20 березня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБОУ про припинення діяльності низки партій на час воєнного стану з урахуванням прямої військової агресії з боку рф. Тоді вказувалося, що за партіями, серед який й «Опозиційна платформа – За життя», помічена антиукраїнська діяльність, пропаганда війни, сепаратизм, колабораціонізм тощо. Тільки 3 травня Верховна Рада проголосувала за закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій». Офіційно про розпуск фракції ОПЗЖ у парламенті оголосили 12 травня. Чому тягли майже два місяці після введення в дію рішення Радбезу?
Завислі над проваллям. Як заборонена ОПЗЖ стала вигідна владі
Перша версія: дали час самим скласти мандати. Але вона видається малоймовірною, оскільки йдеться про діячів, які не тільки політично вижили, а й зуміли пристосуватися до потреб влади і при Віктору Ющенку, і при Петру Порошенку, і при Володимиру Зеленському. То ж більш імовірна версія – оскільки нардепи від забороненої партії лишилися при своїх мандатах, їм дали шанс перефарбуватися.
Спочатку від колишніх колег відсахнулася група депутатів, які орієнтувалися на Вадима Столара й Ігоря Абрамовича. У травні вони створили депутатську групу «Відновлення України», куди ввійшли не тільки ОПЗЖешники, а й кілька вигнанців зі «слуг». Раніше, 21 квітня, інша частина обранців народу від забороненої партії (умовно група Сергія Льовочкіна – Юрія Бойка) створила в парламенті групу «Платформа за життя та мир» (ПЗЖМ). При цьому й перше, й друге угрупування не цураються голосувати за законопроекти, за які часто «більшовикам» не вистачає голосів. Яскравим прикладом цьому стала підтримка розкритикованого громадськістю і місцевими елітами законопроекту №5655 про реформу містобудування. У нього багато авторів, але головна – Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу». За проект закону ледь натягли 228 голосів. Документ підтримали лише 176 «слуг» зі 239, зате 9 голосів дала ПЗЖМ, ще 11 – «Відновлення України». Інші зібрали по давніх «підпорках» монобільшості, групах «Довіра» і «За майбутнє», та серед позафракційних.
Це показовий, проте не єдиний приклад на доказ того, що колишні ОПЗЖешники – корисні владі у парламенті. І не тільки. Фракції забороненої партії розігнали і в місцевих радах, але й там депутати лишилися з мандатами. Голосують вони переважно так, як велить їм інстинкт самозбереження. У місцевих радах, де депутатів від ОПЗЖ було багато, вони тепер мають фактично «золоту акцію». Адже без їхніх голосів робота цих рад буде паралізована. Що ж до парламенту, то тут «золотої акції» у них до останнього часу не було. Проте розбалансованість президентської фракції зробила Бойка, Столара і компанію дуже потрібними для влади. І ця залежність почала вилазити боком.
Навіщо «слуга» Дунда спровокував скандал у Раді
«Слуга» Олег Дунда, мажоритарник з Київщини, знаний доволі резонансними ініціативами, як от узаконення множинного громадянства чи про заборону ідеології «русского міра», у грудні розпочав збір підписів під зверненням до спікера Руслана Стефанчука щодо внесення до порядку денного наступної сесії питання про позбавлення мандатів колишніх представників ОПЗЖ. За словами Дунди, він звернувся до Стефанчука щодо проведення позачергового засідання з вказаного питання, але голова Ради йому відмовив, мотивувавши тим, що через воєнний стан «робота впродовж сьомої і восьмої сесій триває у режимі єдиних пленарних засідань». Мотивація абсолютно логічна.
Дунда не лише збирав підписи, а й на запит руху «Чесно» повідомив, хто підписався під зверненням, а хто проігнорував. Оприлюднення прізвищ спричинило гучний скандал. Ті, хто не хоче брати участь у дійстві, влаштованому їхнім колегою, вимушені були пояснювати громадськості свою позицію. Вийшло не переконливо, але про це далі.
На момент відповіді ініціатора збору підписів на запит активістів відмовились підписувати звернення 43 представники фракції «Слуга народу», зокрема голова фракції Давид Арахамія, голова партії Олена Шуляк, заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко, представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський, а також відомі загалу депутати Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Данило Гетьманцев, Михайло Радуцький, Микола Тищенко, Олександр Трухін та інші. З цього напрошується простий висновок: якщо проти керівництво партії і фракції, отже, в Офісі президента також проти.
У президентській партії на оприлюднення прізвищ депутатів, що відмовилися підписуватися під зверненням Дунди, відреагували заявою: підтримували і будуть підтримувати законні та конституційні методи позбавлення залишків політичного впливу усіх представників проросійських сил, але не готові підтримувати «волюнтаристські та юридично нікчемні ініціативи, які лише підігрують проросійським силам, залишаючи їм шанс на юридичне оскарження і політичну реабілітацію в майбутньому». Так то воно так, однак є одне велике «але». 16 листопада нардеп від «ЄС» Олексій Гончаренко зареєстрував петицію до президента стосовно позбавлення мандатів депутатів екс-ОПЗЖ, вона набрала потрібні 25 тисяч підписів, і Володимир Зеленський 1 грудня дав доручення керівництву Верховної Ради опрацювати викладені в петиції пропозиції. Тому замість відмашки заявою, вочевидь, варто було пояснити громадськості, чому протягом місяця керівництво парламенту не виконало доручення президента.
Відмовилась ставити підписи майже у повному складі і фракція «Батьківщина». Наразі підписалася тільки Альона Шкрум. Пояснювати позицію політсили довелося самій Юлії Тимошенко. За її словами, партія – за позбавлення мандатів проросійських політиків, але фракція підтримає будь-який конституційний законопроект, покликаний відновити справедливість та реалізувати запит суспільства на очищення влади від колаборантів. Тобто за змістом заява схожа до заяви «слуг».
А от більшість нардепів від «ЄС» і «Голосу» підписалися. Натомість Володимир В’ятрович, який не захотів ставити підпис, назвав звернення Дунди «дешевою імітацією» від влади, яка «де-факто створила коаліцію з ОПЗЖ і за допомогою їхніх голосів протягує корупційні закони». Крім того, зауважує депутат, Конституція дає підстави для позбавлення мандату нардепів, і звернення не змінять цей перелік, а щоб внести будь-яке питання на пленарне засідання, достатньо голосу представника монобільшості на погоджувальній раді.
Поставили підписи і 21% членів групи «За майбутнє», яка досі асоціюється з впливом Ігоря Коломойського та афільованих із ним осіб. На цей нюанс відразу звернули увагу, запідозривши, що колотнеча навколо підписів під зверненням Дунди (його також прийнято відносити до орбіти екс-«приватівців») може бути вигідна саме цій групі впливу. Адже в разі позбавлення мандатів депутатів з колишньої ОПЗЖ у «слуг» виникне проблема зі збором голосів під складними для прийняття законопроектами. Тобто ведеться боротьба за перехоплення «золотої акції».
Таке припущення має під собою підстави, проте слід зрозуміти мотивацію всіх учасників гри, яку ініціював Дунда. Чому не поставила підписи «Батьківщина», а поставили «ЄС» і «Голос»? Тут зайве згадувати, як Юлія Тимошенко колись метикувала «ширку» з Віктором Януковичем. Справа не цьому. Проблеми з дисципліною у монобільшості дають нагоду іншим учасникам парламентського процесу грати на слабостях. Наразі є кілька законодавчих ініціатив, які стосуються позбавлення мандатів ОПЗЖешників або обмеження їхніх повноважень – Олексія Гончаренка, Олега Дунди, Тараса Батенка та інші. Але немає консолідованого документу авторства «слуг», котрий безумовно пройде через сесійну залу. То хіба це проблема «Батьківщини»? Навпаки, Тимошенко політично вигідно, що «слуги» ніяк не можуть визначитися, як вчинити з проросійськими силами.
«Європейська солідарність» і «Голос», підписавшись під зверненням Дунди, убили двох зайців – і гідно виглядають перед своїми виборцями, і перекинули м’яча на поле «слуг». Вони добре розуміють, що з порушенням Конституції відбирати мандати в колишніх ОПЗЖешників влада не буде. Але у суспільстві є запит на радикальні рішення, чому ж не відповісти на цей запит такою ж радикальною вимогою до влади.
Чи можна вигнати Бойка з-під парламентського куполу
Наприкінці серпня Depo.ua пропонував варіанти, як вирішити проблему з мандатами Бойка і компанії. Перший: після остаточної заборони судом ОПЗЖ (це сталося в середині вересня) Радбез рекомендує керівництву парламенту на період воєнного стану призупинити депутатську діяльність народних депутатів із забороненої партії. Не відбирати мандати, а просто призупинити участь у законотворчій роботі. Не виключено, щось подібне і готується. А Дунда зі своїм збором підписів – інформаційний передвісник. І робить він послугу не групі впливу Коломойського, а Банковій.
Другий: діяти у той же спосіб, як з олігархами. Нічого не заважає зареєструвати у Раді законопроект про очищення влади від осіб, які сприяли російській агресії. З пожиттєвою забороною займатися політичною діяльністю та низкою бізнесів, зокрема, пов’язаних з енергетичною безпекою країни. Люстрація може стати законом, а може залишитися прозорим натяком колишнім ОПЗЖешникам, що вчасна відмова від мандату полегшить їхню долю. Третій: внести зміни в Конституцію, додавши туди підставу про позбавлення мандатів депутатів у разі заборони їхньої партії. Це потрібно було робити ще у березні, відразу після рішення РНБОУ, тоді б зараз не довелося у Сірка очі позичати.
Чи можливі інші варіанти? Ще залишається активізація правоохоронних органів і СБУ щодо розслідування діяльності окремих депутатів. З обшуками і тому подібними спецефектами. Порівняємо це з діями правоохоронців відносно УПЦ, яка буцімто не МП. Днями секретар РНБО Олексій Данілов розповів, що балакучий Віктор Медведчук дав багато показів. Мабуть, не мовчав і про своїх соратників. То ж чи не на часі дати хід цим показам? Обвинувальний вирок суду – підстава для припинення повноважень. Але й сам факт розслідування – стимул добровільно здати мандат. Все одно недоторканості немає, корочка не допоможе. Це стосуватиметься не всіх ОПЗЖешників, проте може суттєво зменшити їхню чисельність як у Верховній, так і в місцевих радах. Тут не йдеться про полювання на відьом, бо останнє слово – за судом. Та якщо влада не почне адекватно реагувати на запит суспільства, вона втрачатиме підтримку. Зараз це поганий варіант для всіх.
Юрій Васильченко / Depo.ua
