Протягом цього тижня у швейцарському Давосі відбувається 53-й Всесвітній економічний форум. Тема заходу – «Співпраця у фрагментованому світі». Українська проблематика, як і рік тому (у 2022 р. форум відбувався в травні), є ключовою у порядку денному. Пройшов традиційний Український сніданок, перед учасниками якого по відеозв’язку виступив президент Володимир Зеленський. Зупинимося на основних позиціях, викладених ним у зверненні.
путін – фікція. Чому неможливі переговори з Москвою
«Я не впевнений, що той президент росії, який іноді з’являється на хромакеї, що це він і є. Я не зовсім розумію, що він живий, або це він приймає рішення, або хто там приймає рішення. Що за коло осіб? В мене немає такої інформації… Я просто не зовсім розумію, з ким ми маємо справу. Коли ми кажемо «мирні перемовини» – я не зовсім розумію, з ким. Мені здається, що Росія має спочатку знайти «когось», а потім запропонувати «щось», – зазначив глава української держави.
Це не просто ефектний тролінг бункерного діда. Буквально днями путін повторив маячню про причини початку «спецоперації». Чим вкотре підтвердив, що його режим в принципі не може бути договороздатним. Озвучений Зеленський сумнів у тому, що путін живий – сигнал тій частині західних еліт, які досі сподіваються на стіл переговорів з путіним. А таких вистачає – до голосів Еммануеля Макрона і Олафа Шольца додався ще й іспанський прем’єр Педро Санчес.
У цьому зв’язку важливим видається ще один посил Зеленського західним елітам: росія на чолі з путіним обрала собі місце терориста у світі, і чинна російська влада вже не може цього змінити. Посил, схоже, спрямований у бік ООН та таких безпекових структур, як ОБСЄ. Ці організації вперто не бажають виключати терористичну державу зі своїх інституцій. Depo.ua раніше звертав увагу на те, що керівництво Організації об’єднаних націй залишається глухим до неодноразових звернень українців та лідерів окремих країн стосовно реформуванні Радбезу. Крім того, в ООН відверто затягують зі стартом міжнародного трибуналу над кремлівським режимом, хоча проект резолюції щодо цього підготували ще на початку грудня. Учора Європарламент прийняв резолюцію із закликом створити трибунал. Гарна новина. Але такий суд має бути під егідою ООН. Це єдина організація, спільні документи з якою росія визнає, боячись втратити місце в Радбезі, яке дає можливість накладати вето на безпекові рішення.
У Давосі виступав і генсек ООН Антоніу Гутьєрріш. Ні про реформування Радбезу, ні про трибунал він не згадав. Говорив, що очолювана ним організація докладає зусиль, особливо у питанні експорту продовольства та добрив з України та росії, але до миру, що відповідає положенням міжнародного права та Статуту ООН, поки ще дуже далеко. Загалом у промові Гутьєрріша було більше про кліматичні зміни, аніж про світові проблеми, спричинені російським вторгненням в Україну. Мусимо визнати: попри солідарність цивілізованого світу з Україною, що продемонстрував Давос, залишається неподоланим бажання окремих впливових гравців враховувати інтереси росії. Або ж просто не робити радикальних реформ, залишивши все, як є.
Ядерна дубина вже не страшна
Друга важлива позиція у виступі Зеленського стосувалася постачання зброї і допомоги нашій країні. Він закликав цивілізований світ діяти на випередження і надати Україні те, чого вона потребує для закінчення війни. Тут президент зробив закид на адресу Берліну: «Є такі моменти, коли не треба вагатися, або не треба порівнювати. Коли ти кажеш, наприклад, «я надам танки, якщо хтось інший також дасть танки», чи «я потужний у Європі, я допоможу, якщо хтось поза Європою також допоможе». Мені здається, що це не дуже правильна стратегія». 20 січня розпочнеться чергове засідання у форматі Раммштайну, то ж побачимо реакцію Німеччини на критику за небажання постачати танки Leopard.
Виступ Зеленського перед поважною аудиторією в Давосі супроводжувався кількома важливими подіями. Перша – з’явилася інформація про новий пакет американської військової допомоги на суму $2,5 млрд. Номенклатура зразу була достеменно невідома, але у повідомленнях згадуються броньовані бойові машини Bradley і Stryker, а також боєприпаси для артилерійських систем і ракетних комплексів HIMARS.
Друга подія – в Україну нарешті прийдуть сучасні танки. Поки не американські і німецькі, а британські Challenger 2. Це важливий крок, бо окремим західним урядам, як бачимо з позиції Шольца, потрібно, щоб хтось був першим. Ось Лондон і почав. Ще один важливий момент – рішення парламенту Нідерландів про поставки Україні ЗРК Patriot. Нідерланди також належать до європейських країн, які довго розкачувалися з військовою допомогою. То ж, як бачимо, все більше партнерів знімають табу на постачання озброєнь Україні.
Третя подія: у відповідь на прийдешній Раммштайн заступник секретаря радбезу терористів Дмитро Медведєв знову взявся погрожувати ядерною війною. Гарну відповідь у Давосі на погрози з кремля дав Борис Джонсон: путін ніколи не застосує ядерну зброю, у нього економічний параліч і він втрачає землю під собою. «Фокусуйте увагу на Україні, не на путіні. Треба підтримувати Україну, дати їй необхідні інструменти, щоб вона перемогла», – наголосив Джонсон. І це не лише його думка, а позиція всіх партнерів. Цивілізований світ реагує на ядерні погрози Москви збільшенням постачання зброї Україні. Змінити це кремль не здатен.
Остання важлива позиція, озвучена Зеленським у промові для Давосу, стосується членства України в НАТО. Український президент згадав про екс-держсекретаря США Генрі Кіссинджера, який ще донедавна був категоричним противником вступу України до Альянсу. А тепер змінив свою думку. Тут варто розуміти, що Кіссинджер не просто колишній високопосадовець, він представляє певне крило в американському істеблішменті, представники якого підтримують політику торгу з Москвою – та виводить війська з України, а колективний Захід робить кроки назад у політиці санкцій. І так – до досягнення миру. Оскільки путін не хоче йти на жодні поступки, такі, як Кіссинджер, втрачають публічну підтримку. То ж змушені корегувати свої висловлювання. Але це не означає, що вони остаточно змінили думку стосовно членства нашої держави в НАТО. Вони її тимчасово пом’якшили. Тому наша дипломатія має посилити сигнал партнерам, що повноправне членство України у союзницькому військовому блоці – невідворотнє. Щоб такі спікери, як Кіссинджер, не були затребувані у майбутньому.
І, насамкінець, кілька висновків. Перший: цьогорічний Давос, як і минулорічний, вдалий для України. Серед наших партнерів вже не виникає застережень щодо військової і фінансової допомоги нашій державі. Проте лишається невирішеною проблема темпів. Це гальмує процес звільнення українських територій від російських терористичних військ.
Другий висновок: вдається підтримувати високий рівень солідарності з Україною серед політичних і підприємницьких еліт Заходу. Ті орієнтуються на громадську думку у своїх країнах, а вона переважно на нашому боці, тобто, хоча «втомлених від війни» серед європейців та американців вистачає, але вони не становлять критичної маси. А це означає, що росії та її агентам впливу за майже рік війни не вдалося посіяти зневіру в перемозі українців та в єдності цивілізованого світу. Але й тут не без ложки дьогтю.
Зараз обговорюється 10-й пакет санкцій, у якому мають бути суттєві обмеження на нафтопродукти російського походження. Санкції Євросоюз прагне прийняти до 3 лютого, коли у Києві заплановано провести 24-й саміт Україна – ЄС. Однак враховуючи проросійську позицію Віктора Орбана, а також той факт, що санкції на нафтопродукти зачеплять треті країни, процес узгодження йде важко. Під час Давосу Україні всі висловили підтримку, але є ризики, що, по-перше, санкції знову приймуть з виключеннями, а, по-друге, залишать лазівки для обходу заборон.
Юрій Васильченко / Depo.ua
