неділя, 14 липня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Більше не «цариця морська»: чому Росія не пануватиме на морях Росія потрапила у власну пастку: після виходу її із зернової угоди Україна може знищити увесь Чорноморський флот РФ, практично не маючи власного. Водночас, і на інших морях країна-агресор теж здає свої позиції

Метою країни-агресора Російської Федерації у розв’язаній нею загарбницькій війні проти України є не лише захоплення українського суходолу. Окрім цього, росіяни прагнуть і володарювання на морі: морські шляхи є досі найвигіднішими для торгівлі, зростання економіки, а відтак і обороноздатності, військової сили будь-якої країни. Зокрема тому Росії й потрібні український Крим, наш Азов, наші чорноморські порти.

Україна нищить російський флот

Але нещодавно під час інтерв’ю La Nacion президент Володимир Зеленський заявив: якщо Кремль вирішить продовжити атаки на українські порти, то РФ до кінця війни проти України ризикує залишитися без усіх своїх кораблів.

«Якщо Росія продовжуватиме домінувати в Чорному морі і блокуватиме його, обстрілюючи ракетами, то Україна робитиме те саме, що є справедливим захистом наших можливостей. Якщо вони продовжуватимуть стріляти, у нас не так багато зброї, але якщо вони продовжуватимуть стріляти, то до кінця війни вони можуть залишитися без кораблів. І це те, що ми хочемо їм показати», — наголосив Зеленський.

Він додав, що зараз наша країна повинна довести, що у свої територіальні води, які, як і Чорне море, РФ заблокувала, ми маємо право ввозити та вивозити ті чи інші товари.

Світ не повинен бути заручником однієї країни-терориста, — підтвердив і очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю болгарському телеканалу bTV.

«Атаки на портову інфраструктуру й зерносховища України — це ще одне свідчення російського злочину проти людяності. Через те, що ми скоротили експорт зерна, страждають в основному незабезпечені країни, які у продовольчому сенсі залежать від України — в основному, це країни Азії та Африки», — підкреслив Буданов.

Сказано — зроблено. Нещодавно ще два великих російських судна пішли «за російським військовим кораблем». Й хоч великий десантний корабель Оленегорський гірник вдалося лише пробити українським морським дроном вище ватерлінії у порту Новоросійська, а у підсанкційного нафтового танкера SIC таким самим дроном лише розгромили машинне відділення, й хоч ці кораблі не пішли на дно як крейсер Москва — та вони оговтаються і стануть служити окупантам ще нескоро.

Як відомо, порт Новоросійська є найбільшим російським хабом з експорту вуглеводнів. За словами військового експерта, екс-співробітника КДБ Юрія Швеця, вживши рішучих дій у Чорному морі, Україна не лише поставила під питання російський військовий контроль у цьому регіоні, а й нафтовий експорт. Бо має тепер стабільну зброю, котра може загнати Чорноморський флот окупантів «під шконку» і паралізувати торгівлю РФ через порт Новоросійська.

«Золота ера» морських дронів

Встановити повний контроль над Чорним морем Росія намагалася вже з початку агресії, нагадав Швець: країна-агресор обстрілювала наші кораблі, портові міста, та створювала мінні поля в акваторії. Але в останні тижні все змінилося.

«Після підриву двох кораблів поспіль стало зрозуміло, що Україна має нову диво-зброю, котра може нанести поразку Чорноморському флот Російської Федерації», — визнав він.

За словами експерта, мета України зараз — завдати довгострокової шкоди РФ не лише на суші, а й на морі. Відтак Захід не заперечує проти завдання ударів по флоту РФ.

При цьому головний редактор Defense Express Олег Катков розповів журналістам, що морські дрони-камікадзе, створені Україною, можуть мати значно більшу ефективність, аніж навіть класична протикорабельна ракета, оскільки ними, принаймні на останньому етапі, керує людина.

«Я би звернув увагу на рівень пошкодження кораблів, які вражаються. Можна зробити висновки, що під ударом машинні відділення або двигуни і гвинти. А це означає, що націленість є така, що якщо не вдається потопити корабель, то спричинити йому такі пошкодження, які вимагатимуть довготривалого і коштовного ремонту. Тому що гвинти і двигуни — це найдорожче, що потрібно буде в подальшому ремонтувати, що потребуватиме часу. Отже, як у випадку цього танкера нафтового, було видно, що під прицілом було машинне відділення. Так і в інших випадках. І видно, що це дуже добре продумані, сплановані, скоординовані атаки», — сказав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в ефірі Radio NV.

Мусієнко вважає, що зараз — «золота ера» для застосування надводних дронів Силами оборони України — доки росіяни не отямилися і не вигадали способи протидії, наприклад, не розробили власні схожі системи або системи, котрі б давали можливість глушити зв’язок надводних дронів.

Та чи обійдеться світ без російської нафти, якщо ми підриватимемо їхні танкери? Так, бо вона цілком замінна, — повідомив в інтерв’ю Євгену Кисельову економічний аналітик, фахівець із нафтогазового ринку Михайло Крутіхін. Адже Саудівська Аравія та її партнери накопичили у себе серйозний видобутковий потенціал, котрий можуть використовувати у короткий термін, викидаючи на ринок додаткові обсяги нафти, аби завадити дестабілізації ринку, зауважив експерт.

А як щодо зерна? За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Україна нині шукає альтернативні чорноморським шляхи його експорту.

«Так, я думаю, що він (президент Ердоган — ред.) може (повернути зернову угоду — ред.). Ми знаємо, що турецька дипломатія співпрацює з російською. Тим часом ми будуємо альтернативні шляхи експорту пшениці та інших продуктів, не йдучи через Чорне море», — відзначив Кулеба відповідаючи на питання журналістів, чи здатний президент Туреччини повернути угоду про пшеницю.

Внутрішнє озеро НАТО

Однак Росія має флоти не лише у Чорному морі. Хизуючись, що Азов тимчасово став їхнім внутрішнім морем (звичайно, до перерізання Україною коридору окупантів у Крим суходолом), росіяни чомусь замовчують більш яскравий факт: Балтійське море поступово робиться «внутрішнім озером» НАТО.

Сприяє цьому поява у НАТО Фінляндії та Швеції. Фінляндія потрапила до Альянсу за прискореною процедурою ще у квітні 2023 року. І, як відомо, Туреччина дала згоду ратифікувати заявку Швеції до НАТО вже восени.

Балтійське море протягом тривалого часу було життєво важливим шляхом для Росії, так її військові та комерційні перевезення досягали Атлантики. Але вступ до НАТО Фінляндії та Швеції призведе до цікавого рокірування на Балтиці: російський флот там буде фактично заблоковано.

Швеція є останнім шматочком пазла для майже повного переходу під контроль НАТО стратегічного Балтійського моря. Посеред моря знаходиться шведський острів Готланд, над котрим час від часу перехоплюють російські винищувачі, що прилітають із Санкт-Петербурга та Калінінграда, пише Телеграф. Й ніщо не завадить НАТО створити тут, наприклад, свою військову базу,  а це змінить безпековий ландшафт Європи на довгі роки.

Розширення присутності НАТО зриває також і намагання РФ діяти з вузької Фінської затоки, через котру російські судна пропливають, аби дістатися до порту у Санкт-Петербурзі. А Калінінград буде оточений з усіх боків «очима» та зброєю НАТО. При цьому, у порту Балтійськ Калінінградської області базується Балтійський флот РФ, він складається з бойових кораблів, авіації та ППО. Також це — єдиний російський порт, котрий не замерзає взимку.

До речі Балтика – це певні «ворота» Росії до Арктики, де понад 50% берегової лінії Північного Льодовитого океану є територією Росії, що базує там підводні човни з балістичними ракетами та ядерні боєголовки. Тепер НАТО зможе стежити за цією діяльністю. Після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО, у разі бойових дій у балтійському регіоні, флот РФ тепер не зможе прийти на допомогу Калінінграду з Кольського півострова.


Кореспондент.net
Поділіться цим