четвер, 28 березня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

На свободу чи на утилізацію: Що робитиме путін з Медведчуком Зараз уже очевидно, що путін починав свою агресивну авантюру, спираючись на абсолютно фейкові дані щодо ситуації в Україні

200 українських героїв, серед яких і захисники «Азовсталі», обміняли на Медведчука. Якщо путін погодився на такий обмін, значить Медведчук йому дуже потрібен. І точно не для того, щоб обійняти рідного кума.

«Медведчук – не просто кум путіна, а якісно задокументований нами державний зрадник. Його провина повністю зафіксована у відповідних матеріалах, які зібрала СБУ. Крім того, під час роботи по справах Медведчука ми знешкодили не одну агентурну мережу, затримали багатьох державних зрадників та здобули велику кількість важливої інформації, яку використовуємо у контррозвідувальних заходах. А тепер завдяки обміну ми змогли витягнути з російського полону героїв, на яких так чекають вдома», – зазначив в. о. голови СБУ Василь Малюк.

Він наголосив: передача Медведчука росіянам не вплине на розгляд його справ у суді. Тобто позиція України по цій фігурі зрозуміла, її чітко сформулював президент Володимир Зеленський: віддати Медведчука за 200 героїв не шкода, Україна отримала від нього все, що необхідно для встановлення правди в рамках кримінальних проваджень. З чого можна зробити висновок: суд над Медведчуком буде, буде і вирок. Хай і заочний.

А от у російських пропагандистів, які біснуються від щастя після оголошення путіним мобілізації, його обіцянки підтримати псевдореферендуми на тимчасово окупованих українських територіях і чергових погроз ядерною зброєю, стався вибух мізків. Коли у травні депутат Думи Леонід Слуцький (це той неадекват, котрий на похороні підірваної в авто дочки Дугіна виголошував нацистські гасла) припускав можливість обміну оборонців «Азовсталі» на Медведчука, пропагандист Володимир Соловйов всі телекамери обплював прокльонами. Учора ж той таки Соловйов вдавав глибоке занепокоєння: як так, двісті «азовців» на одного Медведчука? Українці виграли медійно, скиглив пропагандист.

Але путіну, вочевидь, байдуже до Соловйова, який розмазує шмарклі по телеекранах. Якби хазяїн кремля не хотів отримати свого кума, той би й далі сидів у СІЗО в очікуванні суду. А якщо Медведчука обміняли, значить, потрібен путіну. Може, сам Медведчук і не хотів, але варіантів відмовитися не мав. Вочевидь, у темниках пропагандистів з’явиться пояснення дій своєї влади. Навіть можна припустити, яке. Жест доброї волі. І якщо дозволять, то ще й зліплять з Медведчука «мученика». Буде він щось коментувати пропагандистам, чи не буде – не важливо. Набагато цікавіше, що він розповідатиме на допитах у ФСБ. І яку роль для нього приготували у кремлі.

Зі слів Малюка можна зробити висновок, що Медведчук повідомив слідству багато інформації про агентурну мережу росії в Україні. То ж російські спецслужби цікавитиме, що саме і про кого розпатякав цей політик. А ще більше їх цікавитиме, чому виплекана за великі кошти мережа зрадників дала збій після масштабного вторгнення рф на українську землю. Хто у цьому винен – зрадники, які злякалися і не виконали завдання, чи співробітники ФСБ і ГРУ рф, котрі займалися окозамилюванням, переконуючи путіна, що окупантів в Україні зустрічатимуть з квітами, а наші військові тікатимуть і здаватимуться в полон. Зараз уже очевидно, що путін починав свою агресивну авантюру, спираючись на абсолютно фейкові дані щодо ситуації в нашій країні.

Ще навесні повідомлялося про чистки у 5-й службі ФСБ, яка займалася аналітикою та агентурною роботою в Україні. Пояснення Медведчука потрібні путіну для того, щоб з’ясувати, хто ж брехав йому багато років – його ж спецслужби, агенти в Україні, які брехали російським спецслужбам, чи мала місце змова перших і других з метою розпилу мільйонних бюджетів. І від того, що розповість Медведчук, і чи його розповідь здасться путіну правдивою, залежить доля кума.

Навряд чи він прямо зараз змінить камеру київського СІЗО на камеру московського – який же він тоді «мученик». Скоріше за все, обміняного триматимуть під наглядом десь неподалік, доки не отримають від нього потрібну інформацію. Можливо, навіть дозволятимуть щось коментувати пропагандистам чи виголошувати якісь звернення до Києва про мир. Але, безумовно, Медведчук віднині під підозрою у зраді не тільки в Україні, а і в росії. З тією різницею, що у нас він би сів до в’язниці, а за поребриком його можуть ліквідувати. Наприклад, самі російські спецслужби, що провалили українським напрям, і тепер їм не потрібно, аби у когось розв’язувався язик. Або втікачі з України, які бачать у Медведчуку конкурента за крихти з кремлівського столу. Всіляким Сівковичу, Царьову, Януковичу, Клюєву і їм подібним він – не в масть.  По-перше, може здати, хто і чим займався. Точніше, мав займатися. По-друге, якщо кремль пригорне Медведчука, то їх спише з рахунків.

Однак емігрантська доля одного з лідерів забороненої «ОПЗЖ» може бути і не такою похмурою. Все залежатиме від того, наскільки переконливим буде його пояснення провалу агентурної мережі, і чи захоче путін задіяти кума в якійсь антиукраїнській ролі. Тобто варіантів може бути кілька – від утилізації чи політичного забуття в колі родини на дачі у Форосі, до активного залучення в пропагандистські кампанії. Які саме? Медведчук досі народний депутат. До судового вироку його позбавити мандата формально не можна. Точніше, не з’явилося особливого бажання. Якби парламент прийняв таке рішення, жоден суд в Україні під час війни не став би на бік Медведчука, коли б той це оскаржував. Поки у кума путіна є мандат депутата Верховної Ради, він може ним користуватися. Наприклад, реєструвати законопроекти. А на відмовах піаритиметься. Або титруватися в телеефірах росТВ «народний депутат України». То ж Раді, очевидно, на часі проявити політичну волю щодо депутатського статусу Медведчука.

Ймовірні й інші активності. Скоріше за все, він судитиметься за свої активи і вимагатиме скасування санкцій. І робитиме на цьому піар. Відомо також, що його дружина Оксана Марченко має гарні стосунки з верхівкою УПЦ. То ж ніхто не здивується, якщо церква з часом почне просити українську владу за арештовані активи родини Медведчука. Так би мовити, заради християнського прощення. Та це дрібнички, порівнюючи з тим, що путін може навіть призначити кума «смотрящим» за тимчасово окупованими територіями. У такому статусі той вже колись розглядався, але це не спрацювало.

Можуть бути й інші варіанти. Одні здаються правдоподібними, інші дещо притягнутими за вуха. А от варіант, коли Медведчук закличе путіна припинити вбивати українців, виглядає геть неправдоподібним.


Юрій Васильченко / Depo.ua
Поділіться цим