За два тижні Володимир Зеленський буде у США. За інформацією The Guardian, він візьме участь у щорічній зустрічі світових лідерів в ООН у Нью-Йорку, яка триватиме з 19 до 25 вересня, а також у засіданні Ради безпеки ООН щодо України 20 вересня. Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква повідомив, що Зеленський виступить на засіданні генасамблеї ООН і матиме багато двосторонніх зустрічей.
Було б дуже дивно, якби під час візиту до США Зеленський не зміг зустрітися із президентом США Джо Байденом. І напевно Білий дім має для Банкової домашнє завдання, яке вона має виконати, щоб зустріч Байдена з Зеленським була змістовною і плідною, а не обмежилася рукостисканням перед телекамерами.
І ось бачимо, що одне з головних побажань вже виконується. Зеленський знайшов заміну міністру оборони Олексію Резнікову, і є підстави припускати, що кандидатура його наступника Рустема Умєрова отримала схвалення у Вашингтоні.
Інтрига завдовжки на місяць
Про те, що на Банковій шукають заміну Резнікову, було відомо ще місяць тому. Спочатку з’явилися повідомлення, що в крісло міністра оборони може пересісти віце-прем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков чи міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Але пізніше виникли чутки про те, що проти Камишіна та Кубракова виступили західні партнери, які захотіли побачити на чолі Міноборони жінку.
Політолог Олексій Голобуцький озвучив список із шести кандидаток, який, можливо, обговорювали в Офісі президента. Серед шести була виконавчий директор «Центру протидії корупції» (ЦПК) Дар’я Каленюк, яка користується прихильністю адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманти Пауер. Після цього зчинилася нова хвиля корупційних скандалів навколо Міноборони. Провідну роль у цьому відіграла голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радина (фракція партії «Слуга народу»), яка до приходу в парламент три роки керувала адвокаційними програмами ЦПК. 23 серпня відбулося засідання антикорупційного комітету, за підсумками якого Радіна заявила: «Переконана, що ми знову маємо справу з корупцією у Міноборони під керівництвом Резнікова. Місце пана Резнікова – очевидно, не на чолі Міністерства оборони країни у війні».
Як неважко було здогадатися, кандидатури на кшталт Каленюк категорично не влаштовували Банкову, і Зеленський почав шукати компромісну фігуру. Такою фігурою і став Умєров.
Хто стоїть за Умєровим
У розкручуванні скандалів навколо Міноборони і, зокрема, у засіданні антикорупційного комітету 23 серпня активну участь взяв голова тимчасової слідчої комісії парламенту з питань економічної безпеки Ярослав Железняк (фракція партії «Голос»). І він же вранці 31 серпня перший повідомив: «На місце міністра оборони буде подано нашого екс-колегу по фракції, а зараз голову Фонду держмайна Рустема Умєрова». Увечері 3 вересня Зеленський у відеозверненні до українців підтвердив, що «зараз очолити міністерство має Рустем Умєров».
Про те, що цю кандидатуру погоджено із західними партнерами, можна припустити, спостерігаючи реакцію активістів-антикорупціонерів. Ще 31 серпня, буквально за три години після повідомлення Железняка, ЦПК виступив із захопленою заявою: «Призначення Рустема Умєрова міністром оборони стане, мабуть, найкращим рішенням президента». За даними цієї організації, Умєров «з перших днів війни веде непублічну роботу з постачання важкого озброєння», «не раз був у США з візитами на тему озброєння і добре знає, як працюють наші американські партнери, він талановитий переговорник з ідеальною англійською [мовою]».
Отже, американці Умєрова знають, і він їм підходить. Але водночас він – компромісна фігура, бо Банкова знає Умєрова не гірше, ніж американці, і їй він теж підходить.
Навіщо Умєров Єрмаку
Історія про те, як Умєров потрапив у кадрову обойму Банкової, багато в чому нагадує історію Резнікова. Обидва вони знадобилися Андрію Єрмаку на роль переговорників.
Резніков, нагадаємо, з вересня 2019 року представляв Україну в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ). Виявив себе, на думку Єрмака, добре і в березні 2020 року отримав посаду віце-прем’єра – міністра реінтеграції. При цьому він залишався у складі ТКГ, а у травні 2020 року пішов на підвищення – став першим заступником глави української делегації у ТКГ. Тобто його головна функція полягала саме в переговорах, а посадою віце-прем’єра – міністра реінтеграції його ощасливили для того, щоб він був переговорником з високим статусом. У листопаді 2021 року Резнікова пересадили в крісло міністра оборони, але головна функція його залишилася тією самою – переговори.
До речі, сам він у своїй заяві про відставку, поданій до Ради 4 вересня, акцентує саме на цьому: «Пройдено непростий шлях. Від категоричної відмови надавати Україні «Стінгери» у листопаді 2021 року, коли мене тільки було призначено на посаду міністра оборони України, до формування «авіаційної коаліції», надання сучасних танків, засобів ППО/ПРО, далекобійних ракет, бронетехніки, артилерії, РСЗВ, інших видів сучасної зброї західного зразка».
Гляньмо тепер на історію Умєрова.
- Ранок 28 лютого 2022, п’ятий ранок великої війни. Офіс Зеленського повідомляє, що делегація України прибула до району українсько-білоруського кордону для переговорів із представниками РФ. До делегації увійшли шестеро людей, зокрема Умєров. Він брав участь і в подальших переговорах з Росією, які відбувалися у Білорусі та потім у Туреччині.
- 4 квітня 2022 року Зеленський підписав указ «Про делегацію України для участі у переговорах з Російською Федерацією щодо підготовки та погодження проекту договору про гарантії безпеки України». До складу делегації увійшли десять осіб, зокрема Умєров.
- 22 липня 2022 року Кабмін затвердив склад делегації уряду України для участі у багатосторонніх переговорах з підготовки та погодження проекту Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів. До складу делегації увійшли вісім осіб, зокрема Умєров.
- 7 вересня Верховна Рада за поданням президента призначила Умєрова головою Фонду держмайна. Але й після цього він залишався переговорником Банкової. Так, 25 вересня Зеленський повідомив: «Рустем Умєров на моє доручення відвідав сьогодні в Туреччині наших командирів з «Азовсталі». Перевірив умови, в яких вони живуть, – умови комфортні. Хлопців забезпечують усім необхідним. Рустем це контролює».
- 20 грудня керівник Офісу президента Андрій Єрмак обговорив із трьома генералами із США та Норвегії шляхи реалізації української формули миру. Він узяв із собою на зустріч одну людину – Умєрова.
- 29 грудня Єрмак назвав Умєрова у складі команди, яка «працює над питанням звільнення українських полонених – військових та цивільних».
- 27 травня 2023 року Єрмак провів відеоконференцію з турецькою делегацією на чолі з головним радником президента Реджепа Ердогана Ібрагімом Калином. У складі української делегації був Умєров.
- 29 червня Єрмак провів у Києві перше засідання Міжнародної робочої групи з екологічних наслідків війни. З української сторони в роботі групи взяли участь шестеро людей (рахуючи Єрмака), зокрема Умєров.
Не просто виконавець
Наголосимо, що Умєров дуже багато знає про контакти між Києвом та Москвою у перші дні та тижні великої війни, бо сам не лише брав участь у цих контактах, а й організовував їх. 10 березня 2022 року в Москві Путін провів переговори з екс-канцлером Німеччини Герхардом Шредером. Американське видання Politico тоді ж повідомило, що візит Шредера до Москви відбувся після переговорів у Стамбулі. 7 березня «Шредер зустрівся в стамбульському палаці Долмабахче з українською делегацією на чолі з Рустемом Умєровим, – розповіло видання. – Умєров сказав Шредеру, що президент України Володимир Зеленський хотів би, аби канцлер використав свої стосунки з Путіним, щоб спробувати домовитись хоча би про припинення вогню. Високопоставлений український дипломат підтвердив, що зустріч Умєрова із Шредером була погоджена з офісом Зеленського… Українці дали Шредеру рекомендації щодо кількох ключових питань, з яких вони були б готові вести переговори, включаючи прагнення України до НАТО, статус Криму та майбутнє регіону Донбасу, який Росія визнала незалежним лише за кілька днів до свого останнього вторгнення».
Завдяки своїй ролі у переговорах Умєров значно посилив свій вплив (порівняно з тим, який він мав як нардеп від «Голосу» та представник кримських татар). Посада голови ФДМУ стала ще одним щаблем посилення впливу. Це було б неможливим без протекції Єрмака.
Невдовзі після призначення на посаду голови ФДМУ Умєров дав інтерв’ю Роману Кравцю з «Української правди». Сам Кравець тоді ж зазначив: «За даними «УП», у голови Фонду держмайна склалися добрі стосунки з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, який і залучив Умєрова до треку з обміну полоненими як ефективного переговорника. Примітно, що в інтерв’ю голова Фонду компліментарно згадує Єрмака так само часто, як і президента України. На Банковій Умєрова цінують за його зв’язки в Туреччині, Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі».
Зараз нова посада – міністр оборони – дасть Умєрову шанс увійти до десятки (або навіть до ще вужчого кола) найвпливовіших людей в Україні. І він, напевно, намагатиметься не прогаяти цей шанс.
Навіщо Умєров Зеленському
5 вересня розпочалася нова сесія Верховної Ради. Депутати швидко задовольнили заяви Резнікова та Умєрова про відставку з їхніх постів в Міноборони та ФДМ, а потім негайно виконають прохання Зеленського і призначать Умєрова міністром оборони. Свої навички переговорника вже у новому статусі Умєров випробуватиме 19 вересня на авіабазі Рамштайн у Німеччині на 15-му засіданні Контактної групи з оборони України, яку очолює міністр оборони США Ллойд Остін.
Втім, Зеленському Умєрову потрібний не лише як переговорник – інакше не було б сенсу знімати Резнікова. У своєму відеозверненні Зеленський взагалі не згадав про переговори, а сформулював для нового міністра геть інші завдання: «Я вважаю, що міністерство потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як з військовими, так і з суспільством загалом».
Примітно, що на перше місце він ставить проблеми взаємодії Міноборони не з суспільством загалом, а саме з військовими. Ті підходи та формати взаємодії з військовими, які були у Резнікова, показали свою незадовільність та неспроможність. Фактично відставка Резнікова – це визнання того, що Міноборони досі, на 19-му місяці великої війни, погано справляється із своєю головною функцією – забезпеченням ЗСУ всім необхідним, починаючи від озброєнь та боєприпасів, палива для техніки та закінчуючи будівництвом інженерно-технічних та фортифікаційних споруд (воно також фінансується міністерством).
Частина цієї проблеми – це мільярди, витрачені на передоплату зброї, яка за фактом так і не була поставлена. Інша частина – це мільярди, які пішли на оплату дизельного палива та продуктів харчування для ЗСУ за цінами, значно завищеними порівняно з ринковими. Третя частина – це все те, що зараз постачають волонтери, бо Міноборони досі не змогло це забезпечити. Четверта частина – це окопи, наприклад, у районі Бахмута, які були вириті підрядниками на гроші Міноборони тільки на папері, а реально їх доводилося рити солдатам. Цей перелік претензій, які вже багаторазово озвучені в онлайн-медіа, можна продовжувати. Але вже сказаного достатньо, щоб зрозуміти, що перед новим міністром стоїть дуже широке коло проблем. До того ж Умєров має показати вміння адекватно реагувати на критику з боку нардепів, журналістів і громадянського суспільства – те, в чому теж виявився слабким Резніков.
Нині надто рано робити прогнози. Насамперед треба буде подивитися на кадрові зміни в Міноборони: чи захоче і чи зуміє Умєров позбутися тих, за ким тягнеться скандальний шлейф, включаючи й заступників міністра, яких пов’язують із Єрмаком. Коротше кажучи, посада міністра може стати для Умєрова історією успіху, а може й, навпаки, стати для українців черговою історією розчарування. Все залежить від того, навіщо ця посада йому самому.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
