Віталій Портников: Провал вакцинації – це і є наш страшний вирок У нас були гроші щоб забронювати вакцини на рівні будь-якої країни Європи. Ми просто цього не зробили. Тому що ті, хто мали б про це подумати, живуть одним днем. Як метелики

У мене немає жодних сумнівів у тому, що доставку в Україну першої партії вакцини проти коронавірусу влада буде називати своїм величезним досягненням. Але насправді це – величезний провал.

У ситуації, коли у деяких країнах вже завершується вакцинація населення, коли країни Європейського Союзу борються між собою за додаткові дози препарату, коли боротьба за вакцину мало не призвела до першого серйозного конфлікту між ЄС і Великою Британією, Україна тільки приступає до вакцинування своїх громадян. І те – дуже умовного, майже символічного. 500 тисяч доз! Що таке 500 тисяч доз? І для початку цього процесу міністр охорони здоров’я змушений був особисто літати до Індії – яка немислима ганьба!

До речі, про вакцину індійського виробництва. Я, звичайно ж, не є фахівцем з фармацевтики, щоб обговорювати, чи ця вакцина відрізняється від тієї, яку виробляють на європейських підприємствах і чи відрізняється взагалі. Але давайте задумаємося – в умовах, коли величезна кількість наших співвітчизників не довіряє ніяким щепленням, чи багато хто захоче зробити щеплення індійською вакциною? Тим більше, коли дізнається, що поки що ця вакцина поставляється тільки до країн Південно-Східної Азії.

Так, це – «вакцина для бідних», щоб ми собі там не вигадували. А «вакцини для багатих» – вірніше, для тих, хто вчасно про бронювання вакцин подбав – це для наших сусідів. Поляків, словаків, румунів, угорців. Для всіх, хто думав про управління країною в той час, коли президент України і його люди з його оточення самовдоволено розповідали нам про дороги і доводили, що гроші з коронавірусного фонду просто нікуди було дівати. Хоча їх було куди подіти – на бронювання вакцин.

Так, у нас були гроші щоб забронювати вакцини на рівні будь-якої країни Європи. Ми просто цього не зробили. Тому що ті, хто мали б про це подумати, живуть одним днем. Як метелики. І цим популіст на чолі країни відрізняється від відповідального компетентного політика – у вівторок він навіть не замислюється про те, що буде середа. І вибудовує вертикаль влади з таких самих метеликів і жуків-гнойовиків, які ще можуть думати про те, як на постачання вакцини заробити і яку фірму-прокладку задіяти.

І тому популізм – це і є наш страшний вирок. Вирок кожному з нас – якщо хтось ще не зрозумів.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів у рубриках «Блоги» та «Статті». Думка редакції може відрізнятись від авторської.