вівторок, 3 грудня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Розпад Зеленського: Як Шостий сам себе обнулив і оголосив диктатуру «Виводьте журналістів, впускайте санітарів». Саме так коротко можна сказати про свіжу прес-конференцію президента Володимира Зеленського

Нами керує патологічно брехлива людина, яка стала абсолютним підкаблучником Андрія Єрмака – того самого кращого друга гаранта, який вчинив державну зраду. Того самого, якому прощають все і влаштовують гучні ювілеї в часи чуми.

Комік із «Вечірнього кварталу» розправив крила і націлився на абсолютну владу. Він прагне лишитися на другий термін за будь-яку ціну: хоч ламанням закону через коліно, хоч телефонною капітуляцією Єрмака Кремлю, хоч перетворенням України в Error 404. «Ми не ворье какое-то», – каже Зеленський на закиди про непрофесіоналізм, бедлам і повний злив державних інтересів ворогам. І знаєте, краще б уже просто крали, були типовими владними щурами, але не цілеспрямовано робили з нас «Титанік».

Одразу кілька спостережень по формату з тридцятьма, заздалегідь відібраними ЗМІ – куди видання «Еспресо» чомусь не запросили. Бо куди там каналу Революції Гідності до придворного рупора Офісу президента України «ДОМ», де зранку до ночі ллють у вуха священний єлей. Зеленський уже зустрічався на Арсеналі із журналістами восени 2019, але тоді він виглядав бадьоріше – спишемо це не те, що суспільна довіра до молодого і симпатичного лідера тоді ще зашкалювала. А команда президента не була схожа на чортів у дьогті та пір’ї після серії оглушливих скандалів.

Тиждень мовчання Шостого після прямих звинувачень у «державній зраді» від екс-очільника ГУР МО Василя Бурби не минув дарма. Так само як і чотири доби святкувань у Гуті. Президента підготували до брехні – по стилістиці й лексиці прямо відгонить тим, що уже озвучували Подоляк, Арестович і Лещенко. У тому, що Банкова валиться, а держава стоїть на грані великої війни з Росією абсолютно беззахисна – винуваті усі. Тільки не наш каліф на годину і його візир.

Зеленський дуже чітко дав зрозуміти, що всіляко толерує державну зраду. І своїх дівчаток і хлопчиків не здасть. Єрмаку не світять допити у ДБР та СБУ з приводу «вагнергейту». Він далі буде керувати президентом і чимдуж тягнути країну до чорної прірви. Загалом і Зеленському, і Єрмаку вже втрачати нічого, а совість у них уже атрофована, тому найближчим часом нас знову захочуть втягнути у «формули Штайнмайєра», подачу води до Криму та онлайн-голосування на українських виборах з окупованого Донбасу. Все, як того прагне Росія. І тут Єрмак нагадує щуку із байки Глібова, яку у якості покарання знову кинули у річку. Зеленський не здасть свого «крота».

На думку гаранта, саме з «паном Єрмаком говорить на сьогодні керівництво найкращих розвідок різних держав, усіх наших партнерів, а також голови апаратів різних президентів. Його знають повністю». І тут же Шостий вибовкав, які саме спецслужби довіряють Єрмаку на всі 100%.

«Я щоденно розмовляю з лідерами різними, вчора був Мішель, Меркель, вони хочуть, щоб ми почали спілкуватися з РФ, обов’язково буде дзвінок. Вони хочуть контакту нашої адміністрації та адміністрації РФ. Я думаю, що найближчим часом Єрмак буде з ними контактувати». Мені здається, що свого часу Янукович з Льовочкіним не так палились, як найвидатніший лідер сучасності.

А далі найцікавіше. Хто у всьому винен? Так, від виходу розслідування Bellingcat вся країна вивчила версію ОПУ про невістку, яка вс…лась – це Дмитро Гордон, Яніна Соколова, Юрій Бутусов, Савік Шустер. Але нині креативники Офісу президента України пішли далі та видали геніальні домашні заготовки. Отже, коли в країні дах і повна сракадупа – традиційно кажи, що винен Петро Порошенко. Саме він за свіжою версією Банкової хоче посварити Зеленського з Туреччиною і США руками Бурби. Того самого, який у нас уже «дріб’язковий аферист» і «інтриган», який «розганяв Майдан». Цікаво, що водночас Олег Татаров – який всіляко толерував розстріли на Майдані, у Зеленського священна і безгрішна корова.

У пари двох «цинічних бандер» – Порошенка та Бурби – з’явився союзник. Це Рінат Ахметов.

«Ми отримали інформацію, що першого числа в нашій державі буде державний переворот. 1-2 грудня… Це не тільки агентурна інформація, а і звукова, де представники з України скажімо так з представниками Росії скажімо так обговорюють участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні. Що буде залучено мільярд доларів тощо..

Я вважаю, що це підстава, образа для Ахметова, його втягують у війну проти держави Україна. Вважаю, що він розпочав її, вважаю, що це буде його велика помилка, тому що не можна воювати проти свого народу та обраного ним президента. Вважаю, що це його оточення втягує його в таку війну…», – заявив Зеленський на пресконференції.

Заява настільки дурна, що її уже спростували навіть росіяни. Але тут я не заздрю самому Зеленському, бо це оголошення особистої образи Ахметову. У такому олігарха номер один ще не звинувачували. До Ріната Леонідовича справді ж є багато питань. Але не думаю, що досвід окупованого Донбасу він би дуже сильно хотів повторити там, де зараз його активи квітнуть і процвітають. Вангую, що після цієї заготовки Лещенка та Арестовича – коврове бомбардування Банкової каналами Ахметова посилиться. Принаймні у Шустера, якого запросили на цей марафон – іскри аж сипались. Тому нас чекає неймовірна війна між Зеленським з підкріпленням «плюсів» та Коломойського проти Ахметова.

Цікаво було почути питання від Наталки Мосійчук, щоб відчути температуру по палаті – ведуча топової програми «плюсів» не знайшла запитати нічого іншого замість «лідери думок, яких ви годували шашликами, змінили риторику. Як ви думаєте, що сталось?» Це свідчення того, що Ігор Валерійович ще поприкриває спину Зеленського поки йому падають шматки пирога. Але навіть цей ресурс не нескінченний – і якщо гаранту не буде що дати Коломойському далі, я йому не заздрю.

З цікавих новин, які не мають пройти повз. Банкова фактично влаштувала переворот у Конституційному суді України. Зеленський признав двох ручних суддів – і тепер очевидно, що дуже скоро купка «слуг народу» піде з поданням до КСУ. Аби той дозволив провести позачергові вибори президента перед виборами парламенту восени 2023 року. Бо у Зеленського та Єрмака є єдиний шанс зберегти владу – змінити дати планових виборів. І опісля підтасовувати виборче законодавство – повернути мажоритарку та освятити онлайн-голосування, де голосуватимуть і живі, і мертві, і окуповані, і невтомні ручки ФСБ. Без дочасних виборів президента – зелений мононабрід не матиме жодного шансу на владу. Тому Володимир Зеленський пішов на реалізацію схеми Олега Татарова – просто робимо контрольовану більшість у КСУ.

А тепер до висновків щодо прес-конференції. Найкращу реакцію на цей моноспектакль уже дав засновник Bellingcat Еліот Гіггінс. Український президент не вміє тримати удар. Не вміє вибачатися за провали. І виглядає вкрай жалюгідно.

Офіс президента України і його радники намагалися забрехати історію про державну зраду і розповісти сиквел геніального вислову про «козлів, які заважають жити» то найкращому гаранту у світі, то видатному патріоту на 300% Андрієві Єрмаку. Але насправді це виглядало вкрай жалюгідно. І в якісь моменти ти уже жалкуєш за Мендель. Ти холодним потом обливаєш сі від усвідомлення того, що зараз цей боязкий чоловік, який не вміє тримати удар – є обличчям твоєї держави. Я не знаю, хто був ініціатором ідеї цієї прес-конференції. Але явний переворот уже стався. У мізках мільйонів людей, які навіть голосували за Зеленського – він останній боягуз і зрадник.

З тривожного. У Зеленського є тривожні симптоми нарцисизму. Ця людина може легко віддати наказ стріляти по людях, якщо будуть вимагати голову його візира Єрмака. Але є один плюс – нинішній монолог безумного дивляться ті, хто виконує наказ. Дивиться армія. І дивиться розвідка. І я не думаю, що ці хлопці пробачать отаку ганьбу в бік розвідки й справи вагнерівців.

«Мені соромно за цей епізод у житті розвідки, «видатних розвідників України». Мені соромно. Ми були слабкими у цій операції. Ось за що мені соромно і що насправді відбувалося».

Наш король – голий, пихатий і не має власного розуму. Зеленський повністю себе обнулив цією прес-конференцією і це початок його кінця.


Марина Данилюк-Єрмолаєва / Еспресо
Поділіться цим