У понеділок ЗМІ, переважно з посиланням на нардепа з «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка та російських діячів різного калібру, повідомили про ракетний удар ЗСУ по бурових платформах у Чорному морі. Вони були закуплені у 2011 році за корупційною схемою для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі. Щодо цього вісім років тому порушили кримінальну справу. Екс-міністр енергетики в уряді Азарова, представник групи «газовиків», один із лідерів спочатку Партії регіонів, потім «Опоблоку», далі ОПЗЖ Юрій Бойко проходив у ній як свідок. У 2016-му Генпрокуратура заявила, що слідство не встановило фактів підписання угод про придбання платформ від імені Бойка. Хоча у пресі багато писалося про його можливий особистий зиск у схемі. У 2014 році росія захопила ці об’єкти, а наступного року відбуксирувала їх ближче до анексованого Криму. На момент удару по «вишках» ті знаходилися на відстані близько 70 км від Одеси. Про це, щоправда, заявила кримська колаборантка, сенаторка Ольга Ковітіді. То ж якою насправді була відстань від берега, достеменно невідомо. А росіяни можуть брехати по одній простій причині: вони бояться зізнатися своїм громадянам, що в українців є ракети, які можуть дістати об’єкти і в Криму.
«Нас там нема». Хто вдарив ракетами по «вишках Бойка»?
Наші офіційні особи ракетний удар не підтвердили. Зате росіяни та кримські колаборанти влаштували істерику. Протягом понеділка агресор завдав ударів по українських об’єктах, найбільше дісталося Одещині. Ці атаки пов’язують з відчутним роздратуванням кремля через руйнування «вишок». Окремі запутінці погрожують ударами по центрах прийняття рішень в Україні, і ці погрози виглядають цілком реальними. На чому наголосив й один зі спікерів Банкової Олексій Арестович.
За останніми повідомленнями, пожежу на зруйнованих платформах гасять, але вогонь добрався до газової свердловини, то ж ліквідувати займання – справа складна. Також у заявах росіян різняться цифри постраждалих – від кількох десятків до навіть сотні. Питання, чому? Відповідь на нього лежить у площині, чи були ці об’єкти цивільними. Іншими словами, загинули і постраждали робочі чи військові. Тут варто згадати потоплення українськими ракетниками крейсера «Москва»: росія досі не називає цифру загиблих моряків, а їхнім родичам заткнули роти. Якщо на «вишках» згинула сотня російських вояків, визнавати це кремль не поспішатиме. Наразі бачимо, що ситуацію агресор намагається подати, як напад на мирний об’єкт.
Як «вишки Бойка» стали військовим об’єктом
Перед захопленням росіянами активів «Чорноморнафтогазу» обсяг видобутку газу компанією становив 1,65 млрд кубометрів. Блакитне паливо по дну Чорного моря трубопроводом постачалося в Крим. Протягом восьми років обсяги видобутку зменшувалися: у 2014-му був стрімкий скачок до 1,97 млрд, а на кінець 2021-го впав до рівня 2012 року – 1,73 млрд кубів. Але, як підрахували експерти, загалом з моменту окупації росіяни незаконно добули на шельфі Чорного й Азовського морів більше 12 млрд. кубометрів газу. Цей об’єм забезпечили не тільки «вишки Бойка», однак їхня втрата завдала окупантам значної економічної шкоди.
Та куди більша шкода – військового характеру. Не секрет, що росіяни обладнали на плавучих платформах радіолокаційні станції, завдяки яким контролювали до 20 червня цього року морську економічну зону України. Ті РЛС, які загарбники розмістили на захопленому острові Зміїний, мали доповнювати вже наявні РЛС на «вишках Бойка». Радіолокаційні станції на Зміїному також чекають на знищення. Але згодом. Тобто знищені «вишки» насправді були військовим об’єктом, замаскованим під цивільний. Тому на них не поширюються норми Женевських конвенцій, а заяви росіян про атаку на мирний об’єкт – традиційна для них брехня і маніпуляція.
Отже, ракетний удар, причетність до якого Україна офіційно не визнає, не лише суттєво нашкодив економічним інтересам агресора, адже газовидобуток на шельфі доведеться ставити на паузу і вирішувати, яким чином тепер забезпечувати газом анексований Крим, але й серйозно зменшив радіолокаційну діяльність росіян у Чорному морі. Тут варто згадати недавню заяву президента Володимира Зеленського, який обіцяв відповідь загарбникам на обстріли українських нафтобаз та інфраструктури. От відповідь і прилетіла. Крім того, удар ракетами «невідомих месників» можна розглядати і в контексті підготовки до повернення контролю України над своїми суверенними частинами Чорного й Азовського морів. Простіше кажучи, до великої битви за море.
«Нептуни» чи «Гарпуни». Чим вдарили по російських РЛС
Це питання не менш важливе, аніж питання, чому газовидобувні платформи зазнали удару. Про наявність РЛС там відомо давно, але прилетіло по них тільки нині, хоча логічною виглядала б атака ще у лютому. Очевидно, на той момент просто не було чим дістати. «Нептунів» у нас небагато, мабуть, їх доречніше приберегти для потоплення чергових російських кораблів. Напрошується думка, що удар завдали отриманими від американців «Гарпунами». Це недешеві штуки, то ж якщо по плавучих платформах влупили ними, значить, це було вкрай важливою військовою ціллю.
Розвиваючи версію про «Гарпуни», наштовхуємося на ще одну цікаву річ. Окупанти активно обстрілюють ОРДЛО, мирні об’єкти, звинувачуючи в обстрілах Україну. Мета зрозуміла – демонструвати світові, що надану ним зброю українці начебто використовують для атак по цивільних. І в такий спосіб посіяти сумніви, чи варто й надалі постачати зброю Україні. І ось виявляється, що, можливо, один із зразків такої зброї, точно втрапляє у фактично військовий об’єкт загарбників у Чорному морі. При цьому їхня радіолокаційна система проґавила удар і не спрацювала російська ПРО.
Помітно, що про підбиті «вишки» верещать орки третього порядку. Вочевидь, орки першого порядку просто не хочуть публічно визнавати, що їхня протиракетна оборона у Чорному морі дірява. Бо якщо так легко прилетіло зараз, то завтра може прилетіти і по кораблях із ракетами, і по місцях їхнього базування.
Ще один момент: від наших партнерів завжди звучало, що вони надають українцям зброю для оборони. Наші ж посадовці регулярно скаржаться, що без відповідної кількості наступальної зброї нам складно вести контрнаступ. Також наші спікери постійно наголошують, що в України немає наміру завдавати ударів по території росії. Проте Крим та акваторія Чорного й Азовського морів, яку захопили росіяни, за міжнародним законодавством та за рішеннями ООН визнаються українськими. Тобто ми мали повне право знищувати власні газовидобувні платформи. Навіть якщо російські крадії вважають їх своїми.
Простіше кажучи, по «вишках Бойка» завдано гібридного удару: це сигнал росіянам, що Україна не лише хоче, а вже має можливості діставати військові об’єкти окупантів на далекій відстані. І тут абсолютно неважливо, що кричать пропагандисти і навіжені депутати думи рф. Важливо інше: очевидно, від наших партнерів є непублічна стратегічна згода, що українці можуть застосовувати надану зброю по всій своїй визнаній міжнародним правом території у той спосіб, у який вважатимуть за потрібне із тактичних військових міркувань.
Юрій Васильченко / Depo.ua
