Колишній президент далеко не янгол і має свої грішки у політичній шафі – від згоди на ті самі одіозні «мінські домовленості» у 2015, які стали зачіпкою для численних маніпуляцій проти України, до взаємопоборювання з колегами по демократичному табору. Тут варто згадати мишачу возню із колишніми прем’єрами Арсенієм Яценюком та Володимиром Гройсманом, яка урешті призвела суспільство до зневіри й жбурнула його в теплу ванну серіалу про славного вчителя Голобородька. Який прийде і розстріляє усіх старих політиків – і отоді заживемо із піцейолами й «кварталом»!
Але чому підозру про державну зраду та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з Донбасу витягли саме зараз? Чому Зеленський і вся його рать у вигляді Татарова та Венедіктової не займалися цією справою восени 2019, коли нинішній президент мав безпрецедентну довіру українців? Так тому що сам Зеленський тоді ще не встиг нажити собі особисту справу про держзраду і справу вагнерівців. Не встиг остаточно утвердитись в амплуа амбітного малороса, який прилаштовує на ключові посади друзів, коханців і чоловіків свого персоналу із «Вечірнього кварталу». І то нічого, що ці родичі мають російські паспорти й друзів типу Ніколая Валуєва — депутата Госдуми та одного із рекламних облич окупації Криму навесні 2014 року.
Річ у тім, що три соціологічні групи — КМІС, «Рейтинг» і Socis — днями видали дослідження, де у двох з них «Європейська солідарність» обганяє «Слуг Народу» у списку партій, які можуть потрапити до наступної Ради. А КМІС узагалі видав цифру, що саме за Зеленського третина суспільства ніколи більше не проголосує на президентських виборах. У цьому антирейтингу Шостий уперше обігнав Петра Порошенка. І тому реакція Банкової була миттєвою — спустити псів ДБР на політичного опонента.
Інтернетом уже гуляє широко розрекламована підозра ДБР для Порошенка. Суть її максимально проста — президент, який не закупив і відра вугілля для країни і стрімко веде її до лютневого блекауту звинувачує Порошенка в тому, що той в люті морози 2014/2015 року не заморозив країну. Ну, бо вибачте, для наших ТЕС був потрібен саме макіївський і горлівський антрацит. І широкої альтернативи для швидкої заміни палива для наших станцій як зараз — тоді не було. Я нагадаю, що понад 80 державних і приватних шахт опинились на захопленій проросійськими бойовиками частині Донецької та Луганської областей. Запасів вугілля ніхто до цього ніколи не робив — видобули в ахметівських шахтах і повезли на ахметівську ТЕС. Тому у грудні 2014 країна постала перед серйозною дилемою: закупити вугілля в ПАР, домовитись напряму з РФ чи за допомогою сірих схем вивезти своє з окупованих територій. Всі варіанти були так собі, та це правда, що на той час вирішили купувати у партнерстві з Віктором Медведчуком з ОРДЛО.
Але повернемось до повістки Держбюро — чи є там переконливі докази злодіянь Порошенка спільно з Медведчуком. Починається цей шедевр главою про створення ООН. Далі цитування Конституції про права та обов’язки президента України. Далі кілька сторінок з описами, який негідник Віктор Медведчук. Тільки от цікаво, чому куму Путіна ще навесні висували обвинувачення у торгівлі вугіллям і фінансування тероризму, а він спокійно сидить на домашньому арешті цілих дев’ять місяців. За цей час Оксана Марченко могла б народити вдруге, а ДБР і СБУ так і не знайшли переконливих доказів, як Медведчук з кумом гроші на вугіллі з окупованого Донбасу заробляли.
Закінчується підозра Порошенку тим, що це саме він у… листопаді 2021 збирав РНБО, де підіймали питання, що не так з опалювальним сезоном.
А ось іще один юридичний перл, який пояснює, чому Ірина Венедиктова технічно віддала цю чудову підозру на підписання іншій людині.
Можу сказати одне після ознайомлення з цією підозрою, такі наїзди від влади — дарунок для опозиції. Петро Олексійович ще ніколи не був в амплуа репресованого незламного проукраїнського опозиціонера. Тепер буде. На політконсультантах та піарниках суттєво зекономить.
Ну і звісно, видавати цю підозру, коли Петро Порошенко щедро викладає фотки із Патріархом Варфоломієм, селфі як він молиться за Україну і пише листи до міжнародної спільноти про підтримку України у протистоянні з Путіним — це просто бінго.
А далі про державну зраду як вона є. У той же день СБУ на запит наших колег із «Української правди» каже, що не шукало російських паспортів у ексзаступника голови МВС Олександра Гогілашвілі. Ну, а нащо його шукати, якщо очільник СБУ теж із кварталу, дружить із Машею Левченко і загалом сам жонатий на російській громадянці. Яка за 20 років шлюбу принципово не взяла український паспорт. І зауважте, що у Баканова є найвищий рівень допуску до державних таємниць.
А те, що у нас Буданов і Гогілашвілі з Марією Левченко не просто живуть разом, а проживають у маєтку таких собі В’ячеслава та Діани Стрєлковскіх — громадян РФ, які 2015 року отримали паспорти в окупованому Криму це теж якось абсолютно нормально. Не державна зрада. Так що справи про особисту і цілком підтверджену фактами державну зраду команду ЗЕ ще чекають.
Можна дуже не любити Петра Порошенка. Але в той момент, коли країна потребує міжнародної коаліції для протистояння Путіну, ідея робити з України державу, в якій є політичні репресії, не дуже розумна. А робити ДБР новим центром репресій – ще тупіше.
У свій час Віктор Янукович мав набагато більше підстав саджати Юлію Тимошенко за ґрати. Тому що цей газовий контракт країна відхаркувала роками. Але все одно світ сприйняв це як політичні репресії. І нічим добрим для країни це не закінчилося. І для Віктора Януковича в першу чергу. Саме політичні репресії зробили його абсолютним злом ще задовго до Майдану.
У Зеленського була можливість стати набагато кращим за Порошенка. Був шанс не лише обіграти його в політичному стендапі на стадіоні, а й знайти союзників серед тих, кого за своє довге політичне життя ображав Петро Порошенко. Була і можливість притягнути до відповідальності – але далі повісток від ДБР нічим іншим пред’яви до П’ятого не завершувались.
Для Петра Порошенка всі ці справи та наїзди від президента, чий сенс перебування на Банковій зводиться до працевлаштування друзів і організації їм вечірок у резиденції Гута – можуть стати рестартом політичної кар’єри. Якщо зеленій владі не вдасться поламати виборчу систему і повернути гречку та мажоритарку – наступну більшість у ВР складатиме демократична коаліція. Де саме ЄС і Порошенко матимуть найбільший шмат пирога.
І тому зараз мені дуже шкода Володимира Зеленського, який наслухався своїх товаришів у вигляді Єрмака та улесливих позитивних блогерів і несе повну дичину. Це кулі не в Порошенка, це постріл із дробовика собі в ногу.
Я не вважаю Петра Порошенка святим. Але такого шансу він чекав все своє життя. А роль репресованого лідера проукраїнської опозиції Петро Олексійович відіграє на всі 100%. На «Оскар». Уже зараз лідер «Європейської солідарності» втягує Зеленського у свою гру.
«Мені передають вітання з Офісу президента про те, що вони з розумінням поставляться до того, якби я залишився в Європі. Я не надам їм такого подарунку і повернусь в Україну в першій половині січня. Але за своїм графіком, а не за графіком потужного сценариста відосиків пана Зеленського.
Ми поговоримо, як тільки я повернуся, про державну зраду і про сприяння тероризму».
По суті тепер Порошенко пішов у нішу короткого відео в соцмережах і саме він кликатиме Зеленського на стадіон. А враховуючи, що у П’ятого є кілька каналів – видовище буде фантастичне. Політичне реаліті на виживання цих двох.
Марина Данилюк-Єрмолаєва / Еспресо
