неділя, 24 листопада 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Небажаний гість на саміті БРІКС: Як Південна Африка хоче повісити Путіна на Китай Візит російського автократа на саміт БРІКС в Йоганнесбурзі може і не відбутися

Після атаки невідомих БПЛА на Москву, частина з яких впритул наблизилася до домівок російської еліти, а один з дронів, як повідомляється, взагалі впав за декілька кілометрів від резиденції Владіміра Путіна в Ново-Огарьово, і сам російський диктатор, і МО РФ, і пропагандисти намагалися переконати росіян у тому, що підстав для паніки немає.

Втім з урахуванням того, наскільки вони активно – з кожної праски – заколисували електорат, можна припустити, що поява БПЛА над Москвою, а ще й РДК і легіон «Свобода Росії» знов зайшли на території Бєлгородської області, вочевидь режим дуже занепокоїли. І, зокрема, особисто Путіна, який, схоже, вирішив взагалі звести до нуля власну зовнішньополітичну діяльність.

Так, ще в першій половині 31 травня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Путін планує провести двосторонню зустріч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, який днями переобрався на черговий термін. За даними Hürriyet, яка пише про плани іноземних лідерів взяти участь в інавгурації Ердогана, Путін планував окремий візит до Туреччини, а після нього мав завітати і український президент Володимир Зеленський. Але вже за кілька годин помічник російського диктатор Юрій Ушаков повідомив, що на церемонії інавгурації РФ представлятиме спікер Держдуми В’ячеслав Володін.

Згодом стало відомо, що Путін фізично не братиме участь і в саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) 4 липня, який відбудеться під головуванням Індії в Нью-Делі. Подія відбудеться у форматі відеоконференції, про що індійські організатори повідомили терміновим листом. Джерела The Hindu пояснюють відповідне рішення «труднощами з графіком», в тому числі у прем’єр-міністра Нарендри Моді, і неотриманням індійським урядом остаточного підтвердження від низки країн ШОС, зокрема від Китаю та Пакистану.

Дійсно, відносини між Китаєм, Пакистаном та Індією дуже і дуже непрості, межують із ворожістю. Проте контекст останніх подій також спонукає до припущення, що і Кремль міг продемонструвати Нью-Делі зацікавленість в тому, щоб саміт провели онлайн. Тим більше, що російська преса, посилаючись на повідомлення The Hindu, «забула» про згадку цим виданням війни РФ проти України і нещодавні атаки БПЛА на Київ та Москву, які «могли завадити участі» Путіна.

Росія без пілота

Ізоляція Путіна через його страх за своє життя та свободу є проекцією на всю Росію, яка існує поза межами цивілізованого світу. І якби ж ще йшлося про «ворожий» Захід, куди Путін не зміг потрапити. Але він не наважився їхати до країн, які так чи інакше, продовжують співпрацю з Москвою – до країн, під час перемовин з якими Путін міг би прослизнути проміж крапельок.

Після атаки БПЛА на російську столицю ця ізоляція ще виразніша. Проте не дрони є підставою для відмови Путіна від рідкісних закордонних вояжів, а насамперед ордер на його арешт, що було видано Міжнародним кримінальним судом (МКС) через незаконну депортацію дітей з тимчасово окупованих Росією українських територій.

І саме ордер привертає нашу увагу до Південної Африки, де сьогодні почалася рада міністрів закордонних справ країн БРІКС, під час якої, окрім того, йшлося про підготовку до саміту БРІКС вже на рівні лідерів, запланованого 22-24 серпня.

Кремль напередодні запевняв, що Росія участь у заході візьме на «належному рівні». Пєсков у властивій йому менері не дав прямої відповіді на запитання, чи ризикне Путін приїхати до ПАР, яка як підписант Римського статуту зобов’язана буде його арештувати. Як би нинішня влада ПАР не пручалася і не шукала обхідні шляхи. Наприклад, 31 травня заступник міністра з питань держпідприємств Обед Бапела в коментарі BBC повідомив, що країна хоче ухвалити закон, який надав би їй можливість самостійно вирішувати, чи арештовувати лідерів, які перебувають у розшуку МКС. Але представник Міністерства юстиції ПАР на умовах анонімності повідомив Reuters, що парламент не встигне до саміту ухвалити цей закон. Це окрім того, що подібний нормативно-правовий акт порушував би, власне, закон про ратифікацію Римського статуту.

Тому Преторія продовжує шукати способи виплутатися зі складної ситуації. І, знов-таки, як повідомляє Reuters у цьому ж матеріалі, посилаючись на джерела в ПАР, уряд розглядає варіант звернутися до Китаю (чи може вже навіть звернувся) із проханням прийняти саміт БРІКС замість Південної Африки. Заступник Лаврова Сергій Рябков дуже швидко заперечив цю інформацію і назвав її фейком.

Однак паралельно з початком зустрічі його шефа з міністеркою закордонних справ Наледі Пандор Мінюст цієї країни заявив, як повідомило місцеве видання Mail&Guardian, що буде зобов’язаний діяти згідно з ордером МКС.

Попри заперечення Рябкова, дуже ймовірно, що згадані перемовини ведуться, просто кулуарно і на рівні «а якщо». Тим більше, ще якби Пекін погодився прийняти саміт БРІКС, це вирішило б проблеми і ПАР, і РФ.

З іншого боку, Китай, хоч і не зобов’язаний арештовувати Путіна, турбують іміджеві втрати на тлі його спроб балансувати на межі політико-економічної конкуренції та взаємодії із Заходом, передусім у галузі торгівлі та інвестицій, що йому потрібні задля вирішення проблем в постковідній економіці. Саме тому, вже «незручно» не тільки ПАР, але й КНР. Обом треба вирішити, що робити з Путіним.

І в цій ситуації саме страх Путіна може стати для них виходом із складної ситуації, якщо він, як раніше до Туреччини та Індії, відмовиться від поїздки до ПАР або Китаю. Правда, Кремлю доведеться тоді ще винайти і поширити бодай трохи переконливі аргументи щодо цього рішення, або якимось чином переконати інших членів БРІКС провести саміт онлайн.

В будь-якому разі Путін та його поплічники досягли нового рівня ізоляції, з якої найближчим часом їм вибратися навряд чи вдасться. У Росії залишився один шлях, враховуючи, що опцію припинення війни у Москві наразі не розглядають, – шлях ескалації, черговим етапом якої, на додачу до розміщення ТЯЗ в Білорусі, стало рішення Путіна денонсувати Договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) 1990 р., яким регулюється кількість таких озброєнь. До цього Кремль послідовно йшов останні 16 років, оскільки призупинив участь в договорі ще у 2007 р. – перед вторгненням до Сакартвело; а до поточної ізоляції – всі роки свого керування Росією.


Владислав Гірман / Ділова столиця
Поділіться цим