неділя, 27 листопада 2022 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Крах Трампа і геній Байден: Чи будуть США топити за Україну після виборів Трамп не виграв, Байден показав, що його рано зливати. Україні корисно мати баланс сил в законодавчому органі нашого головного союзника номер один

8 листопада у США переобирали Палату представників, третину Сенату, законодавчі збори та губернаторів у багатьох штатах. Фінальні підрахунки ще тривають, можна констатувати — республіканці отримали хороші результати. Але назвати це великим успіхом все ж таки не можна.

Домінуюча фігура Республіканської партії й колишній президент США Дональд Трамп покладав великі надії на ці вибори. Ще напередодні 8 листопада він анонсував, що має намір зробити «дуже велику заяву». Це мало бути оголошення про те, що він має намір взяти участь у президентських виборах 2024 року. Не визнавши свого програшу з переобрання президентом у 2020 році, він неодноразово натякав, що готовий знову вступити в боротьбу. Заява про «я йду в президенти» мала бути виголошена 15 листопада, в Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида.

Але зараз політичні радники Трампа радять йому не спішити. Адже чимало республіканців звинувачують Трампа у поганих результатах кандидатів, яких він підтримав, тоді як губернатор Флориди Рон Десантіс, якого екс-президент відмовився підтримати, переконливо переміг, миттєво піднявши свій авторитет як серйозного претендента на посаду президента у 2024 році.

Рон Десантіс, про надзвичайну перемогу з величезним відривом якого пишуть в США і ЄС — майже удвічі молодший за Трампа. На проміжних виборах його хвалять за те, що він зміг достукатися не лише до республіканців, а й до демократів. Десантіс має хорошу освіту: Єльський університет і Гарвардську школу права. Він працював юрисконсультом морського флоту США, а згодом – редактором консервативних газет. До політика прихильні кілька мільярдерів-спонсорів Республіканської партії. Має красиву дружину-телеведучу і троє дітей — родина з готового виборчого плаката.

Десантіс — дуже поміркований критик нинішньої адміністрації Джо Байдена. На початку жовтня Десантіс і Байден удвох зустрічались з мешканцями Флориди, які постраждали від урагану «Ієн». Розруха після стихії була шаленою — близько 400 тисяч людей залишились без будинків, чимало підприємств лишились без електрики. Після того, як у ЗМІ з’явились спільні фото Десантіса і Байдена, а губернатор ще і додав, що «наша співпраця носить унікальний характер і розпочалась задовго до урагану» — Трамп остаточно розлютився на однопартійця.

Якщо шукати історичних паралелей — Республіканську партію після Трампа чекає серйозне оновлення і перегляд причин «як ми до такого дійшли». Це не є щось новим — мало хто давав республіканцям якісь шанси після Річарда Ніксона і Вотергейтського скандалу — того самого, який оспіваний у масовій культурі від Голлівуду до мультфільму «Футурама». Позбавитись ореолу скандального Ніксона республіканцям того часу допоміг Рональд Рейган. То ж зараз попри Трампа і його потуги взяти реванш — республіканці шукають свого харизматичного і розумного лідера.

Для українців, які не без допомоги російської пропаганди упевнені, що республіканці вороги та обов’язково пропутінські — можу сказати, що нам потрібен баланс. Нам потрібна підтримка кожного американського платника податків  без прив’язки до їхніх політичних вподобань. І нарешті треба припинити повчати американців, за кого саме їм голосувати на тлі того, що нашими депутатами на крайніх виборах ставали Медведчук, Кива, Рабінович, Трухін і Тищенко.

Багато хто в штики сприйняв недавню заяву лідера Республіканської партії у Палаті представників США Кевіна Маккарті про те, що ми дуже підтримуємо Україну. Але ймовірно, що партія вимагатиме від України більшої підзвітності щодо постачання зброї.

«Потрібен не відкритий чек, а упевненість, що ресурси спрямовуються туди, де це потрібно. І потрібно, щоб Конгрес і Сенат мали можливість відкрито обговорювати це», — заявив Маккарті.

Не бачу нічого поганого і проросійського у цій заяві. Американські політики після Ірану та Афганістану постійно перебувають на гачку підзвітності своїм виборцям і тому незле чітко розповісти, що допомога США йде напряму до тих, хто її потребує, а не на банківські рахунки певних діячів нашої влади.

Тут була дуже цікава заява керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії: «Ми були шоковані, почувши ці коментарі пана Маккарті, чесно. Всього кілька тижнів тому наша делегація відвідала США і мала зустріч з ним. Нас запевнили, що підтримка України у війні з Росією залишатиметься  пріоритетом, навіть якщо вони переможуть на виборах».

Наш політик, який прагнув подружитися то з Комуністичною партією Китаю, то із путінським гаманцем Романом Абрамовичем, так і не зрозумів, що коли в гру вступає США — тут потрібні підшивки чеків і бухгалтерська звітність. Американці вміють рахувати свої гроші.

Багатьох українців схвилювали заяви конгресвумен від Джорджії Марджорі Тейлор Ґрін, що фінансову допомогу Україні зупинять, якщо республіканці переможуть на виборах до Конгресу. Тут треба читати не лише гучні заголовки, а й наслідки таких гучних обіцянок до виборів. Тейлор Ґрін дотримується вкрай правих поглядів і є улюбленицею Трампа. Її радикальні заяви були піддані критиці дуже впливовою республіканкою Ліз Чейні. Яка як і згаданий вище Десантіс давно ефективно працює в союзі з Байденом і демократами.

З надзвичайно цікавого сенатор-республіканець Ренд Пол виграв третій термін в Сенаті. В травні цей політик, представник радикального трампівського крила — блокував законопроєкт про надання Україні пакету військової допомоги. Чимало хто в Україні називає його злом, прямим російським щупальцем в Сенаті. Але тут же треба читати глибше біографію родини Пола — його батько теж є відомим політиком і відстоює ідею ізоляціонізму США. Коли ми тут самі будемо розбиратися зі своїми проблемами, а весь світ почекає. Для Кентуккі — краю шахт, неозорих полів кукурудзи та бурбону — це вважається нормально. Хочеться покритикувати, але згадаймо, кого обирав наш аналог — Донбас, і все стане зрозуміло.

Із сюрпризів для Офісу президента та Андрія Єрмака персонально — конгресвуман Вікторія Спартц теж перемогла на виборах. Республіканка на 21,5% обігнала свою суперницю від демократів. І таким чином підтвердила думку про те, що цей політик серйозно і надовго. Це не випадкова симпатична блондинка із Носівки, якій хтось купив місце у Конгресі. Це зірка Республіканської партії від дуже багатого високотехнологічного округу Індіани. І краще з такими етнічними українками мати добрі стосунки, а не сваритися з телеекранів.

Якщо ми підсумуємо вибори — Україну ніхто не зливатиме, не кидатиме. І ніхто не піде рятувати Путіна. Ані республіканці, ані демократи.

Проміжні вибори мали б стати тріумфом Дональда Трампа, натомість вони зафіксували, що Байден, якому за пару тижнів буде 80 років — політичний геній. Попри внутрішні американські шторми з абортами, інфляцією, критикою медичною системи часів Обами — він зумів зберегти баланс і відносно спокійні два наступні роки в Конгресі.

Трамп мав оголосити, що йде в президенти. Натомість 9 листопада Байден сказав, що «має намір балотуватися на пост президента у 2024 році. Хоча остаточне рішення буде ухвалене на початку 2023 року».

І тут же важливе послання про республіканців: «Я готовий працювати зі своїми колегами-республіканцями. Я думаю, що американський народ ясно дав зрозуміти, що очікує, що республіканці також будуть готові працювати зі мною», — сказав Байден.

То ж можна констатувати, що нічого поганого після цих виборів для України не буде. Хіба більше фінансового контролю. Але, якщо чесно, фінансовий аудит Україні ніколи не завадить. І в часи війни особливо, коли одним війна, а іншим — можливість стати доларовим мільярдером.


Марина Данилюк-Ярмолаєва / Еспресо
Поділіться цим