субота, 15 червня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Геть зраду: Коли Байден дозволить стріляти по Росії ракетами США Можна очікувати, що одного чудового дня ми попросимо ракети для удару по окупантам у Криму — а вдаримо по скупченню російських військ десь у Білгородській області. І скажемо, що просто випадково схибили. А Держдеп та Пентагон підтвердять: так, українці промахнулися, але мають право на помилку. А потім "промахнулися" вдруге

«Ми [США] завжди підтримували Україну і завжди запізнювалися з цим на шість місяців». Це зізнання зробив голова бюджетного комітету Сенату США демократ Шелдон Вайтгаус на слуханнях щодо озброєння України, які відбулися 16 травня у Гельсінській комісії США.

Офіційна назва цієї американської інституції – Комісія з безпеки та співробітництва в Європі. До неї входять по дев’ять членів обох палат Конгресу США (зокрема дев’ять демократів і стільки ж республіканців), а також три представники виконавчої влади (по одному від Держдепартаменту, Пентагону та міністерства торгівлі). Очолює Гельсінську комісію конгресмен-республіканець Джо Вілсон; співголовою є голова комітету Сенату США з міжнародних відносин демократ Бен Кардін.

Напередодні слухань комісія заявила: «Наступ Росії на Харків загрожує життю понад мільйона мирних жителів і ставить під загрозу оборону України. США мають не лише дозволити, а й заохочувати ЗСУ завдавати ударів по силах РФ, які ведуть вогонь і розміщуються на кордонах РФ». І взагалі, вважає комісія, оскільки Росія наступає на Харків, «очевидною є нагальна необхідність надання Україні переважної військової переваги».

Хороша новина для нас у тому, що це зараз консолідована думка обох палат та обох партій. А погана новина — це те, що, як констатує член комісії сенатор-демократ Вайтгаус, США запізнюються на шість місяців.

Півроку роль головного гальма грав Конгрес. Але місяць тому обидві палати ухвалили закон про виділення понад $60 млрд на допомогу Україні. І тепер роль того, хто завжди спізнюється, повернулася до Джо Байдена.

В яку гру грає Байден

Часто можна почути версію, що Байден боїться брати на себе відповідальність. Тобто він не хоче, щоб наша війна виглядала як проксі-війна США з Росією. А якщо українці стрілятимуть американськими ракетами російською територією, то російська (і китайська) пропаганда намагатиметься подати це саме так: що США руками українців воюють проти Росії.

Однак це лише маленький фрагмент картини. Зараз усі дії (і тим більше заяви) американських політиків слід розглядати в контексті їхніх виборів. Байден утримується від тих кроків, які можуть спричинити негативну оцінку більшості американців.

Саме тому заява Гельсінської комісії США — це добрий знак для нас. Ми тут, в Україні, між собою, можемо скільки завгодно називати зрадою заборону Байдена бити американськими ракетами по скупченням російських військ та техніки біля наших кордонів. Це на Байдена не вплине. Якщо ж цю позицію Білого дому почне називати ганьбою американська суспыльна думка, якщо це стане гарячою темою американських медіа, тоді наші шанси використати Himers для ударів по російських позиціях у прикордонні зростуть.

Додамо, що зараз у Байдена немає шести місяців для традиційного запізнення. Вибори президента, всього складу Палати представників та 34 із 100 сенаторів відбудуться 5 листопада, тобто вже менше, ніж за півроку.

Кому вірити: Держдепу чи Пентагону

Ще одна хороша новина полягає у тому, що американські медіа вже розкручують цю тему. А погана у тому, що позиція Байдена ще не змінилася.

«Українців обурили обмеження Білого дому, які забороняють їм використовувати американське озброєння для завдання ударів по території Росії», — наголосив репортер Washington Post Майкл Бернбаум, який приїхав до Києва висвітлювати візит держсекретаря США Ентоні Блінкена. 15 травня Блінкен разом із Дмитром Кулебою провів прес-конференцію, і перше питання прозвучало саме від Бернбаума — і саме про сумнозвісну заборону Байдена.

«Адміністрація Байдена ясно дала зрозуміти, що не хоче, щоб Україна використовувала американське озброєння для завдання ударів по території Росії. Ситуація в Харкові прямо на кордоні зараз досить драматична, і схоже, що через ваші обмеження Україні дуже важко реагувати на російські атаки, оскільки чимало їх виходить з російської території. Чи має ця заборона сенс зараз і чи плануєте ви її послабити?» — запитав репортер.

«Ми не заохочували і не дозволяли ударів за межами України, але зрештою Україна має сама приймати рішення про те, як вона вестиме цю війну — війну, яку вона веде на захист своєї свободи, свого суверенітету, своєї територіальної цілісності. І ми продовжимо підтримувати Україну озброєнням, яке їй потрібне для успіху, для перемоги», — відповів держсекретар.

Деякі оптимісти розцінили слова Блінкена «Україна має сама приймати рішення» як скасування заборони Байдена. Але цей оптимізм виявився передчасним. До речі, сам Бернбаум сприйняв відповідь Блінкена без ілюзій. «Блінкен не вказав на жодні зміни у політиці США», — резюмував журналіст у заключному репортажі.

Наступного дня на запитання журналістів були змушені відповідати представник Держдепу Ведант Патель та представниця Пентагону Сабріна Сінгх.

«Звісно, це не зміна політики. Наша політика не змінилася, і держсекретар ясно дав це зрозуміти. Ми не заохочуємо і не дозволяємо завдавати ударів по території Росії, але ми також неодноразово заявляли, що Україна зрештою сама приймає рішення щодо своїх військових ударів і своїх операцій, і це продовжує бути так», — відповів представник Держдепу.

«Так, ми не змінили своєї позиції. Ми вважаємо, що озброєння, які ми даємо Україні, повинні бути використані для повернення суверенної території України», — підтвердила представниця Пентагону.

На уточнююче запитання: це прохання до українців чи обов’язкова умова? — вона пояснила, як ця заборона реалізується на практиці: «Зброя надається для використання на полі бою. І міністр [оборони США Ллойд Остін] у своїх розмовах з міністром [оборони України Рустемом] Умєровим обговорює, як найкраще можна використати ці можливості, і ми вважаємо, що це є на території України».

Отже, хоча Держдеп каже, що останнє слово за Україною, але Пентагон пояснює, що Україна отримує ракети лише після того, як Умєров дає обіцянку не використати їх по російській території. Очевидно, ця обіцянка і вважається «останнім словом України».

Право на помилку

І ще про одну ілюзію треба сказати. Навіть якщо Байден змінить свою позицію, це означатиме лише перерозподіл ракет у тих рамках, які поставлені законом про додаткові асигнування на безпеку України. Там чітко зафіксовано суму асигнувань на ракети: $2 млрд 743 млн за статтею «Закупівлі ракет для армії» і ще $366 млн за статтею «Закупівлі ракет для повітряних сил». За обома статтями гроші залишаться доступними до 30 вересня 2026 року. Байден не може перекинути на ці статті видатків гроші з інших статей.

Щоправда, США можуть дати нам усі ракети просто зараз, не залишаючи жодного запасу на потім. Але багато хто за океаном вважатиме це надто ризикованим варіантом.

Швидше можна очікувати, що одного чудового дня ми попросимо ракети для удару по окупантам у Криму — а вдаримо по скупченню російських військ десь у Білгородській області. І скажемо, що просто випадково схибили. А Держдеп та Пентагон підтвердять: так, українці промахнулися, але мають право на помилку. А потім «промахнутися» вдруге, і ще — поки з Вашингтона не прозвучить загроза припинити постачати ракети. Якщо ж вона не прозвучить зовсім, значить, наша несхвалена в Білому домі ініціатива може бути продовжена. Приблизно як удари, що не схвалюються, дронами по російських НПЗ. Але на подібну сміливість має вирішитись військово-політичне керівництво України.

А поки що нам залишається лаяти Байдена — і бити ракетами туди, куди він дозволяє.


Юрій Вишневський / Ділова столиця
Поділіться цим