Новий істеричний спалах російської пропаганди, у якому беруть участь і президент Володимир Путін, і депутати Державної Думи, і численний обслуговуючий персонал, що працює на телеканалах і у інформаційних агентствах, не може не дивувати насамперед розмахом брехливості.
Головною мішенню виявився законопроект про корінні народи, після внесення якого до Верховної Ради у Москві стали говорити про ущемлення прав російського і російськомовного населення України, про те, що росіян «позбавляють» прав корінного народу України!
Але той, хто просто вирішить прочитати текст президентського законопроекту, побачить, що в ньому не йдеться не тільки про росіян, а й про українців. Документ спрямований на захист прав трьох корінних народів Криму – кримських татар, караїмів і кримчаків. Кримські татари сформувалися як окрема нація саме в Криму, створили на території півострова власну державу, знищену Росією. Караїми – самобутня етнічна група, про походження якої вчені досі сперечаються, релігія караїмів споріднена іудаїзму, але значно відрізняється від нього. Кримчаки – особлива етнолінгвістична група єврейського народу, практично знищена під час Голокосту. Кількість і караїмів, і кримчаків у Криму обчислюється кількома сотнями. У чому, власне, проблема?
А проблема в тому, що Кремль просто вирішив використовувати ініціативу Зеленського для чергових нападок на нашу країну і доказів «нацистського» характеру її державності. Що, звичайно, особливо розчулює, коли Путін сам «міряє череп» Зеленського і нагадує про його походження. Коли як доказ «нацизму» обирається законодавство, яке надає права корінних народів нечисленним націям, які не мають своєї державності. При цьому і караїми, і кримчаки мають право на повернення до Держави Ізраїль, а Україна своїм законодавством стверджує їх право зберегти свої національні особливості саме на кримській землі. Якийсь особливий «нацизм». «Нацизм», який ще раз нагадує, яка ж із держав насправді є спадкоємцем Рейху. Путін, що розповідає про єврейське походження Зеленського як про якийсь недолік свого українського колеги – найкраща ілюстрація того, куди ж скотилася Росія.
Віталій Портников / Еспресо
