п'ятниця, 1 липня 2022 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Дрібна сварка чи розкол: Чому Данілов атакує людей з орбіти Єрмака Секретар Радбезу Олексій Данілов жорстко пройшовся по окремих членах Зе-команди через їхні коментарі щодо ситуації на фронті. Чи означає це, що в оточенні президента намітилися серйозні конфлікти?

«Я не розумію, чому він робить такі заяви. Він представник Генштабу? Я його бачив тільки на пеньках у Януковича. Не розумію, з якого переляку він зараз є голосом армії. Такі речі має казати Залужний, Шаптала та міністр оборони», – різко пройшовся Олексій Данілов по раднику Андрія Єрмака Михайлову Подоляку, який нещодавно озвучив кількість зброї, необхідної для паритету у війні.

Дісталося й голові фракції «слуг» у парламенті Давиду Арахамії: «Я хочу ще раз звернутися до діячів, які розповідають, що у нас щоденно 200, 300 і більше людей на фронті (гинуть). Дехто взагалі про 1000 заявив… Цим не можна жонглювати. Це не кеглі і не цирк. Це життя людей».

Прізвище Арахамії Данілов не назвав, але саме головний парламентський «слуга» озвучував цифру з такими втратами. Секретар РНБО не повідомив, скільки наших захисників Україна втратила з початку російської агресії, лише уточнив: втрати набагато менші, аніж у противника.

В інтерв’ю Liga.net, звідки взяті цитати, Данілов розповів ще багато цікавого – і про ленд-ліз, і про ситуацію на фронті, і про тимчасово окуповані території. Але хайп викликали саме неприємні оцінки окремих членів владної команди. Невже в оточенні президента Володимира Зеленського назріває розкол під час війни?

Чи потрібно озвучувати цифри наших втрат

На думку багатьох експертів, називати навіть приблизні цифри загиблих і поранених недоречно. По-перше, це лякає і демотивує суспільство, яке перебуває у постійній стресовій ситуації. По-друге, під час війни не прийнято говорити про свої втрати, тільки про ворожі. Цього вимагає інформаційна політика воєнного стану. Тривалий час наша влада дотримувалася цього підходу і цифри не називалися. Вперше приблизні щоденні втрати озвучив президент. Очевидно, не варто було розвивати цю тему іншим владним спікерам. Тим більше лише опосередковано причетним до подій на фронті. І тут із Даніловим важко не погодитися. Якщо влада вже вирішила, що громадськість має знати правду про наші втрати, повідомляти про них – не справа депутатів і помічників.

Навіщо взагалі почали озвучувати цифри? Можна припустити, що це розраховано на наших партнерів, які після перших місяців війни в Україні, коли нашим вдалося витіснити орків з Київщини, Сумщини, Чернігівщини та більшої частини Харківщини, почали збавляти темпи підтримки. Простіше кажучи, партнерам дають зрозуміти, що їхня повільність із санкціями та поставками зброї до України дуже дорого нам коштує. Наскільки дієвим є такий сигнал Заходу? Відбулося вже третє засідання в рамках «Раммштайну», ми почали отримувати нові зразки зброї і вона вже ефективно застосовується. Тобто процес іде, хоч і не так швидко. Але, і тут також погоджуємося з Даніловим, є особи, уповноважені вести перемовини з партнерами. Подоляка, очевидно, серед цих осіб немає. Так само як і Олексія Арестовича, ще одного рупора Банкової. Про нього секретар РНБО не згадав. Мабуть, просто тому, що не спитали.

Але окрім озвучування цифр загиблих і поранених оборонців днями було повідомлення про втрати в бронетехніці й артилерії. Командувач логістики Сухопутних військ Володимир Карпенко розповів: ми уже втратили 400 танків, 1300 бронемашин та 700 одиниць артилерії. «На сьогодні ми маємо приблизно 30-40, іноді до 50 відсотків втрат техніки в результаті активного бою», – зазначив він. Для того щоб прикрити всю лінію фронту, де точаться бої, Україні потрібно повноцінно оснастити 40 бригад. Для цього загалом необхідно 4000 БМП, 1200 танків та майже 2,2 тисячі артилерійських систем. Цифри значні. Партнери божаться, що допомагатимуть нам зброєю і надалі, але виникає питання: навіщо було називати наші втрати техніки. На жаль, ворог на момент вторгнення мав інформацію, скільки і чого є в нашій армії. Також йому може бути плюс-мінус відомо, скільки і чого нам постачають, тим більше про окремі види озброєнь забагато повідомлень у пресі. Якщо у ворога є інформація про втрати українців у техніці і приблизні цифри того, що нам надають партнери, то прості математичні підрахунки дають агресору уявлення про технічну оснащеність наших сил оборони.

Данілов не загострював увагу на цьому моменті. Але він не менш важливий, аніж оголошення про втрати в живій силі. Чим менше у ворога відомостей про постачання зброї нашим захисникам, тим ефективнішими будуть дії українців. Ми до того, що навколо війни забагато балачок. І забагато піару. Згадаймо хоча б Миколу Тищенка, якого звинуватили у передачі столичній ТрО неякісних броників. Та хіба тільки він – купа можновладців та й опозиціонерів піарять себе красивих на тлі війни. Тобто роблять з війни політичний кіч.

Зараз все очевиднішим стає, що будь-який піар, чи це політики, чи артисти – дратує суспільство. Затягування війни, повідомлення про загибель та поранення наших військових, серед яких багато відомих людей, кардинально змінює запит суспільства. Наприклад, близький товариш Зеленського по «Кварталу» Євген Кошовий зізнався, чому не пішов служити: у нього для цього жодних навичок. Й очікувано нарвався на осуд. Наразі всі публічні особи мають бути вкрай обережними у висловлюваннях. А особливо люди з кола президента, бо громадська думка доволі хитка штука, коли йдеться про оцінки роботи влади.

Чи з’явилися тріщини в Зе-команді?

Повернемося до оціночних суджень Данілова. Михайло Подоляк не лише працює в ОП, а й вважається особою, наближеною до Єрмака. Він входить до нашої переговорної групи. Як і Арахамія. Різкі висловлювання Данілова в їхній бік – це і камінь у бік самого Єрмака. Адже інформаційний порядок денний для спікерів влади, очевидно, проходить етапи формування і затвердження в Офісі президента. Тим більше коли йдеться про заяви персон, які посідають високі щаблі у владній ієрархії. Згадку ж Даніловим Подоляка у контексті «пенькової фізкультури» Віктора Януковича в оточенні Єрмака взагалі можуть розцінити як оголошення інформаційної війни. Зауважимо: у Януковича в Межигір’ї 11 років тому з нинішньої владної команди гостював не тільки Подоляк, а й міністр культури Олександр Ткаченко, тоді – ключовий медійник «Плюсів». Та й «Студія Квартал 95» в ті часи не була в опозиції, її сатиричні програми до 2012-го виходили на близькому до оточення Януковича телеканалі «Інтер». Одним словом, неприємна штука для багатьох членів владної команди. Невже в ній так невчасно почався розкол? Подальші події покажуть, але, скоріше за все, конфлікт спробують тихенько зам’яти.

Тут варто нагадати, що призначення Олексія Данілова секретарем Радбезу у жовтні 2019 року для багатьох стало несподіванкою. З липня того ж року він був заступником секретаря, проте під час тріумфальних для Зеленського президентських виборів Олексія Мячеславовича у близькому оточенні тріумфатора не помічали. Злет Данілова пов’язували з його політичним досвідом та організаційним хистом. Рисами, яких недоставало переважній більшості членів Зе-команди. Але він не належить до найвпливовішої групи «кварталівців». За період перебування на посаді Данілов підняв рівень значимості Радбезу – цей орган став важливим знаряддям у руках Зеленського. Сам же секретар у суспільній свідомості набув образу людини небагатослівної, часто різкої у висловлюваннях. На противагу багатьом «зеленим», він у телеефірах з’являвся не часто. Та й кулуарні інтриги намагався оминати. Що ж трапилося, чому Данілов затіяв фронду? Чи, може, фронду затіяли проти нього?

Існує версія, що конфлікт жеврів і тепер закипіло. Подейкують, все почалося із невдоволення секретаря Радбезу промахами розвідки та СБУ, через які вторгнення росіян широким фронтом стало несподіванкою. В одному із коментарів Данілов казав, що не на часі, що винних назвуть після Перемоги. Тобто публічні заяви секретаря Радбезу мало чим відрізнялися у цьому плані від заяв інших спікерів. Але, кажуть, розбірки в ОП на тему, як висловився Арестович, «хто про…бав», все ж були. Тоді вирішили триматися єдиної лінії, не загострювати.

У подальшому Данілов буцімто критично оцінював переговори із рашистами. Своє ставлення до мирової він озвучив в іншому інтерв’ю, канадському виданню The Globe and Mail: якщо зупинити війну без згоди українців, вони продовжать воювати без влади. Тобто його можна віднести до тієї частини оточення президента, яка не сприймає перегорів із Москвою до досягнення Україною сильної позиції.

Очевидно, на Банковій вистачає осіб, які не згодні з секретарем РНБО. Можливо, тому його й вирішили трохи обмежити у публічності. А емоційний вибух стався після того, коли окремі діячі почали проводити лінію на співпрацю з російськими олігархами і надання нашого громадянства «хорошим росіянам».

Чим завершиться ця неприємна історія в найвищих коридорах влади? Скоріше за все, Єрмак і Данілов не ворогуватимуть на публіці. Інша справа, як довго. Адже війна затягується, і суспільство вже починає питати, хто і що з можновладців робив і не робив не тільки після 23 лютого, а й до. І відповіді доведеться давати, якими б вони не були неприємними для РНБО, СБУ, нашої розвідки. А зволікання з ними лише збільшує ймовірність того, що конфлікт в оточенні Зеленського стане надбанням широкої громадськості.


Юрій Васильченко / Depo.ua
Поделитесь.