведчук дуже добре організований. Він набрав фінансовий ресурс в роки Кучми, заручився зв’язками з Кремлем, зберіг медіавплив, розвинув мережу міських божевільних з Рубанів і Савченко тощо. Він може грати в довгу. Може наймати адвокатів, які будуть роками таскати по судах, всіх хто його образив. Може підкупляти депутатів, може проводити акції своїх божевільних і так далі. Все це дає йому розуміння, що «порнографія обурення» потриває максимум три дні, а він буде мати своє.
Щоб знищити Медвечука потрібно бути не менш системно організованим. Потрібно мати постійну ресурсну базу, яка може системно забезпечувати йому протидію. За 27 років точно можна було спробувати домогтися в судах притягнення його до відповідальністі, за службову недбалість з тяжкими наслідками. Можна було організувати серйозну травлю СТБ за появу дружини, можна зрештою зараз в терміновому порядку організувати новий телевізійний канал, який швидко вийде на невдоволену аудиторію 112-го.
Але все це потребує злагодженої роботи великої кількості людей з ресурсами, людей з талантами та ідеями. Без організації це неможливо. Тільки ефективніша організація може перемогти кримінальну організацію Медведчука. Зрештою, Майдан і був такою організацією. Він об’єднував великий ресурс ідей людей і грошей. Згадайте, Громадське стало відповіддю на монополізацію українських ЗМІ. Ефективною відповіддю. Проблема Майдану, що він не може грати в довгу. Він закінчується з виграною битвою, і приречений програти війну. Його має змінити інша організація.
