У Верховній Раді з’явилися чотири законопроекти «щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу», які пропонують внести зміни до Податкового кодексу (проект №13420), Митного кодексу (№13421), Бюджетного кодексу (№13422), Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу (№13423). Під кожним з цих чотирьох проектів підписалися понад 120 народних депутатів, майже всі з них – «слуги народу».
Піар-проект «слуг народу»
Склад підписантів не залишає сумнівів у тому, що це піар-проект «слуг народу». Першими двома ініціаторами записали себе керівник фракції «слуг народу» Давид Арахамія і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Серед підписантів бачимо голову Верховної Ради Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка, а також сімох заступників Арахамії на посаді голови фракції, у тому числі першого заступника Андрія Мотовиловця і голову партії «Слуга народу» Олену Шуляк.
Цей пакет законопроектів розроблявся «слугами» спільно з Міністерством оборони, а робочу групу очолював Арахамія. З погляду інтересів держави, найкращим варіантом була б спільна робота над пакетом представників усіх фракцій і груп (окрім уламків ОПЗЖ), щоб мати, по-перше, гарантовану якість законопроектів і, по-друге, гарантоване швидке проходження їх через парламент. Однак Банкова вирішила по-іншому. І тепер, коли проекти внесено, Арахамія заявляє: «Розраховуємо на підтримку усіх фракцій та груп».
Звісно, «слуги народу» як правляча партія мають повне право користуватися своїм статусом і самостійно висувати законодавчі ініціативи, без залучення інших фракцій і груп. Але тоді треба і самостійно відповідати за якість своїх проектів. А якість виявилася, м’яко кажучи, не відмінною: між «задовільно» та «дуже погано».
«Запрошення до корупції»
Арахамія розповідає, що цей пакет законопроектів запроваджує Defence City – спеціальний правовий режим для виробників зброї. Він передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони; захист інформації про виробників зброї; податкові пільги на 10 років (до 1 січня 2036 року) – звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку. Резиденти Defence City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення Нацбанком особливостей валютного нагляду та валютних операцій, пояснює глава фракції «слуг народу».
Начебто виглядає красиво. Однак деякі моменти викликають обґрунтовані підозри. Міноборони (тобто замовник оборонної продукції) вестиме Перелік підприємств-резидентів Defence City (тобто виконавців замовлення оборонної продукції), які матимуть додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу. Отже, замовник зможе на власний розсуд дарувати виконавцям імунітет від кримінальної відповідальності. Для цього достатньо включити їх до Переліку.
З цією метою законопроект №13423 пропонує поповнити Кримінальний кодекс новою статтею 43-2, згідно з якою не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене під час виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель службовими особами юридичних осіб, включених до Переліку, «яке хоча формально містить ознаки кримінального правопорушення, проте було спрямоване на належне виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель, було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети, пов’язаної із укріпленням обороноздатності держави та її оборонного потенціалу».
Це виглядає як запрошення до корупції, передусім до домовленостей про постачання продукції за завищеними цінами, а також бракованої продукції, яка не відповідає вимогам замовлення. Причому імунітет від кримінальної відповідальності поширюватиметься не лише на час після набуття законом чинності, а й на минуле, починаючи з 24.02.2022.
Порятунок фігурантів?
Є три версії, чому Арахамія і Гетманцев включили у пакет Defence City імунітет від кримінальної відповідальності. Перша версія – це, звісно, корупція. Центр протидії корупції вже вирахував можливих вигодонабувачів від прийняття законопроекту №13423. Якщо цей закон набере чинності, то, як стверджує ЦПК, «відповідальності за схеми в постачанні зброї зможуть уникнути зокрема (якщо конкретні підприємства будуть внесені до переліку МОУ):
- Леонід Шиман, директор Павлоградського хімзаводу, та інші фігуранти справи щодо постачання неякісних мін Збройним Силам України;
- Олександр Лієв, екскерівник департаменту Міноборони, та посадовці ТОВ «Львівський арсенал», які є фігурантами справи щодо розкрадання 1,5 млрд гривень під час закупівлі боєприпасів;
- фігуранти кримінального провадження НАБУ і САП щодо заволодіння коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки ЗСУ, що спричинило збитки державі на 7,3 млн грн (справа вже скерована до суду)».
Арахамія в інтерв’ю сайту «Бабель» підтвердив, що у разі прийняття законопроекту №13423 постачальники неякісних мін можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. Журналісти спитали його: «Давайте на прикладах. Візьмімо справу директора Леоніда Шимана. Його завод ставив не ті хвостовики на міни, неправильно зберігав порох, і міни не спрацьовували. Можна сказати, що він просто хотів швидко виконати контракт і все робив на благо оборони. Це декриміналізують чи ні?». Арахамія відповів, що не декриміналізують, «якщо є доведений умисел», але, наголосив він, «правоохоронці мають довести», що в нього був злочинний намір.
Ясно, що довести злочинні наміри значно складніше, ніж злочинні дії.
«Помилка друкаря»?
Іншу версію озвучив перший заступник Гетманцева на посаді голови комітету, депутат від «Голосу» Ярослав Железняк. Він підписався під першими трьома проектами з пакету Defence City, а під четвертим (№13423) відмовився. «Інші законопроекти (податковий, митний, бюджетний) я і сам підписав. Там гарна ідея і ініціатива», – зазначив він у своєму ТГ-каналі. А з четвертим, на його думку, «трохи перестаралися колеги, коли блок по Defense City писали».
Насправді «трохи перестаралися» – це в нього така іронія. Він визнає, що «законопроект №13423 вже (достатньо справедливо) назвали легалізацією корупції у оборонній сфері». Але оскільки піднявся великий галас, то тепер влада намагатиметься зам’яти скандал. «Коротко: наші джерела в профільному комітеті парламенту та не тільки повідомляють, що в такому вигляді він не те що прийнятий не буде, а навіть і не почнуть його рухати. Ще коротше: шансів у нього нуль. Напевно, назвуть «помилкою друкаря» знову», – повідомив Железняк.
Профільним комітетом щодо проекту №13423 є комітет з питань правоохоронної діяльності на чолі із «слугою народу» Сергієм Іонушасом. Сам Іонушас підписався під усіма чотирма проектами з пакету Defence City. А тепер, як розповів Арахамія «Бабелю», «Іонушас вже сказав, що буде реєструвати альтернативний проект, щоб мати місце для маневру і виписати все правильно». За словами Арахамії, «планували 15 липня голосувати за основу» усі чотири проекти, але тепер на голосування 15 липня «можливо, винесемо три інші частини – податкову, митну і регуляторну, а по цій скандальній [частині], про кримінальну відповідальність, будемо шукати компроміс».
Навіть якщо так, це не означає, що проблему вичерпано. На критику заслуговують не лише проект №13423, а й інші три законопроекти з пакету Defence City.
«Проект-громовідвід»?
На цьому наголошує Юрій Гудименко, голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони, яка почала роботу 23 січня. Він висунув третю версію: проект №13423 покликаний відвернути увагу від інших принципових недоліків пакету Defence City.
«Три з чотирьох законопроектів – 13420, 21, 22 – умовно робочі. Так, для того щоб їх допиляти до стану безумовно робочих, треба попрацювати не тільки напилком, але і рубанком. В законопроектах безліч дивних костилів, є відверто корупціогенні моменти, але це в теорії можна допрацювати, – зазначив Гудименко. – Але четвертий законопроект, №13423 – це повне пекло, з яким не можна зробити нічого, окрім як викинути його на смітник разом з авторами. У мене виникло враження, що це «проект-громовідвід», зроблений не для того, щоб бути прийнятим, а для того, щоб він прийняв на себе удар і був урочисто знятий як поступка, а всі інші проблемні частини на цьому фоні залишились би на місці. І, здається, план поки працює».
4 липня очолювана Гудименком Громадська антикорупційна рада при МО виступила з офіційною заявою щодо Defence City. Там сформульовано сім великих зауважень, і лише останнє з них стосується проекту №13423. Найперше зауваження стосується самої ідеї Defence City в її нинішньому вигляді.
«Наразі запропонована модель Defence City виглядає як така, що працюватиме у ручному режимі з обмеженим доступом. Це створює ризики повторення практики «клубу обраних» – як ми вже бачили на прикладі «клубу білого бізнесу» авторства Данила Гетманцева – замість відкритої екосистеми для всіх гравців галузі. Частина виробників, навіть ефективних і добросовісних, можуть просто не потрапити до списку резидентів – і, відповідно, втратити можливість користуватися перевагами. Підприємства, які опиняться поза межами переліку, змушені будуть працювати в гірших умовах: без податкових стимулів, із більшим тиском, дорожчим виробництвом і слабшими позиціями на ринку. У підсумку це грає не на розвиток галузі, а проти нього. Закон має працювати не для «обраних», а для спільної мети – сильної оборонної промисловості», – наголошується в заяві.
На думку авторів заяви, законопроект №13423 про зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів взагалі не можна виносити на голосування – він містить більше корупційних ризиків, ніж ефективних механізмів для досягнення мети. Інші три законопроекти необхідно доопрацювати, оскільки в нинішньому вигляді вони викликають дуже багато питань. «Усе залежить від парламенту: сьогодні перед ним стоїть вибір – закласти основу історичної реформи ОПК чи дозволити чергову корупційну схему під виглядом державної підтримки», – зазначає Громадська антикорупційна рада при Міноборони, делікатно виводячи за дужки рівняння Банкову, наче Офіс президента тут взагалі ні до чого.
Отже, наразі маємо таку перспективу розвитку подій. Іонушас підготує і внесе альтернативний проект до проекту №13423, який і буде проголосовано разом з трьома іншими проектами пакету Defence City в першому читанні. Але дуже сумнівно, що «слуги» погодяться під час доопрацювання проектів перед другим читанням прибрати з них основне «ноу-хау» – список, який розділить підприємства ОПК на пільговиків та інших. І парламент слухняно затвердить остаточний варіант, бо «оборонна промисловість – це святе». Ну а як розраховуватимуться з Банковою ті, хто потрапить до переліку пільговиків Defence City, поки що залишається відкритим питанням.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
