воскресенье, 17 января 2021 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Game over: Як Зеленський і його команда сплутали державне управління з комп’ютерною грою На чолі держави павіани і макаки, та дуже багато щурів, які живуть як в останній день

У мене є мрія. Щоб пошвидше прийшов той день, коли на чолі українських інституцій будуть розумники в окулярах. Не клоуни, не спортсмени, не міцні господарники з обкомів КПУ. А досвідчені управлінці. Без піаніно, але здібні математики.

Володимир Зеленський міг увійти в історію, як президент який зміг запустити режим турбореформ. Натомість кожен його відосик із формату «жорсткого блогінгу» імені Михайла Подоляка – це кілок у серце і мозок кожній розумній людині. На чолі держави павіани і макаки, та дуже багато щурів, які живуть як в останній день. Чи не вперше ми задумались про важливість державних інституцій. Бо ж Зеленський – явище, на щастя, тимчасове. А хаос і бардак зараз тягне свої ядучі щупальця скрізь.

Журналістка і PR-консультантка Тетяна Мокріді днями влучно висловилась про дупу голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Парламент монобільшості і нових облич із м’ясних лавок не поважає ані народ, який його обирав, ані самих себе. Звірі із київського зоопарку виглядали б набагато органічніше, аніж Арахамія, який прямо перед трибуною ВРУ виставляв свою дупу напоказ і розмовляв по мобільному.

Таке я бачу вперше. Раніше навіть затяті вороги БЮТ і ПР, «Свобода» і КПУ не дозволяли собі такого в Раді. Діловий етикет – це святе, навіть, якщо з трибуни виступає хтось на кшталт тендеріозі Антона Яценка. Що ж, воно і не дивно, що нинішній «звіринець» палець об палець не вдарить, щоб відновити покоцану КСУ антикорупційну реформу та запобігти загрозі того, що за півтора місяці у нас можуть забрати безвіз. І тут привіт новий політичний вектор «На Москву!» і на тотальне зубожіння.

Надія лише на одне. Команда Зеленського, Єрмака, Шмигаля та Кравчука настільки незграбна у своїх діях, що їх і тут може чекати тотальне фіаско. Тим паче ті, кого уже вигнали із «зеленої» команди уже радо-щедро розповідають про фінансові зловживання нинішніх очільників.

Ось економічний екс-радник Андрія Єрмака Ігор Уманський детально пояснює, що гроші з коронавірусного фонду перекинули на «Велике будівництво» і там розпиляли між своїми. Ось прекрасна цитата:

«За останні два роки бюджет «на дороги» зріс у три рази. Наступного року він перевищуватиме бюджет Міноборони, та може зрівнятися із бюджетом на всю медичну систему. Війна та пандемія скінчилися? Навіть на оборону такого карколомного зростання не було з початку бойових дій. Так де «собака порилася», яка мотивація?».

Що робить у відповідь Банкова? Міша Подоляк розсилає депутатам темники, де рекомендують як головний аргумент для захисту честі команди президента використовувати тезу про те, що «Уманський некомпетентний».

Як реагують на це Зеленський і Єрмак, які вибили собі по палаті в елітній «Феофанії», поки у нас хворі на ковід народжують на вулиці або вмирають, бо мер Житомира не забезпечив належну кількість кисню у лікарнях? А ніяк. Єрмак узагалі визнає, що для його госпіталізації не було жодних медичних показань:

«Самоізоляцію та медичний догляд при коронавірусі я планував організувати вдома, але необхідний рівень захищеності зв’язку у житловому будинку забезпечити неможливо.

Саме необхідність повноцінної роботи кожного дня, проведення захищених відеоконференцій, дзвінків тощо були головними причинами щодо «Феофанії».

У той час поки два товариша влаштували собі коворкінг на рахунок куцого держбюджету є тривожні звістки із тих сфер, в яких за 6-7 років відбулися рішучі зміни. Єрмака і Зеленського це влаштовує, бо тупе і бідне бидло – це якраз їхня цільова аудиторія.

Ось вихованець Дмитра Табачника Сергій Шкарлет уперто тягне освіту в часи динозаврів Януковича. Під загрозою ЗНО, 12-річна система освіти, а ще нинішній очільник міністерства дуже прагне звільнити із МОН усіх тих, хто роками прописував і лобіював усі згадані реформи.

Ось іще тривожні дзвіночки від «Укроборонпрому». Влада тупо хоче відкату концерну до часів, коли його очолював російський громадянин, товариш Януковича і нині втікач у Росію Олександр Саламатін. Коли агенти держави-агресора тупо зривали виконання дуже важливих для нас міжнародних контрактів, коли крали майно оборонних заводів в особливо великих розмірах. А ще усіляко готували ґрунт для того, аби у 2014 році РФ максимально легко окуповувала нашу територію.

Про медицину годі говорити. COVID-2019 дозволив «зеленій владі» всі свої промахи і свідомі підніжки для списувати на хворобу. Мовляв, подивіться скільки хворіє у Франції, Німеччині і США! Багаті теж плачуть. Тому немає жодних спроб вирішити проблему конкретно у нас, лише копіпаст локдаунів. Нинішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль на із серйозних виглядом обличчя розказує, що неготовність країни до пандемії…це наслідки урядування Яценюка та Гройсмана. А заступниця МОЗ Ірина Микичак радить збанкрутілим бізнесменам іти пробувати себе вахтерами і санітарами в лікарнях.

Якщо ціла заступниця керівника МОЗ вважає, що втрата роботи та доходу через карантинні обмеження – це не проблема, а просто нові можливості, то їй самій потрібні санітари. Бо лише неадекватна людина може злорадствувати з того, що десятки тисяч людей, які самі себе забезпечували роботою та годували свої сім’ї, сьогодні можуть залишитись без засобів для існування.

Таке враження, що для Зеленського президентство у 37-мільйонній країні – це комп’ютерна гра, де всі персонажі не живі люди, а вигадані герої, тому ними можна легко пожертвувати. А потім почати сеанс гри спочатку – сьогодні «ферма», завтра «танчики».

Висновок лише один – влада загралася. І чим далі, тим стає очевидніше, що зміна окремих персоналій вже не допоможе. Нам просто треба зберегти ті острівки інституцій, які не просто подають ознаки життя, а тримають нас на плаву як державу: армію, освіту, медицину, антикорупцію. І безвіз – який на побутовому рівні переконав мільйони, що європейська Польща ліпша за «братскую» Росію.

Потрібно повністю перевантажувати всю вертикаль, інакше ці «технократи» доведуть країну до колапсу. Мрію, що майбутнє у великій політиці за тими, хто буде успішним мером, класним айтішніком і тим, хто розуміється на реформах.


Марина Данилюк-Єрмолаєва / Еспресо
Поделитесь.





Новости партнеров