Перший бій з київською «катафалковою мафією» ми програли. Хоча і нанесли противнику неабиякий фінансові втрати. Ціна на перевезення небіжчика, що помер від COVID-19, з моргу лікарні до київського краматорію після нашого втручання впала з 23 тис. до 8 тис. Майже в три рази. Родина вирішила не конфліктувати і погодилась…
Але по ходу сплила проста і гидотна у своїй потворності історія заробляння на людській біді. В Києві створена штучна монополія на ритуальні послуги тих, кого вбив коронавірус. В київському крематорії приймають померлих від COVID тільки з катафалків компанії «Петро Великий». Навіть за наявності усіх потрібних документів іншим транспортом в останню путь на Байковому не приймуть. Переконався особисто, не полінувавшись з’їздити на Байкову, 16. Жодних нормативно-правових документів не надають — лише ставлять перед фактом.
Символічно для столиці України. В останню путь тільки за дозволом і на транспорті «Петра Великого». Жодні аргументи, що засоби інивідуального захисту в ПДМШ, одні з найкращих в Україні, на кілька порядків надійніші за катафалкового монополіста, не подіяли. Або з «Петром Великим» або ніяк.
Вже коли цей допис був оприлюднений, мусив закрити його на кілька годин, бо «Пьотр Великий» фактично взяв у заручники рідних небіжчика, відмовляючись перевозити тіло, якщо не приберемо пост.
От що написала про «Петра Великого» Катерина Амосова: «Три роки тому мала епохальну війну з цим монополістом, який за домогою МОЗ перед 2014 р орендував кімнати у всіх лікарнях Києва (!) поруч з прозектурами і моргами для продажу трун і вінків і укладення договорів на поховання. Прозектура Олександрівській лікарні — в учбовому корпусі НМУ на Мєчнікова,5, там і навчальні кімнати двох кафедр. Щоб ви розуміли обсяг доходів, в Олександрівській лікарні щорічно помирають під 400 людей, і холодильник на декілька «зайвих» місць. Платня за оренду – 1800 грн на місяць. Фонд держмайна був в темі, звісно, і пролонгував їм договір без дозволу університету. Ми (НМУ) пройшли три інстанції судів з фондом майна, включно з верховним, і всі виграли! Власниця Петра найняла «активістів» і проплатила одну з чорних піар-кампаній. Навіть до Квіташвілі з активістами ходили скаржитися на мене, телесюжети і статті замовляли. Але цю війну ми виграли, і вінки з токами перестали продаватися в стінах університету з 175 річною історією….». Дякую пані Катерині за принциповість!
Геннадій Друзенко / Facebook
