понеділок, 17 березня 2025 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Вистава для двох: Як Путін «поступатиметься» Трампу на переговорах Сценарій полягає в тому, щоб Путін виглядав миролюбним і готовим на величезні (як висловився Трамп, "щедріші, ніж має бути") поступки порівняно з озвученими стартовими позиціями ("своє не віддамо"), а Київ виявився непримиренним та непоступливим. Тоді Трамп зможе звинуватити Україну в зриві переговорів і спокійно вмити руки

З Росії останні два тижні йде потік дивних новин про те, чи хоче Кремль закінчувати війну. Половина цього потоку говорить про те, що Путін нібито займає непримиренну позицію, тоді як інша половина начебто свідчить про протилежне. Однак обидві половини, по суті, фальшиві. Базова стратегія Кремля полягає у тому, щоб зірвати переговори руками українців. І зараз він створює інформаційні декорації для цієї вистави.

Путін відмовляється від миру?

Про непримиренність Москви регулярно розповідає міністр закордонних справ РФ Лавров. Фактично він відкидає обидві ключові позиції, які озвучував Дональд Трамп: заморожування війни та введення в Україну європейських миротворців.

24 лютого Трамп заявив, що Путін погоджується на європейських миротворців в Україні. «Він прийме це. Я поставив йому це питання, — сказав Трамп про Путіна, коли його запитали про розгортання в Україні європейських військ. — Послухайте, якщо ми укламо цю угоду, він не шукатиме нової війни… Я спеціально поставив йому це питання. У нього немає проблем з цим».

Вже 26 лютого Лавров на прес-конференції у столиці Катару Досі спростував Трампа. Говорячи про миротворців, він заявив: «Нас ніхто про це не запитує. Підхід, який нав’язується європейцями, насамперед Францією, а також англійцями, націлений знову на те, щоб розігрівати конфлікт і далі, припиняючи будь-які спроби його заспокоїти».

Він не лише відкинув миротворців, а й висунув перелік вимог до України. «Розмови про якісь миротворчі сили — це все порожнє. Головне — знищити першопричини конфлікту. Вони не у відсутності миротворчих сил, а у втягуванні України в НАТО з прицілом на освоєння її території для створення військової інфраструктури, націленої проти Росії, і тотальним винищенням прав росіян і російськомовних, — заявив Лавров. — Тому такими простенькими механічними штучками, як розміщення військ, не відбутися. Потрібно буде говорити про першопричини». Зокрема, за його словами, «те, що залишиться від України, теж має бути звільнено від расистських законів. Там люди теж залишаються, яким зручніше розмовляти російською та які хочуть зберегти традиції своїх предків, вихованих у російській культурі».

Також він наголосив, що Росія відкидає заморожування війни по нинішній лінії фронту і має намір відвоювати всю територію чотирьох українських областей, які вона записала до своєї конституції. «Дехто каже, що є ідея залишити лінію зіткнення. Такого не буде. Є конституція, заснована на волевиявленні людей», — заявив Лавров.

Тобто Росія загрожує продовжувати війну доти, доки Україна не виконає всіх вимог Кремля, але й у цьому випадку жодних європейських миротворців в Україні не буде. 6 березня Лавров знову спростував можливість їх розміщення. За його словами, це означатиме «пряме, офіційне, неприховане залучення країн НАТО до війни проти РФ». Також він звинуватив президента Франції Еммануеля Макрона у прихованні справжніх намірів та продовженні «справи Наполеона».

Того ж дня, 6 березня, із непримиренною заявою виступив Путін. На зустрічі з жінками із фонду «Защитники отечества» він підтвердив, що Росія хоче відвоювати в України всю територію, яку вважає своєю. Відповідаючи на заклик однієї з жінок «ми не повинні нікому поступатися», Путін пообіцяв: «Ми і не збираємося цього робити. Ми повинні вибрати для себе такий варіант миру, який би нас влаштовував і який би забезпечив на тривалу історичну перспективу спокій для нашої країни. Нам нічого чужого не треба, але ми своє не віддамо. І нам потрібен такий варіант, який би забезпечив стабільний розвиток нашої країни в умовах миру та безпеки». Це саме той варіант, коли Україну змусять роззброїтися та записати у свою конституцію нейтральний статус. Також Путін слідом за Лавровим прирівняв європейських миротворців до вторгнення Наполеона. «Є ще люди, які хочуть повернутися до часів Наполеона, забувають, чим це закінчилося», — заявив він.

Коротше, якщо послухати Путіна та Лаврова, то позиція Москви — це повна обструкція ідей Трампа. Росія збирається воювати до переможного кінця, доки Україна не капітулює.

Путін хоче миру?

Водночас західні медіа регулярно передають із Москви сигнали про бажання закінчити війну. Увечері 7 березня після чергових непримиренних заяв Путіна і Лаврова агентство Bloomberg повідомило, посилаючись на свої московські джерела, що Путін готовий погодитися на перемир’я. Першим сигналом позитивної відповіді Путіна на заклик Трампа до припинення вогню стала пропозиція, яку було передано 18 лютого на переговорах у Саудівській Аравії між вищими російськими та американськими чиновниками.

«Дві людини, поінформовані в цьому питанні, повідомили, що для того, щоб погодитися на припинення бойових дій, необхідне чітке розуміння рамкових принципів остаточної мирної угоди. Росія наполягатиме, зокрема, на встановленні параметрів можливої миротворчої місії, включаючи угоду про те, які країни братимуть участь, сказала інша людина, знайома з цим питанням», — передає Bloomberg сигнали з Кремля. У цих сигналах не чутно ніякої патетики на кшталт «своє не віддамо», лише готовність якнайшвидше перейти до торгів про умови угоди.

Якщо послухати самого Трампа, то він вірить у миролюбність Путіна та його готовність піти на щедрі поступки. «Він хоче покласти край війні, і коли вона закінчиться, я думаю, він буде щедрішим, ніж має бути. І це дуже добре», — сказав Трамп журналістам 7 березня. На запитання, чи вірить він Путіну, коли той сказав йому, що хоче миру, Трамп відповів, що вірить. «Я вірю йому. Я думаю, що у нас все добре з Росією, — сказав він. — Мені все важче, чесно кажучи, мати справу з Україною».

Про те, що між Трампом та Путіним «все добре», свідчить і те, що у Вашингтоні та Москві вже обговорюють алгоритм зняття з Росії американських санкцій. 7 березня агентство Reuters повідомило, що Білий дім попросив міністерство фінансів вивчити варіанти пом’якшення енергетичних санкцій перед очікуваними переговорами між Трампом та Путіним. Того ж дня агентство Bloomberg розповіло, що радники Трампа пропонують йому скасувати нафтову стелю, яка забороняє перевозити і страхувати нафту, куплену у Росії дорожче за 60 доларів за барель. Умовою для зняття санкцій джерела, як Bloomberg, так і Reuters, називають згоду Росії укласти мирну угоду з Україною. «Аналітики кажуть, що пом’якшення санкцій є ймовірним центральним елементом будь-якої угоди», — додає Reuters.

До цього радісного для них моменту вже готуються у Москві. Глава американської торгової палати в РФ Роберт Ейджі розповів в інтерв’ю РБК, що він готує для уряду США документ (white paper), у якому аналізується, від яких санкцій проти РФ найбільше постраждали американські компанії. Серед пріоритетних заходів він називає зняття санкцій у секторі авіації (включаючи постачання запчастин та техпідтримку літаків), скасування заборони на інвестиції для американських компаній, повернення SWIFT для російських банків.

Таке відчуття, наче у Вашингтоні та Москві вважають питання про мирну угоду вирішеним і вже готуються до спільних повоєнних проектів. Але як тоді розцінювати войовничі заяви Путіна і Лаврова?

Базовий сценарій Путіна

Дуже схоже на те, що Кремль та Білий дім зараз грають в одну гру. Саме тому Трамп ніяк не реагує на непримиренні заяви з Москви. Він знає, що Путін у жодному разі не хоче зірвати російсько-українські переговори. Кремль проголошує максималістські вимоги як свою стартову позицію на переговорах, щоб потім Трамп «умовив» Путіна відмовитися від якогось пункту, завідомо неприйнятного для України, після чого Трамп зможе сказати, що тепер черга Києва йти на поступки.

Можна припустити, що «під жорстким тиском Трампа» (а насправді за спільним сценарієм) Путін відмовиться від вимоги віддати йому Херсон, Запоріжжя та Краматорськ та погодиться на заморожування війни по фактичній лінії фронту. Після цього Трамп поставить Київ перед необхідністю зробити крок назустріч: пообіцяти внести до конституції нейтральний статус України та державний статус російської мови. Якщо Україна хоче європейських миротворців — будь ласка, в обмін на дуже жорсткі обмеження чисельності та озброєння ЗСУ та демілітаризацію стокілометрової зони вздовж демаркаційної лінії та держкордону з РФ.

Тобто сценарій полягає в тому, щоб Путін виглядав миролюбним і готовим на величезні (як висловився Трамп, «щедріші, ніж має бути») поступки порівняно з озвученими стартовими позиціями («своє не віддамо»), а Київ виявився непримиренним та непоступливим. Тоді Трамп зможе звинуватити Україну в зриві переговорів і спокійно вмити руки: зняти з Росії санкції, розпочати взаємовигідні проекти з РФ і дозволити Путіну захопити стільки української території, скільки зуміє.

Звісно, цей сценарій може і має бути зірваний. Для цього українська влада має професійно попрацювати і з Білим домом, і з Конгресом, і з американськими медіа, і з європейськими союзниками.


Юрій Вишневський / Ділова столиця
Поділіться цим