Ракетний удар Росії по Києву – це не просто черговий акт залякування українців. Путін демонструє Трампу свою безкомпромісність. У п’ятницю 29 серпня в Нью-Йорку спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф обговорюватиме з представниками Володимира Зеленського – керівником його офісу Андрієм Єрмаком та секретарем РНБО Рустемом Умєровим – останні «мирні пропозиції» з Москви. І Путін намагається довести Трампу, що якщо Україна не погодиться, то їй буде лише гірше.
Четвертий цикл залякування
Це означає ще й те, що Путін не боїться гніву Трампа. Після російських ударів по Києву Трамп іноді зображує гнів і обіцяє покарати Росію. Але зараз Путіну важливіше переконати Трампа у безперспективності подальшого спротиву України. Кремль розраховує, що тоді Білий дім рішуче натисне на Банкову і змусить її погодитись із «мирним планом» Путіна.
Тій же меті служать удари по цивільній інфраструктурі. За повідомленням Міненерго, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову атаку по об’єктах енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській, Запорізькій. Особливо серйозно постраждали Суми, де пошкоджено одну з ключових підстанцій, внаслідок чого на деякий час залишилася без електропостачання значна частина міста та промислових споживачів, припинилася подача води. На Полтавщині ворог цілеспрямовано комплексно атакував об’єкти газотранспортної інфраструктури та також зумів завдати значних ушкоджень. Напередодні опалювального сезону Путін намагається довести і українцям, і Трампу свою здатність залишити Україну без газу, електрики, тепла та води.
Для українців це вже четвертий цикл залякування. Те саме було і рік, і два, і три роки тому. У попередні три роки найгірші побоювання не виправдалися. Ворог зміг завдати нашій інфраструктурі серйозних пошкоджень, але все ж таки ми вижили, за допомогою західних друзів. І зараз ми теж маємо підстави сподіватися, що переживемо цю зиму. До того ж наша система протиповітряної та протиракетної оборони завдяки, знову ж таки, західним друзям з кожним роком стає потужнішою.
Однак для Трампа це – перший цикл залякування. І він, на відміну від нас, легко піддається навіянню з Кремля. Це чітко видно з його регулярних заяв у тому дусі, що Україна не має козирів і їй не було сенсу чинити опір країні, яка набагато більша і сильніша.
Мінус 21%
Для України найгіршим варіантом було б погодитися: так, ми не маємо козирів і набагато слабші, ніж Росія. Але, подобається це Трампу, чи ні, ми знайшли свій козир. Точніше, навіть два козиря. Перший з них – це наша здатність вражати російські нафтопереробні заводи.
Рік тому наші успіхи в цій сфері були значно скромнішими. Поодинокі ураження НПЗ ще не робили погоди на російському ринку. Однак вже у лютому 2025 року російський уряд був змушений заборонити вивезення бензину з РФ в період з 1 березня по 31 серпня 2025 року. Тоді обмеження на експорт стосувалися лише перекупників бензину, але не його виробників. У липні уряд РФ повністю заборонив експорт бензину до кінця серпня 2025 року, поширивши цю заборону також і на виробників нафтопродуктів. 27 серпня уряд РФ подовжив заборону на експорт бензину для виробників до кінця вересня, а для решти експортерів — до кінця жовтня.
Причини очевидні. 25 серпня агентство Reuters підрахувало, що атаки України на 10 російських НПЗ порушили роботу щонайменше 17% потужностей російської нафтопереробної галузі. Удари по НПЗ відбуваються на тлі піку сезонного попиту в Росії на бензин з боку туристів та фермерів. У деяких районах окупованої української території, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину.
Агентство резюмує, що «Київ підвищує ставки перед потенційною мирною угодою». «Україна посилила атаки безпілотників на російські нафтопереробні заводи та експортну інфраструктуру, завдавши удару по найважливішому сектору економіки Путіна, щоб показати, що вона може дати відсіч, оскільки США прагнуть укласти мирну угоду», — зазначає Reuters і наголошує, що ці атаки «стали відповіддю на просування Москви на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України». Агентство констатує, що «війна в Україні перетворилася на битву на виснаження, де і Росія, і Україна використовують дрони та ракети для ударів далеко за лінією фронту, щоб завдати шкоди економіці один одного».
Вранці 28 серпня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) повідомив, що протягом ночі вражено Куйбишевський НПЗ в Самарській області та Афіпський НПЗ в Краснодарському краї РФ. «Кощієва голка цієї ночі нервово анорексувалася ще на 4,7%. Сумарно на 21% схудла протягом двух тижнів серпня 2025 нафтоколонка окупанта, — підбив підсумок Мадяр. — Бензин хробачий стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта — швидкозгореними».
Мінус «Дружба»
Через скорочення виробництва бензину в Росії переповнюються нафтосховища. Тому вона прагне наростити експорт нафти. Але тут Україна демонструє свій другий козир — здатність вражати російську ескпортну інфраструктуру.
Мішенню Сил безпілотних систем ЗСУ став нафтопровід «Дружба». 13 серпня українські дрони атакували нафтоперекачувальну станцію (НПС) «Унеча» в Брянській області, 18 серпня — НПС «Нікольське» в Тамбовській області, внаслідок чого виникла пожежа та зупинилося перекачування нафти, а 21 серпня — ще одного удару по НПС «Унеча», повністю вивівши станцію з ладу та припинивши прокачування нафти.
«Тут тонше та особисте: Ruszkik haza!» — зізнався Мадяр. «Ruszkik haza!», що у перекладі з угорської означає «Росіяни, йдіть додому», — це гасло угорської революції 1956 року, яку Москва утопила в крові.
28 серпня Угорщина заборонила Мадяру вʼїзд до країни та всієї Шенгенської зони. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт вважає атаки на «Дружбу» атакою на суверенітет Угорщини, поплакавшись, що ці атаки «в першу чергу шкодять Угорщині і, звичайно, Словаччині, а не Росії». Невідомо, скільки заплатив йому Путін за применшення російських втрат, але насправді удар по «Унечі» завдав шкоди передусім Росії. Станція «Унеча» має ключове значення для транспортування російської нафти до порту Усть-Луга на Балтиці (в Ленінградській області РФ), на який припадає значна частина експортних поставок російської нафти.
До речі, сам цей порт теж зазнав української атаки. Генштаб ЗСУ повідомив, що у ніч на 24 серпня підрозділи Сил спеціальних операцій ЗСУ та Служби безпеки України завдали вогневого ураження по інфраструктурному об’єкту на території морського терміналу «Усть-Луга». За попередніми даними, уражено установку з фракціонування та перевалки газового конденсату. Потужність об’єкта становить до 6,9 млн т сировини на рік. Морський термінал «Усть-Луга» є одним із ключових логістичних хабів РФ у Балтійському морі, який активно використовується для експорту енергоресурсів із залученням так званого «тіньового флоту» в обхід міжнародних санкцій.
Повертаючись до теми «Дружби», зазначимо, що 27 серпня Сіярто анонсував відновлення роботи цього нафтогону. Наступного дня угорська нафтова компанія MOL підтвердила, що поставки російської нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба» відновлено. Мадяр на анонс Сіярто відреагував відеонатяком, де він читає це повідомлення і їсть попкорн. Тобто далі буде.
Ваги Трампа
Як ці наші два козиря можуть вплинути на позицію Трампа? Мабуть, не варто сподіватися на хитромудрий сценарій: Трамп запровадить санкції проти Китаю за купівлю російської нафти, подібні вже запровадженим проти Індії, і тоді Китай та Індія відмовляться від російської нафти або примусять Путіна зупинити війну. По-перше, не відмовляться і не примусять. По-друге, Трамп боїться торговельної війни з Китаєм.
Але є сценарій більш простий і дієвий: постачати Україні далекобійну зброю. «Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії. Підступний і вкрай некомпетентний Джо Байден не дозволив Україні ВІДБИВАТИСЯ, лише ЗАХИЩАТИСЯ», — написав Трамп у Truth Social 21 серпня. І анонсував: «Цікаві часи попереду!!!» Якщо Трамп почав атакувати Байдена за те, що той не дозволяв нам «грати в нападі», це дає Україні шанс. Але його бажання продати нам (за європейські гроші) далекобійну зброю, певно, залежатиме від нашої волі до перемоги і від успіхів ударів ЗСУ по російській нафтовій галузі.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
