Є певні цікаві речі у зведенні британської розвідки. Наголошується, що сухопутні війська Росії втратили потенціал десь на третину, суттєво зменшились можливості проведення наступальних операцій. До того ж вони втратили значну кількість інженерного устаткування, яке дозволяє наводити переправи через річки. Також їм бракує безпілотних комплексів, які вдало знищуються нашими протиповітряними системами. Разом з тим, ця інформація відповідає дійсності за певними параметрами.
Виникає питання, чому так сталося, що Росія втратила майже третину сухопутних сил при проведенні бойових операцій.
Насамперед тому, що на сьогодні ми знищили понад 20 тис. особового складу, який зайшов на територію України. Якщо ми врахуємо санітарні втрати, поранення ворогів, то зазвичай цей коефіцієнт становить один до трьох. Тобто понад 20 тис. вбитих плюс коефіцієнт три, відповідно, мова йде десь про 60-80 тис. особового складу, які вже не спроможні виконувати операції на території України. Зараз ворогу просто немає звідки брати підготовлений персонал. Починаючи від вагнерівців, короткострокових контрактів й завершуючи варіантами, коли навіть курсантів військових училищ після випуску одразу готують до введення у бойові дії. Тобто зменшення кількості навченого особового складу суттєво впливає на можливості російській армії. Але коли британська розвідка говорить про те, що впродовж 30 днів росіяни не можуть здійснювати бойові дії, я думаю, що тут певне перебільшення. Тому, що за оцінками інших розвідок ситуація виглядає дещо інше.
Американці пропонують сценарій, де впродовж найближчих двох тижнів Росія буде вести активні бойові дії по основних напрямках, аби вийти на рубежі Луганської та Донецької областей й таким чином зафіксувати хоч якісь варіанти успіху. Так, що два найближчі тижні будуть достатньо активними, що не збігається з тими висновками, про які говорить британська розвідка.
Так само є інший нюанс, який говорить про те, що висновки британської розвідки можуть бути занадто оптимістичними. Нам слід сподіватися на власні можливості в оцінці дій та потенціалу ворога.
Ворог відступив від Харкова
Упродовж тижня відбувалися дії, які говорять про те, що є різні ділянки фронту. Деякі ділянки мали успіх, на інших були тактичні прорахунки або тактичні успіхи у ворога, також є ділянки фронту без принципових змін.
Якщо ми говоримо про успішні напрямки, то ми говоримо про контрнаступ на Харків, який дозволив суттєво наблизитися до нашого державного кордону і відкинути ворога. Убезпечили ситуацію Харкова та створили серйозну загрозу для лінії забезпечення російських військ від Вовчанська і до Куп’янська тому, що це важлива з транспортних артерій для забезпечення угрупування в Ізюмі.
Але цікаво, коли ворог відступав від Харкова, вони підірвали декілька переправ, зокрема біля Рубіжного (Вовчанський р-н, Харківсьа обл – ред.), Старого Салтова та Печеніги. Ці три переправи, які були зруйновані ворогом, сповільнили наші можливості діяти на напрямку півночі України. Але це не означає, що ми не знайдемо іншого варіанту, як гнати ворога далі.
По Ізюмському напрямку принципових змін не відбувалося, хоча ворог готує сили, щоб поновити наступальні дії у напрямку Барвінкове.
Більш напруженою ділянкою впродовж тижня у нас була дуга, починаючи від Ізюма до Попасної, а саме від частини Лимана, Рубіжного, зони Сіверського Донця та Попасної. Зараз ситуація виглядає так, що ворог орієнтований, щоб забезпечити захоплення Сєвєродонецька і це їхній напрямок, щоб вийти на рубежі Донецької та Луганської областей.
Другий варіант, це проведення понтонних переправ, починаючи з напрямку від Білогорівки вниз до Бахмута і від Попасної на північ в напрямку Бахмуту. Вони хочуть перерізати Бахмутську трасу, яка важлива і з’єднує Сєвєродонецьк з нашою територією, забезпечуючи транспортування і підтримку українських сил боєприпасами та іншими заходами. Поки ці наміри ворога успіху не мають, як ми бачили ситуацію на переправі через р. Сіверський Донець. Ми можемо мінімізувати такі ризики переправ, які намагається здійснити ворог. Але все-таки знову підтягує техніку і знову готуються до переправ.
Продовження цієї історії ще буде.
Сергій Згурець / Еспресо
