Печерський суд Києва обрав запобіжний захід Порошенку у вигляді особистого зобов’язання і зобов’язав здати закордонний паспорт. Ще уперше публічно суддя оголосив про арешт майна — на цьому шепіт судді Олексія Соколова завершився. І посіпаки Венедиктової та Татарова з червоними від сорому обличчями під медичними масками хутко втекли від камер. Тему державної зради, про яку люди-арахаміі й люди-тищенки розповідали з кожної праски, можна вважати закритою.
Чи то суддя Соколов урешті вирішив, що ловити в Ростові нічого, чи то в Офісі президента України нарешті перемкнули кнопку «самознищення» на «самозбереження». Але логічним мені видається версія, що коли Зеленський і його десант позитивних блогерів розробляли сценку арешту Петра Порошенка – вони не розрахували своїх сил. І заслужено, абсолютно логічно отримали публічного ляпаса від опозиції, Порошенка та українського суспільства. «Ви стали свідками, як сценарій який так ретельно розроблявся на Банковій, не пройшов перевірку навіть Печерським судом», – задоволено сказав після оголошення ухвали суду п’ятий президент. І влучно додав, що «пора закрити кришку рояля». Але чесно кажучи, Зеленський отримав табло поразку ще 17 січня. І навіть не тоді, коли суддя Олексій Соколов на п’ять годин поспіль зачинився в нарадчій кімнаті і його не могли виманити звідки ані «швидка», ані колядка депутатів «Європейської солідарності» – «над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла…». Банкова отримала зеро ще вранці в аеропорту, коли у креаклів Зеленського-Єрмака зірвався план отримати яскраву картинку «арешт Порошенка і його транспортування у наручниках за спиною». Саме такий сюжет міг би забезпечити бодай ілюзію контролю над ситуацією в країні. Що Зеленського бояться, а отже – поважають. Що боротьба з олігархами дає шалені плоди. І головне – закошмарити українську опозицію, щоби мати розв’язані руки на втілення найогидніших домовленостей із Кремлем. Але велосипед уже не той, і як Банкова намагалась на нього залізти, так і впала з нього руками вперед. Обдерла носа і коліна, але страждає і тягне зламаний велосипед уже на власній спині.
Найвеличніший лідер сучасності персонально отримав ганьбу сповна. У день, коли з надзвичайно важливим візитом приїхав державний секретар Ентоні Блінкен. Якраз тоді, коли Велика Британія привезла протитанкове озброєння. І саме від допомоги та підтримки цих наших друзів залежить – чи поповзе російський вуж у свій схрон. Чи й далі погрожуватиме показати нам тут «кузькину мать». Наші високі гості із вікон готельних номерів у Hyatt Regency побачили ганебний «вечірній квартал» – спробу розправи над опозицією і беззубі спроби помсти. Від цього були ці недолугі купки тітушок в кенгурушках. Від того поліція накидалась то на політв’язня Володимира Балуха, то на намет, де прихильники Порошенка розливали чай.
Чи сприяє така вистава «Вечірнього кварталу» сколочуванню антипутінської коаліції й відстоюванню наших інтересів перед німцями та французами, які не проти торгувати з Росією так як завжди? Мабуть, ні – бо кожен телевізійний канал три дні поспіль крутив вуличні акції, заклики «Зелю геть» і розлогі дискусії про загрозу авторитаризму і репресій в Україні.
Чого добився Зеленський? Щоби левова частина громадян, які поставили за нього галочку у 2019 упевнилась, що нами керує мстивий неадекват? Щоби «Європейська солідарність» мобілізувала свій електорат і наступне соціологічне опитування показало беззаперечне лідерство цієї політичної сили? Чи щоб Зеленському і його ручному Татарову прийшли та «подужедякували» особисто?
Мстива і лінива влада, яка не соромиться у часи війни й геополітичних війн за долю України відправляти сім’ї та друзів на Сейшели – заборонила Порошенку відрядження за кордон і за межі Києва. Воно наче дрібниці, але це спроба заблокувати політичну діяльність опозиційного політика. Наче нічого такого, але це спроба відрізати його від виборців в регіонах. Це намагання зачинити Порошенка в арештованому маєтку. І головне – це бан на міжнародну політику попри те, що у спілкуванні з журналістами екс-президент повідомив, що має низку запрошень від європейських колег відвідати європейські інституції і парламенти. Це нагадує спробу насцяти в капці конкуренту, але зараз не точно вдалий час аби підіймати власне его коштом втрати мінімальної адекватності.
Банкова в останній момент дала задню. І не тому, що злякалась, що Блінкен подумає, що попав одразу у серіал «Свати», де Будько та Валюха затягнуть його в божевільну «калинку-малинку». Не тому, що Зеленський ще має дрібку совісті та печеться за державу. Вони побачили підтримку опозиції на вулицю і злякались долі Януковича. Бо ж заробити ще хочеться і на Сейшелах позасмагати теж.
Власне шкурне питання змусило Зеленського припинити ненадовго особисті вендети. Бо не час розправ, коли ворог з тараном уже у ворота стукає. Утім Шостий уже почав програвати – він показав слабкість. Від нього побігли перші щурі в особі Олексія Арестовича. А отже, Зеленський сам може стати здобиччю – він показав страх, за ним слідує перша кров. А поранених звірів у природі не щадять. Вони стають спільною здобиччю усіх ворогів.
Марина Данилюк-Єрмолаєва / Еспресо
