Представники трьох опозиційних політсил – Петро Порошенко, Кіра Рудик і Юлія Тимошенко схвально оцінили виступ Зеленського в Мюнхені.
Правда, не забули нагадати і про заслуги своїх партій. Порошенко сказав, що влада нарешті зрозуміла загрозу і закликав просувати рішення про миротворців на окупованій частині Донбасу. Тимошенко зазначила, що її команда наполягала на необхідності вимагати виконання гарантій за Будапештським меморандумом, наголосила на доцільності заснування нових фінансових відносин із нашими західними партнерами і на потребі бути чесними зі світом та власними громадянами. Якщо ж хтось і критикував Зеленського, то переважно за натяк на перегляд відмови від ядерної зброї. Але це радше, щоб була ложка дьогтю, адже й так зрозуміло, що Україна не зможе поновити ядерний статус. Для цього у нас зараз нема ані грошей, ані міжнародної підтримки.
В дні вже після промови Зеленського глава Держдепу Ентоні Блінкен заявив, шо сценарій, за яким Росія намагається створити серію провокацій як виправдання для агресії проти України, рухається вперед. З ним солідарна і глава МЗС Канади Мелані Жолі.
«Усі ознаки вказують на те, що Росія планує повномасштабний напад на Україну, – каже і генсек НАТО Єнс Столтенберг. – Російські війська від кордону з Україною не виводяться, як каже Росія, навпаки, прибувають нові».
Не відстають від політичних фігур й західні медіа. Так, американський телеканал CBS стверджує, що російські війська вже «отримали наказ» про «вторгнення» в Україну. Тобто, накручування напруги триває, і це продовжує дратувати українську владу, яка намагається заспокоювати панічні настрої.
Кому був адресований мюнхенський виступ Зеленського
Мюнхенська промова Зеленського була одним із кроків для заспокоєння українського суспільства і повернення йому віри в свого президента. Вона виткана з архетипічних ниток. Тут одночасно й архетип жертви, близький багатьом нашим співгромадянам. Цьому присвячені перші хвилини промови, про це йдеться і в образах за недотримання обіцянок по Будапештському меморандуму. Хоча його порушницею є Росія, а не інші гаранти США і Британія, однак у Мюнхені дісталося саме їм. З моменту підписання меморандуму у нашому суспільстві міцно прижилася думка, що Україна дарма відмовилася від ядерної зброї. Тож на цю частину суспільства заява Зеленського справила незабутнє враження.
Другий архетип: «українці – оборонці Європи». «Україна вісім років є надійним щитом. І вісім років стримує одну з найбільших армій світу. Яка стоїть уздовж нашого кордону, а не кордонів країн ЄС», – заявив Зеленський. А його вимога напрацювати нові, дієві безпекові гарантії для України сприймається як заклик до справедливості: якщо ми боронимо Європу, нехай Європа не ховається за нашими спинами.
На ту частину суспільства, яка хоче, щоби влада добивалася миру за будь-яку ціну, спрямовано інший посил: «Ми готові шукати ключ до закінчення війни в усіх можливих форматах і майданчиках: Париж, Берлін, Мінськ. Стамбул, Женева, Брюссель, Нью-Йорк, Пекін – мені не важливо, у якій точці світу домовлятися про мир в Україні. Не важливо, за участю чотирьох країн, семи чи ста, головне, щоб серед них були Україна та Росія». Очевидно, серед цієї частини суспільства критика Зеленським поведінки Заходу отримала найбільшу підтримку.
Загальний тон виступу нагадав епізод із серіалу «Слуга народу», де президент Голобородько спочатку намагався достукатися до совісті парламенту, а коли не вийшло – усіх їх перестріляв. Свого часу цей епізод завірусився в соцмережах – бо Голобородько сказав і зробив те, про що тоді багато хто з його потенційних виборців (простих людей, які шукають простих рішень) говорили і думали. І Мюнхенська промова Зеленського так зайшла українському глядачу, бо він знову озвучив усі його болючі питання. Чому ми досі не в ЄС? Коли нас візьмуть в НАТО? Чому ви так мало нам допомагаєте? І чи правда, що Європа бачить нас тільки в ролі буфера між собою і Росією. Тільки цього разу на місці наших політиків опинилися західні. «Нам кажуть: двері (до НАТО) відкриті. Але поки що стороннім вхід заборонено. Якщо не всі члени Альянсу хочуть нас бачити або всі члени Альянсу не хочуть нас бачити – скажіть чесно. Відкриті двері – це добре, але нам потрібні відкриті відповіді, а не роками незакриті питання», – заявив Зеленський. Копнув Німеччину за шоломи. ООН – за ігнор Кримської платформи. Світові держави – за політику умиротворення. Натякнув, що смерті українців – на совісті країн, які не надають Україні конкретної допомоги в протидії агресору.
Навіщо він сварив колективний Захід
Звісно, в США і на Заході уважно слухали Зеленського, але найближчим часом все одно не візьмуть Україну в НАТО і ЄС та й загалом діятимуть за своїми сценаріями. Почули українського президента і в Кремлі. І там ще більше підніматимуть ставки, випробовуючи не нас, а колективний Захід. Сподобиться він вдарити санкціями чи й далі обмежуватиметься дипломатією умиротворення. Поки бачимо другий варіант, і тому Путін все більше підіймає градус напруги.
Тому можемо припустити, що саме такий тон розмови було вибрано не стільки щоби «урезонити» НАТО і ЄС, стільки для того, щоби ще раз проговорити для свого виборця – в усіх можливих майбутніх програшах України винна буде не українська влада, вона-то якраз, як і увесь народ, робить все від неї залежне, а колективний Захід. Тому якщо українській владі не дай боже доведеться іти Росії на поступки, звинувачуйте в цьому НАТО і ЄС.
Звісно, що українська влада відстоює і буде відстоювати інтереси України з усіх сил, звинувачувати її в капітуляції зараз немає підстав. Наші дипломати витримують шалений тиск Росії і не поступаються. Але дуже вже ці меседжі схожі на намагання про всяк випадок перестрахуватися.
Юрій Васильченко / Depo.ua
