Цікава історія сталася з Міністерством оборони. 24 червня воно підтримало законопроект про продовження терміну оновлення даних військовозобов’язаними, а наступного дня змінило свою позицію на протилежну. Під обома документами стоїть підпис міністра оборони Рустема Умерова.
Ця історія відображає коливання влади між аргументами «за» та «проти». І вона показує, що гарного розв’язання у цієї проблеми немає.
Аргументи «за»
Нагадаємо, що 18 травня набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Коротко його називають законом про посилення мобілізації. Він вимагає, щоб громадяни України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом (тобто не пізніше 16 липня) уточнили адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані. Це можна зробити або у територіальному центрі комплектування (ТЦК), або у центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), або в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Функцію е-кабінету виконує мобільний додаток «Резерв+». Принаймні так стверджує сайт Міноборони. Він закликає вірити йому на слово і пояснює: «Постанова, яка врегульовує функціонування застосунку, прийнята 10 травня 2024 року. Наразі інформація постанови має обмеження доступу, тому текст не можна проглянути публічно».
29 травня Володимир Ар’єв та ще 12 нардепів із фракції «Європейської солідарності» внесли законопроект №11305, який пропонує продовжити 60-денний термін до 150-денного, тобто на 90 днів. Їхній головний аргумент — недостатня пропускна спроможність ТЦК.
Оновити дані через «Резерв+» або в ЦНАП можуть далеко не всі військовозобов’язані з низки причин, таких як помилки в реєстрі «Оберіг», необхідність подати додаткові документи та інше. У таких випадках військовозобов’язані повинні прибути особисто до ТЦК. Крім того, повинні особисто прибути до ТЦК, щоб стати на військовий облік, чоловіки, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу у Нацполіції, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки, Національному антикорупційному бюро, органах прокуратури, Держслужбі з надзвичайних ситуацій, кримінально-виконавчій, податковій, митній службах або ж звільнені з цих органів.
Загалом кількість громадян, які мають особисто побувати в ТЦК, значно перевищує можливості центрів прийняти їх. Після набрання чинності законом про посилення мобілізації щодня спостерігається величезне скупчення людей біля ТЦК. Громадяни масово скаржаться на неможливість потрапити до ТЦК на особистий прийом, пояснюють автори законопроекту №11305. На їхню думку, стає очевидним, що ТЦК не зможуть прийняти всіх військовозобов’язаних, яким необхідно виконати викладені вище вимоги закону у відведений 60-денний термін — до 16 липня.
Отже є сотні тисяч людей, яким необхідно особисто пройти через ТЦК не пізніше 16 липня. Якщо вони не встигнуть це зробити у зазначений термін, кожен із них автоматично стає порушником правил військового обліку. За це на них за статтею 210 Кримінального кодексу чекає штраф у розмірі від 17 тис. до 25,5 тис. грн — навіть якщо вони ні в чому не винні, сумлінно хотіли виконати закон, але не змогли це зробити через низьку пропускну здатність ТЦК.
Вочевидь це серйозні аргументи. Тому новина про те, що Міноборони підтримало законопроект №11305, виглядала цілком логічною. І навпаки, коли Міноборони змінило свою позицію на протилежну, це було дивно.
Можна було припустити, що причина у політичних ревнощах. Тобто на Банковій обурилися, що Міноборони підтримало законопроект від «Європейської солідарності», і змусили Умєрова надіслати до парламенту нового листа.
Якби причина була в цьому, тоді можна було б очікувати, що незабаром з’явиться проект від фракції «слуг народу», де першим автором буде Давид Арахамія, або від профільного комітету на чолі зі «слугою народу» Олександром Завітневичем. І тоді Умєров міг би передумати вдруге.
Проте 26 червня політику влади роз’яснив член профільного комітету «слуга народу» Федір Веніславський, який спеціально для цього провів брифінг в «Укрінформі». Судячи з його слів, влада ухвалила рішення відкинути ідею продовження терміну оновлення даних.
Аргументи «проти»
За словами Веніславського, продовжувати терміни оновлення військово-облікових даних немає потреби. До того ж, у військовозобов’язаних українців є ще близько трьох тижнів, щоб виконати вимоги закону.
«Динаміка, яку ми сьогодні спостерігаємо в оновленні персональних військово-облікових даних, є достатньо позитивною. Пройшов місяць і 8 днів з моменту набрання чинності законом, і 2 млн 370 тис. громадян оновили свої дані», — розповів нардеп. Він уточнив, що переважна більшість із цього числа оновила дані через додаток «Резерв+», на другому місці за кількістю оновлень йдуть ЦНАПи, а на останньому — ТЦК.
Втім, відповідати на аргументи авторів законопроекту №11305 Веніславський не схотів. Натомість він акцентував на перспективах збільшення показників е-кабінету. «Я думаю, що при знятті страхів перед додатком «Резерв+» динаміка може бути значно кращою, — припустив він. — Тому зараз говорити про необхідність продовження терміну, який ми надали законом для оновлення своїх персональних військово-облікових даних, немає. Тим більше, ще 20 з лишком днів [залишилося до кінця терміну]».
Він наголосив, що загалом динаміка оновлень досить хороша. «Я думаю, що в цілому закон виконав ту головну місію, заради якої ми його ухвалювали», — заявив він. За його словами, з моменту набуття чинності законом, тобто після 18 травня, «темпи мобілізації дозволяють оптимістично дивитися на механізми реалізації цього закону і відповідають тим очікуванням, які ми [тобто нардепи], Міністерство оборони, головнокомандувач Збройних сил, Генеральний штаб на нього покладали».
Напередодні спікер Міноборони Дмитро Лазуткін повідомив в ефірі «Армія TV», що після 18 травня свої військово-облікові дані оновили 2,3 млн українців, у тому числі 1,78 млн — через «Резерв+». Серед тих, хто оновив свої дані, майже половина — 1,1 млн — придатні до призову. «Це важлива інформація, тому що є багато заброньованих, багато тих, хто має право на відстрочку. Тобто мільйон і сто тисяч можуть бути мобілізованими і, відповідно, стати до лав Сил оборони», — наголосив Лазуткін.
Півроку тому начальник ГУР МО Кирило Буданов повідомив: «Сукупно Сили оборони України зараз складають (назву трішки умовну кількість, бо ми підійшли до держтаємниці) мільйон сто тисяч людей». Тобто після 18 травня вдалося виявити ще таку ж кількість людей, яких можна мобілізувати.
Нерозв’язна проблема
Таким чином, влада задоволена темпами оновлення даних, а отже, можна припустити, що вона задоволена і темпами мобілізації. Тому влада не бачить потреби щось виправляти в законі. І вона вирішила просто заплющити очі на проблеми сотень тисяч людей, які зобов’язані пройти через ТЦК, але фізично не можуть це зробити через нездатність ТЦК швидко пропустити через себе таку кількість відвідувачів.
Влада розраховує, що останні три тижні перед 16 липня чоловіки мобілізаційного віку масово кинуться оновлювати дані, щоб не потрапити до числа порушників закону і не сплачувати штраф. Тому вона, ймовірно, боїться, що якщо відсунути крайній термін оновлення даних на 90 днів, то люди на такий самий термін відсунуть свої плани скористатися програмою «Резерв+».
Крім того, можливо, такі рішення, як продовження терміну оновлення даних, не можна робити без узгодження із західними партнерами, які саме під мобілізацію дають зброю.
Зрештою, відкласти дедлайн оновлення даних — означає відкласти штрафи. За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні було понад 10 млн чоловіків, яким зараз від 25 до 59 років. Поновили свої дані, як сказав Веніславський, майже 2,4 млн. Ще 1,1 млн, як сказав Буданов, уже у Силах оборони. Виходить сумарно 3,5 млн. А ще 6,5 млн своїх даних не оновили. З кожного по 17 тис. грн штрафу – це 110 мільярдів гривень. Цікаво, чи вистачить пропускної спроможності судової системи.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
