суббота, 31 октября 2020 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Ігор Сапожко та його корупційна команда: Як «освоюють» бюджетні кошти у Броварах? За час знаходження на чолі міської ради Броварів Ігор Сапожко відзначився в гучних корупційних скандалах. «Сім’я» та його довірені особи перетворилися в латифундистів місцевого значення

«Чим більше ти знаєш, тим більше розумієш, наскільки мало ти знаєш» – саме це висловлювання приходить на думку, коли занурюєшся в суть нижчевикладеного…

Кілька місяців тому, коли відбулася стрілянина поміж перевізниками в Броварах, мер міста – Ігор Сапожко (котрий до речі теж має досвід перебувати фігурантом карної справи з приводу вбивства та нанесення важких тілесних ушкоджень), в своїх висловлюваннях намагався перекласти провину на КОДА:

«Ми неодноразово зверталися до керівництва області та начальника інфраструктури КОДА з офіційними листами та зверненнями щодо затвердження нового експрес-маршруту з Торгмашу до станції метро «Лісова» через окружну дорогу. Всі звернення були проігноровані. Натомість, КОДА створила та затвердила інший маршрут, котрий цілком дублював вже існуючий. Тому вважаю, що за відсутністю діалогу між місцевими органами влади та обласною адміністрацією, ситуація загострювалася з кожним днем».

Як кажуть: «Було б бажання», або в цьому випадку – була б політична воля. Адже в реаліях Сапожко не хвилюють подібні питання. Хіба що в розрізі того, що його «чомусь» можуть спитати: «Чому в вас відбувається подібне?». А дійсно хвилює Сапожка та його команду інше: освоєння бюджетних коштів Броварщини. Звісно, що не стільки на користь громади, скільки на власну. Адже куди більш приємна діяльність у віддалених від Броварів закордонних місцях елітного відпочинку потребує значних витрат.

Броварська міськрада на чолі з Ігорем Сапожко сумісно з Броварською РДА (голова – Сергій Гришко, що привласнює бюджетні кошти шляхом направляючи держзамовлення на власні підприємства – асфальтні та бетонні заводи), разом з директором «Терра-енерго» («Просто О») та Романом Шибіко дружно займалися привласненням коштів, використовуючи службовий стан.

На протязі 2015-2016 років вищезгаданими органами місцевого самоврядування (Броварською міською радою, Броварською РДА) а також Броварською центральною лікарнею та КП «Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства» було витрачено більше за 16 млн гривень на закупівлю товарів, робіт та послуг в ТОВ «Терра-Енерго».

Роман Шибіко за попередньою змовою з Ігорем Сапожко під виглядом бюджетних витрат здійснив низку надсумнівних фінансово-господарчих так званих «безтоварних» оборудок. Поряд з такою методикою допомоги громади, Роман Шибіко укладав договори з фізособами (СПД), котрі мають ознаки фіктивності. Ціль таких угод – виключно банальний «обнал». Усі СПД, що приймали участь в цій бурній господарчій діяльності – були зареєстровані за хабарі, та були відсутні за місцем реєстрації, або ж знаходилися в зоні проведення АТО.

Пізніше було з’ясовано, що на протязі 2015-2016 років за допомогою «Терра-енерго» посадовці Броварського району «відпрацювали» більше за 100 млн гривень.

За час знаходження на чолі міської ради Броварів Сапожко відзначився в гучних корупційних скандалах: від лобіювання інтересів комерційних підприємств, «просування» через раду сумнівних, часом протизаконних рішень. Але найбільше Ігор Васильович відзначився у справах, пов’язаних з землею та нерухомістю. Любов до землі – чудова риса. Але коли будь-якими шляхами, в тому числі відверто злочинними, ця земля привласнюється – схоже, що збільшує любов Сапожко до землі багатократно. «Сім’я» та довірені особи перетворилися в латифундистів місцевого значення. Різноманітність шляхів присвоєння земель та нерухомості гідна визнання: винахідливості – хоч відбавляй. Маніпуляції переходять межу уяви: навіть депутат міськради постраждав внаслідок незгоди приймати участь в прийнятті «потрібного» рішення. Для депутата минулої каденції незгода з бажаннями мера призвела до втрати квартири. Мудрити мер не став: вигаданий борг за квартплату – підстава для судового рішення, в час, коли власниця квартири була відсутня – «виконавці» вдерлися до квартири, винесли геть усе, миттєво переоформили квартиру на першого «покупця», потім – на другого. Який за законом вже був добросовісним набувачем. Все. Житла нема. Щоправда, надалі меру довелося докладати зусиль, щоб «шум» від такої справи не набув розголосу. Але загальне розуміння щодо методів дій І.В. Сапожко – цей випадок надає.

Нерухомість – нерухомістю, але задля задоволення поточних питань – потрібні також і кошти. Оціночні витрати на міжнародні вояжі сягають значень, що не відповідають рівню доходів, які задекларував мер. Звісно, що усі ці подорожі перш за все призначені для обміну досвідом з передовими керівниками європейських міст та міст США. Задля власного задоволення та відпочинку такі б подорожі Ігор Васильович собі б не дозволив.

Двома останніми роками Сапожко здійснив більше ніж 40 перельотів. Переважно – міста відпочинку.

В зрівнянні з офіційними доходами Ігора Сапожко, на таку кількість вояжів та вкупі з витратами на перебування в різних країнах потрібні такі суми, що виникає питання: «Яким чином?». Воно більш, ніж риторичне. Адже якщо взяти перше-ліпше – наприклад, лобіювання інтересів ТОВ «Селтік ТБО», що займається вивозом сміття у Броварах, за різними оцінками приносить до власної кишені мера від 8 до 17 мільйонів гривень на рік. За рахунок завищеної сплати за послуги та отримання «Селтіком» надприбутків. Можна навіть до космосу приватну подорож сплатити. І це лише по одному окремо взятому напрямку.

Але тіньових прибутків – Ігору Васильовичу замало. Важко обґрунтовувати відповідність наявних матеріальних благ рівню доходів в декларації. Наприклад, задекларована автівка «Вольво» ХС90 2013 року народження, а пересуватися доводиться куди більш дорожчому елітному позашляховику «Лексус» RX 200Т 2017 року випуску. Але «мопед не мій, я лише…» – автівка тещі. Ось так і доводиться ховати по знайомим та рідним усе нажите непосильною працею.

Тому, щоб менше було запитань – йде робота також в напрямку збільшення легальних доходів. Ну, як сказати – легальних. Шлях отримання – легальний, підстави – надумані. За минулий рік з загальної суми 843 тисячі гривень премії склали 312 тисяч гривень, надбавки – 160 000 гривень, 77 тисяч гривень – відпускні, 73 тисячі – лікарняні. Та й куди ж без такої доречної та потрібної матеріальної допомоги – 105 000 гривень.

Методика нарахування премій – не тільки безпідставна, але й за іншими ознаками викликає обурення: кримінальне провадження, що мало місце – «заглохло». В ньому йшлося про те, що не рада вирішувала розмір нарахування премій, а Сапожко сам собі визначав розмір винагороди. Скромно.

Але про найближчих по духу соратників – мер теж не забуває. Секретар ради Петро Бабич з загального доходу 612 тисяч отримав «бонусних» 326 тисяч гривень, керуючий справами виконкому Костянтин Кузнецов – з 859 тисяч – 533 тисячі, зам Олександр Резнік – з 633 тисяч – 484 тисячі, зам Виноградова Лариса – зі 704 тисяч – 411 000 гривень.

Вочевидь, держслужбовцям зарплатні розміром $2000 – замало. Без матеріальної допомоги – не обійтися. Щоправда, інакше Сапожко не зможе. Якщо найближче оточення будуть отримувати стільки (навіть лише в межах «білих» доходів), скільки вони насправді заробляють – дуже шкоди зіллють «господаря». А заробляють вони в складі злагодженої корупційної команди – годі й казати, як. Взяти, як приклад турботу місцевої влади про учасників АТО – на протязі шести років нею було надано лише 34 (!) дільниці (у вигляді дозволів на розробку проектної документації). Тим часом, Ігор Сапожко, є фігурантом карної справи щодо аресту майна, де в межах слідства відбувалися обшуки – стосовно незаконних дій у відношенні земельних дільниць в Броварах (масив Промвузол, загальною кількістю – 8 адресів та площею 26,4 гектара!

Так само й в сфері медицини турбота проявляється: навколо – епідемія COVID, на медицину (а саме на «Броварской городской центр первичной медико-санитарной помощи» (КНП БГС «БГЦПМСП») було виділено  в 2019 році – 97,3 млн гривень, в 2020 – 83,6 млн.

Але… в 2019 році на закупку медикаментів та виробів медичного призначення було витрачено лише 223 400 гривень. 2020 рік – не дуже відрізняється за витратами на реальні потребі в зрівнянні з тими коштами, що були виділені. На що пішла решта коштів, спитаєте ви? Звісно, на витрати, де за незначною реальною вартістю можна сховати величезні відкати – ремонт. Там де треба, і там, де не треба.

Зробимо підсумок: вся робота мера – направлена лише на власний добробут. За розмірами реальні привласненні кошти – роблять офіційну частину доходів ледь помітною. З таким джерелом прибутків – подібні люди не розлучаються з доброї волі. Тому Ігор Васильович наполегливо почав «працю» в передвиборчій кампанії: долучення адмінресурсу (тиск на бюджетні установи, перешкоджання суперникам по перегонам), «опрацювання» членів територіальної та окружної виборчої комісій, підготовка «силового блоку», який Сапожко примудряється фінансувати з бюджету, як спортивну організацію.

Формат ОТГ передбачає збільшення повноважень місцевої влади. Коли у владі залишаться ті самі люди, коли так само – буде суцільне розкрадання бюджету, та повна байдужість до потреб мешканців громади – годі очікувати, що нас хтось врятує, або хоча б – допоможе. Лише власний вибір, власна свідомість може забезпечити наше майбутнє. Все буде добре!



Поделитесь.





Новости партнеров