Росія направила до Міністерства закордонних справ України ноту, в якій прямо звинуватила нашу країну у порушенні Договору про дружбу, співробітництво та партнерство. Зокрема, російські дипломати вважають кроками, що порушують дію Великого договору, законодавче закріплення курсу України на вступ до НАТО, порушення прав російськомовного населення, що проживає в Україні, тощо.
Проте жодних практичних наслідків ці претензії росіян до України не матимуть. Адже, як відомо, з 1 квітня поточного року даний договір втрачає свою чинність. А це означає, що на ньому поставлена «жирна крапка».
Відтак, жодні спроби Росії якимсь чином продовжити дію Великого договору не матимуть успіху. Так само Москві не вдасться використати звинувачення на адресу України, перелічені в ноті МЗС РФ, як підставу для нових чергових провокації – росіянам не потрібні жодні підстави, бо вдатися до провокацій вони можуть будь-коли без жодних підстав. Саме так Росія чинить щоденно і регулярно.
Ця нота російського МЗС – це, з одного боку, образа Росії на «неадекватних» українців, які не хочуть, щоб Москва їх душила і далі. З іншого боку, це – робота на внутрішню аудиторію, тобто на росіян. Адже ніхто у світі такі речі серйозно сприймати не буде. Бо це просто глупство, в яке будь-яка країна, що себе поважає, не потраплятиме. Наприклад, у ноті йдеться про «самоопределение народа Крыма» – більшого ідіотизму шукати важко, бо з таким самим успіхом можна вимагати «самоопределение народа Псковской области» чи «самоопределения народа Новогородской области».
Окремі моменти цієї ноти виглядають просто черговими пропагандистськими пострілами Кремля, бо повторюють усі безглуздості, які ми чули раніше, наприклад, про «фашизацію» України» та «фашистський переворот».
Зміст цієї ноти МЗС РФ говорить про те, що вона не є серйозним документом, а є виключно черговою пропагандистською причиною, яку московські пропагандисти розтягнуть на цитати і будуть пару тижнів кричати з усіх «зомбоящиків» на цю тему. Чогось раціонального та змістовного в цій ноті годі й шукати.
Отже, хоча формально Договір про дружбу з РФ діє ще до 1 квітня, жодних юридичних наслідків для України вся ця історія не матиме.
У заключних статтях договору прописані процедури, зокрема, і те, за яких умов цей договір припиняє свою дію. Зараз Україна діє відповідно цим процедурам. Через шість місяців з моменту оголошення Україною рішення про те, що вона не буде продовжувати дію договору, він втратить чинність. Київ діє у чіткій відповідності з положеннями договору. Тож Україна нічого не порушує.
Володимир Огризко / УНІАН
