Це вже друга війна за Telegram. І першу Путін виграв. Щоправда, він не хвалився цією перемогою. Кремлю було важливо, щоб Павло Дуров та його Telegram зберегли імідж непідконтрольних Кремлю.
Для того і була придумана легенда про Дурова-лібертаріанця, безкомпромісного борця за свободу слова. Мовляв, Кремль воював проти Telegram, але всі ці спроби, включаючи горезвісний закон Ярової, виявилися безуспішними.
Не було ніякої війни Кремля проти Telegram. Кремль завжди воював не проти Telegram, а за нього. Путін ніколи не мав на меті знищити Telegram. Навпаки, він був потрібен Путіну цілим і неушкодженим, максимально популярним і впливовим, бо той хотів використовувати месенджер для своїх специфічних потреб.
Навіщо з’явився Telegram
Про Дурова можна говорити впевнено: він не борець і ніколи не був ним. Створивши «ВКонтакте», він слухняно виконував вимоги Роскомнагляду. Фактично мережа «ВКонтакте» була інструментом ФСБ для контролю над росіянами та заодно над українцями (до 2017 року, коли мережу було заблоковано в Україні).
Дуров створив Telegram у 2013 році, у квітні 2014-го залишив посаду гендиректора «ВКонтакте», продав свою частку в цій компанії та виїхав із країни зі словами: «Немає шляху назад. Особливо після того, як я публічно відмовився співпрацювати з владою».
Звісно, було б перебільшенням говорити, що Telegram був придуманий як новий «троянський кінь» для українського інформпростору. Задум був глобальнішим: це був «троянський кінь» також і для Європи, США і взагалі для будь-яких країн, де Путін збирався просувати свої інтереси шляхом інспірування масових заворушень.
Можна припустити, що початкові плани Дурова були геть іншими: створити месенджер, який здобув би популярність у всьому світі, і за його допомогою стати незалежним глобальним гравцем. Але навіть якщо Дуров хотів таким чином вирватися з-під опіки ФСБ, навряд чи це входило в плани Кремля.
Як Путін виграв першу війну за Telegram
У квітні 2024 р. Дуров в інтерв’ю Такеру Карлсону розповів, що він уникає відвідування Росії: «Я подорожую тими місцями, в яких впевнений, що вони відповідають нашим цінностям і тому, що ми робимо. Я не відвідую великі геополітичні держави, такі як Китай, Росія чи навіть США».
Але це лише легенда для довірливих користувачів. 27 серпня вийшло одразу два розслідування про поїздки Дурова до Росії. «Важливі історії», зареєстровані в Латвії, розповіли, що «Дуров понад 50 разів в’їжджав до Росії в період з 2015 по 2021 рік». Водночас український розслідувач Ярослав Ажнюк опублікував на «Українській правді» великий текст про те, що за той же період «Дуров таємно їздив до Росії понад 60 разів«.
Точніше, цей період розбивається на три етапи: 2015-2017 (часті поїздки), 2018-2019 (немає поїздок), 2020-2021 (знову часті поїздки).
«Дуров приїжджав до Росії багато разів на рік у 2015-2017 роках і в 2020-2021 роках. Винятком став лише період, коли Кремль оголосив війну Telegram і безуспішно намагався його блокувати», — пишуть «Важливі історії». За їхніми даними, як і за даними Ажнюка, наприкінці грудня 2017 р. мільярдер виїхав з рідного Петербурга поїздом до Фінляндії і наступного разу повернувся до Росії у червні 2020 р.
Отже, всупереч легенді про те, що Дуров у квітні 2014 р. «порвав з Росією», він багаторазово туди їздив — спокійно і без переслідувань з боку російської влади, але потай від широкої публіки — аж до грудня 2017 р.
Чи співпрацював він тоді з Кремлем? Повторимо, він ніколи не був борцем за свободу слова та проти тоталітаризму. І співпрацював він не лише з Кремлем, а й із тоталітарним режимом в Ірані. У грудні 2017 р. сам Дуров оголосив, що Telegram заблокував канал amadnews, який використовували протестувальники в Ірані. Про це Дурова попросив міністр комунікацій Ірану Азарі Джахромі. У каналу було понад 1,4 млн підписників.
Що трапилося між Дуровим та Кремлем 2018 року? Можливо, Путін захотів більшого контролю над месенджером. Або Кремль та Дуров не домовилися з фінансових питань. Або два партнери просто розіграли виставу для публіки.
Важливий результат: у всіх відклалося в пам’яті, що російська влада два роки намагалася заблокувати Telegram, а потім відмовилася від цих спроб — нібито тому, що переконалася в їхній безнадійності.
І це потім багаторазово використовувалося всіма «адвокатами» Telegram в Україні: бачите, навіть у Росії не змогли заблокувати Telegram, і закон Ярової не допоміг. Більшість цих «адвокатів», звісно, були для Кремля «корисними ідіотами», але дехто, напевно, працював не безкоштовно. Результатом цієї «адвокації» стало те, що в Україні досі не ухвалено закон, який розширив би можливості держави впливати на Telegram з метою блокування каналів, якими користується російська армія та кремлівська агентура.
Насправді Кремль відмовився від спроб заблокувати Telegram просто тому, що про все домовився з Дуровим. «Важливі історії» та Ярослав Ажнюк оприлюднили докази того, що Дуров був у Росії 18 червня 2020 р., коли Роскомнагляд раптово випустив заяву про припинення блокування месенджера в Росії за погодженням з Генпрокуратурою: «Позитивно оцінюємо висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму та екстремізму».
Підтвердження того, що блокування було лише рекламною акцією, дав сам Дуров. «База користувачів Telegram в Росії не зменшилася – насправді, вона подвоїлася з 2018 року«, – похвалився він 22 червня 2020 р.
Вилетівши з Санкт-Петербурга 18 червня 2020 р., наступні два дні Дуров провів у Белграді. З Росії він приїхав із мільярдом доларів, щоб виплатити борги інвесторам його криптовалюти TON. За мировою угодою, підписаною в Белграді, Дуров, як повідомляють «Важливі історії», «взяв на себе зобов’язання негайно повернути інвесторам $1,193 млрд, виплатити ще $30,6 млн протягом трьох років, заплатити в США штраф $18,5 млн та інформувати Штати про свої плани щодо випуску криптоактивів. Вже 20 червня Дуров прилетів назад до Пітера і жив між Росією, ОАЕ та Європою майже до початку повномасштабної війни в Україні». Нині він має потрійне громадянство: Росії, ОАЕ та Франції.
Отже, підсумком першої війни за Telegram стало те, що Кремль зміцнив контроль над популярним месенджером і забезпечив йому глобальний піар. Сотні мільйонів користувачів повірили, що Telegram – це безпечний і незалежний майданчик, який виявився не по зубах навіть Путіну.
До чого призведе друга війна за Telegram
Арешт Дурова у Парижі – це початок другої війни за Телеграм. Як і перша, це війна саме за Telegram, а не проти нього. І в цій війні, як і в першій, Дуров – не борець.
Неважливо, чому він прилетів до Парижа: був упевнений у своїй безпеці або захотів здатися французькій поліції. Важливим є кінцевий результат. А він, швидше за все, полягатиме в тому, що Дуров і Telegram тепер уважніше ставитимуться до вимог Парижа.
Дурова було заарештовано в рамках розслідування, яке охоплює 12 злочинів. Їхній список французька прокуратура оприлюднила 26 червня. Як з’ясувала газета Liberation, найбільше покарання – 10 років в’язниці – загрожує по двох пунктах: «співучасть у придбанні, перевезенні, зберіганні, пропозиції або передачі наркотиків» та «відмивання злочинів чи правопорушень організованої групи».
Примітно, що Кремль не став зображати борця з організованою злочинністю і не виступив із зловтішною підтримкою Парижа: ось бачите, ми ж попереджали, що Telegram – це інструмент мафії. Натомість представник МЗС РФ Захарова заявила, що «офіційний Париж демонструє не зневагу, а знищення цінностей, що раніше декларувалися, включаючи свободу слова». Тієї ж пісні про наругу над свободою слова заспівали друзі Кремля.
Примітне й інше. На захист Дурова не виступила жодна чесна і порядна людина. І річ тут не тільки в тому, що претензії Парижа до Telegram виглядають обґрунтованими. Справа ще й у репутації Дурова.
Деякі «не такі росіяни» прямо називають Дурова посібником Путіна як у репресіях усередині Росії, так і у війні проти України.
«Telegram і Дуров ВЖЕ чудово кооперуються з владою, коли йдеться про політику, – наголошує голова Anti-Corruption Foundation Марія Пєвчих. – Тому давайте теж стримаємо запал з усіма цими аргументами про Дурова-борця. Коли йому треба, він ПРЕКРАСНО співпрацює зі спецслужбами, у тому числі російськими«.
Свіжий приклад наводить керівник Gulagu.net Володимир Осєчкін. Оскільки це безпосередньо стосується ролі Дурова та його Telegram у російській війні проти України, дозволимо собі дати велику цитату:
«У середині вересня минулого року добре знайомі нам сміливці запустили за нашої підтримки інсайдерський проект «Сливы». Із справжніми зливами. З публікацією шок-контенту для ФСБ і Генштабу – з деанонімізацією співучасників військових злочинів, списками екіпажів бомбардувальників Ту-22М3, даними особового складу Головного опер.управління ФСВП, подробицями НП зі співробітниками контррозвідки з Управління «М» ФСБ Росії тощо. За лічені дні на «Сливы» з середини вересня (старт каналу 14.09.23) підписались понад 10,000 підписників, 26 вересня – вже понад 18,000, і було видно, що канал має всі перспективи стати провідним на тему зливів та інсайдів зсередини путінської системи. Але вже 28 вересня Telegram без пояснення причин і права на оскарження зніс «Сливы», і десятки сенсаційних публікацій були видалені. Тому особливо смішно зустрічати зараз натужні схлипи і вигуки про свободу слова від російських чиновників і рупорів роспропаганди».
Оскільки за Дурова взялися професіонали (можливо, не лише французькі, а й американські), то сумнівно, щоб Путіну вдалося виграти другу війну за Telegram. Месенджер житиме, але вже не за кремлівськими, а за цивілізованими правилами. Як це буде оформлено юридично – питання нудне та другорядне. У будь-якому разі навряд чи Дуров і прокурори зараз поділяться з пресою всіма подробицями.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
