Вже три дні поспіль соцмережі колотяться навколо питання – мав чи не мав право президент відпочивати на дуже недешевому курорті.
«Порохоботи» стоять на тому, що Порошенко – офіційно мільярдер, тому скільки і як він витрачає своїх грошей у свою відпустку – це його особиста справа.
«Зрадофіли» закидають, що, так-то воно так – заробив, але зрада в тому, що літали на екзотичний острів президент і його родина таємно, за чужими паспортами, вивізши при цьому немаленьку суму незадекларованої готівки.
В юриспруденції існує таке поняття, як «обтяження прав». Скажімо, ви отримали в спадок від родичів квартиру з великим боргом по комуналці. Ось цей борг і є обтяженням вашого права власності. Тобто сплатити ви його маєте, хоч заборгували і не ви.
Посада ж голови держави накладає на особу набагато більше обтяжень і не лише в розумінні права як такого, але й обтяжень морального та етичного характеру. А, втім, мораль і етика – це не з українського політичного лексикону взагалі.
Подивимося на ситуацію без «лірики».
Прихильники Петра Порошенка закидають критикам його новорічного вояжу, що ті – ліваки і «совки», які заздрять успішності президента, його статкам. Але їх можна побити їхньою ж «картою».
Уявімо Україну як велике, потенційно успішне, але занедбане попередніми керманичами підприємство. В 2014 році понад 30 мільйонів акціонерів цього підприємства обрали нового директора, який обіцяв за 5 років вивести його з кризи і забезпечити акціонерам хоч сяк-такий прибуток. Більшість акціонерів повірили, і Петро Олексійович став «директором» України.
І ось не за горами вже нові збори акціонерів, а підприємство як котилося в прірву, так і котиться. Питається, чи заслужив директор на розкішний різдвяний вікенд, коли більшість акціонерів якщо не в злиднях, то живуть від зарплати до зарплати, а про дивіденди і мови немає?
Відповідь очевидна навіть для самого «директора». Інакше скандальний переліт президента на Мальдіви не стали би старанно приховувати від громадян.
Якщо ж глянути на Україну як на володіння поміщиків, «маєток» 19 століття, а на Порошенка – як на того самого поміщика із 45 мільйонами кріпосних, то все стає на «свої місця»: «пан заробив, пан «почивать изволили»». І не справа «холопів» – де, як і за які гроші.
Ба більше, «адвокати» президента у даній ситуації є «совками», адже саме за часів СРСР керівництво колгоспів-заводів-інститутів тягнуло до дому все, чим, власне, керувало, а успішність очолюваного підприємства була ділом десятим…
Підсумовуючи. Безумовно, особиста справа Петра Олексійовича – відпочити на 14 мільйонів своїх гривень, але – не заслужив.
Дмитро Хилюк / УНІАН
