Президентське послання Верховній Раді та 30-ту річницю референдуму Володимир Зеленський використав для однієї реальної мети – знову заявити про свою готовність йти на прямі переговори із Володимиром Путіним.
Навіщо Зеленський це робить, навіть обговорювати не хочу. Глава держави патологічно не здатний навчатися, навіть коли він перестане бути президентом України, він так і не зрозуміє, чим мав займатися на цій посаді. І так, навіть через два з половиною роки після вступу на посаду Зеленський так і не зрозумів, навіщо Путін розпочав війну і чого хоче від України.
Питання навіть не у тому, чи відбудуться ці переговори. У них немає жодного сенсу хоча б тому, що Путін не бажає говорити з Зеленським не лише про Крим, а й про Донбас. Вони не мають жодного сенсу хоча б тому, що Путін хоче говорити про Україну не з Зеленським, а з Байденом. Вони не мають жодного сенсу хоча б тому, що Путін хоче від України не переговорів, а капітуляції, не існування, а зникнення.
Питання в тому, що безвідповідальні розмови про ці переговори під оплески здурілих шанувальників президента – це прямий шлях до подальшої дестабілізації країни. До того щоб полегшити Путіну завдання захоплення Маріуполя, Харкова, Одеси.
У цьому контексті Зеленський виглядає просто знаряддям у вмілих руках Путіна. Хотілося б сподіватись, що сліпим.
Віталій Портников / Еспресо
