неділя, 14 липня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Гроші, наступ, санкції, ООН: З чим Блінкен приїхав до Києва Росіяни у типовій манері «привітали» очільника американської дипломатії ракетним ударом по Києву і області вранці 6 вересня

Держсекретар США Ентоні Блінкен 6 серпня прибув з дводенним візитом до Києва. Це вже четвертий приїзд до України з початку повномасштабного вторгнення. Як і попередній, він офіційно не анонсувався, проте в ЗМІ відповідна інформація все ж напередодні потрапила. Тому, мабуть, росіяни й вирішили у типовій манері «привітати» очільника американської дипломатії ракетним ударом по Києву і області вранці 6 вересня.

Перед початком зустрічі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою Блінкен окреслив ключові теми перемовин – це наступ Сил оборони України і надання їм всього необхідного для цього, подальшу допомогу, відновлення країни і «зміцнення непохитної підтримки України з боку США».

Окрім того, з повідомлення телеканалу CNN, що посилається на високопосадовця Держдепу, на порядку денному заява Блінкена щодо нового пакету допомоги на суму у понад $1 млрд.

Здолати спротив трампістів

Питання фінансової підтримки України, включно з продовженням військової допомоги, є одним з головних для цього візиту.

Про це, власне, опосередковано свідчить і галас, зчинений російськими ботами в соцмережах, де поширювали світлину з Блінкеном і Кулебою на Берковецькому цвинтарі, який вони відвідали, щоб віддати шану полеглим українським героям. Власне, кремлівські боти писали тотожні повідомлення про те, що американський держсекретар, буцімто, особисто перевіряє, «як збільшуються українські кладовища»; результати «американських інвестицій»; або ж Кулеба демонструє, як Київ «витрачає долари американських платників податків» і «500 тис., що загинули за гегемонію США»; а також пророкують, що черговий $1 млрд від США «буде спущено у вбиральні».

Аналогічний за сенсом коментар щодо візиту Блінкена надав російським «журналістам» прессекретар Кремля Дмитро Пєсков: США, мовляв, «збираються й надалі підтримувати Україну і вести цю війну до останнього українця, не шкодуючи на це жодних коштів».

Втім, $1 млрд, про який повідомляв CNN, і запевнення українців головою Держдепу в тому, що Вашингтон і надалі «стоятиме разом з Україною», — не єдині елементи фінансової складової візиту, адже саме зараз по той бік Атлантики триває дискусія навколо запиту президента США Джо Байдена до Конгресу щодо схвалення додаткових витрат на суму $40 млрд, в тому числі $24 млрд допомоги Україні й інших напрямків міжнародної підтримки Києва.

Як повідомляє Reuters, у верхній палаті Конгресу – Сенаті – прохання президента суперечок не викликало. Так, подальше надання допомоги Україні підтримали лідери обох партій у Сенаті – Чак Шумер (Демпартія) і Мітч МакКоннелл (Республіканська партія).

Проблеми ж можуть виникнути в перемовинах між Білим домом і Палатою представників, де більшість у республіканців, і де на їх позицію впливає невелика, проте вельми завзята група ультраконсерваторів – трампістів. Прихильники 45-го президента США, нагадаємо, виступають або за скорочення цієї допомоги, або навіть за повну відмову від неї на користь суто інтересів США (попри те, що безпека у Європі теж відповідає національним інтересам Штатів), просуваючи кремлівський наратив, що саме допомога Києву сприяє ескалації і за її відсутності війна давно закінчилася б. Яким саме чином – трампістів вже не бентежить.

По-друге, у Палаті представників зараз інтенсифікується протистояння не просто між трампістами і демократами, а між трампістами й іншими республіканцями через кримінальні справи Трампа. Перші прагнуть нівелювати суди над експрезидентом і спробами розпочати процедуру імпічменту Байдена, і відвертим шантажем інших «слонів» – погрожують влаштувати шатдаун, якщо ті не погодяться позбавити фінансування слідчі органи, що зараз ведуть справи проти Трампа.

Тож ситуація дуже непроста. Хоча радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван налаштований оптимістично щодо перебігу перемовин з обома палатами Конгресу.

Дипломатія та крила

Наступні складові візиту – зміцнення позицій України на дипломатичному рівні й на полі бою.

Саме тому під час перебування Блінкена у Києві йдеться про узгодження спільної позиції Україною, США та іншими партнерами напередодні сесії Генеральної Асамблеї ООН, що розпочалася 5 вересня у Нью-Йорку.

Цілі союзників на цю сесію – продовження донесення позиції Києва щодо російської агресії і акумуляція підтримки у всьому світі.

«Українці мають важливу місію в Нью-Йорку – продовжувати пояснювати своїм союзникам і партнерам по всьому світу, що відбувається і що вони постійно потребують підтримки. І для нас важливо продовжувати очолювати ці глобальні зусилля з їхньої підтримки. Дуже важливо зараз мати можливість проконсультуватися», – заявили у Держдепі.

Попри нездатність ООН покласти край російській війні, вона все ж має певні інструменти тиску на Кремль, зокрема в контексті притягнення РФ до відповідальності і виплати нею репарацій. Але про трохи згодом.

Щодо безпосередньо військової допомоги: топ-тема сьогодні – це надання Києву винищувачів F-16, а отже і титанічна робота, спрямована на зміцнення української авіаційної компоненти: навчання, інфраструктура, сервіс, запчастини, озброєння.

Характерно, що 5 вересня Кулеба провів телефонну розмову з Ханке Брюінсом Слотом, новою міністеркою закордонних справ Нідерландів – країни, що є однією з очільниць авіаційної коаліції, і яка вже пообіцяла надати нам винищувачі. Говорили вони про F-16 і підтримку королівством початку перемовин про вступ України до ЄС до кінця поточного року.

Наступного ж дня паралельно з Блінкеном до Києва приїхала прем’єрка Данії Метте Фредеріксен. Копенгаген, завважимо, теж є лідером авіакоаліції і теж задекларував надання нам F-16. У Києві Фредеріксен мала виступ у Верховній Раді, а також розмову з американським колегою про війну РФ проти України і передачу винищувачів; і американсько-данську співпрацю в інтересах НАТО.

Плюс держсекретар США, згідно повідомленню МЗС Польщі, поспілкувався телефоном з колегою Збігневим Рау перед візитом до Києва про: безпекову ситуацію в Європі, спільну підтримку України трансатлантичною спільнотою, взаємодію в контексті вищезгаданої сесії ГА ООН.

Тож, як бачимо, Україна і партнери зараз активно координуються у питаннях подальшої військової допомоги для Києва. Особливо на тлі розвитку наступу Сил оборони України на південному напрямку, де їм вдалося подолати так звану лінію Суровікіна і вклинитися вглиб російської оборони. Блінкен і Фредеріксен по собі особисто демонструють довіру до українського військового керівництва та української армії після низки почасти далеких від об’єктивності публікацій в іноземній пресі про, начебто, надто повільні темпи наступу. Так, Блінкен зазначив, що СОУ мають значний прогрес і «це надихає».

Санкційний зашморг

Звісно ж ще одною темою для дискусії під час візиту Блінкена до Києва, є посилення санкцій проти Росії.

Власне, напередодні група Єрмака-Макфола підготувала нові рекомендації щодо провадження нових обмежувальних заходів.

До пакету рекомендацій включено: використання російських активів для відшкодування збитків України, енергетичні санкції, позбавлення Росії доступу до західних чіпів для БПЛА, ракет та техніки.

Як зазначають експерти групи з посиланням на статистику ЦБ РФ, станом на 1 січня 2022 р. міжнародні валютні резерви центробанку за кордоном становили $316 млрд: Німеччина – 96 млрд, Франція – 61 млрд, Японія – 57 млрд, США – 39 млрд, Велика Британія – 31 млрд, Канада – 17 млрд, Австрія – 15 млрд.

На додачу до них є ще інші активи Росії в інших країнах, частину з яких вже заморожено. Водночас партнери досі не узгодили правові механізми вилучення цих активів на користь України, до чого і закликають автори документу. Тому вони пропонують скористатися прикладом теракту над Локербі у Шотландії, після якого Лівію зобов’язали відшкодувати $2,7 млрд компенсації родинам 270 жертв вибуху бомби на літаку. Ще один прецедент: вторгнення Іраку до Кувейту у 1990 р. За 32 роки спеціальна комісія ООН, обробивши останній запит, встановила суму репарацій Кувейту у розмірі $52,4 млрд.

Тож механізми, насправді, вже існують. Питання у політичній волі і готовності ООН до конкретних кроків.

Санкції проти нафтової та газової галузей Росії, що попри збиток у $140-170 млрд через втрату 80% європейського ринку досі є джерелом прибутків для Москви, а отже і фінансування війни РФ проти України. Тому група пропонує вжити заходів щодо постачання зрідженого газу до Європи, морського експорту РФ «тіньовим флотом» (перевірки належного страхування у всіх танкерів в європейських водах, перевірка вартості російської нафти лише трейдерами з «білого списку»), а також шляхом зниження граничної межі ціни на нафту; і, звісно ж, санкції проти нафтокомпаній РФ, «Газпромбанку» та їх керівництва.

Окремо постає питання доступу Росії до західних технологій попри санкції завдяки обхідним шляхам, прокладеним через Китай, Туреччину, ОАЕ. Після вивчення експертами російських та іранських дронів, наприклад, було виявлено 174 іноземних компоненти (процесори, мікропроцесори, регулятори напруги, мікрочіпи та транзистори) виробництва Intel, Analog Devices, Samsung, Texas Instruments і Xilinx (AMD).

У нових ракетах РФ також було виявлено продукцію US Analog Devices, US Texas Instruments, US Microchip Technology, Intel, AMD, Infineon Technologies, Samsung, STMicroelectronics, Vicor, XILINX, ZILOG, Maxim Integrated, Cypress Semiconductor.

Вирішити цю проблеми експерти пропонують через уніфікацію санкційних списків між партнерами «для охоплення ширшого кола компаній, залучених до військового комплексу»; в тому числі уніфікованих списків товарів подвійного призначення; покращення комунікації між партнерами, більш жорсткий експортний контроль, поліпшення співпраці між урядами та компаніями-виробниками, використання Системи боротьби з відмиванням коштів (AML), тощо.

І тут варто розуміти, що більш жорсткі і ширші санкції дійсно зроблять більш досяжним успіх України на полі бою, в разі якщо партнери все ж погодяться позбавити Росію як прибутків від продажу енергоносіїв, так і джерел чіпів для російських ракет та техніки.

Але для партнерів, варто визнати, це не просте питання. Окремі країни і сьогодні продовжують вагатися із провадженням всеосяжних заходів, спрямованих на припинення російської агресії. Отже йдеться про більш інтенсивний дипломатичний тиск з нашого боку. І початок його може буде покладено на саміті перших леді та джентльменів, що проходить у Києві. Саме на цій неформальній тусовці – у кулуарах, наприклад, – можуть бути досягнені важливі попередні домовленості.


Владислав Гірман / Ділова столиця
Поділіться цим