1. Телеміст зламали – це добре. Але провокації триватимуть через засадничу піддатливість діючої української влади, саму її риторику, мовляв, «ми хочемо діалогу», «та ж я віддам усе за мир», «ну зустрінься зі мною, будь-ласка». Вампір переступає поріг тільки після запрошення – це відомо навіть дітям. Тоді навіщо співати цих пісень? Адже Україна не прагне миру шляхом капітуляції. Україна прагне перемоги над ворогом і покарання всіх причетних до геноциду українців – крапка.
2. Показово, що навіть прагматичну пропозицію: скасування блокади в обмін на відновлення контролю над підприємствами на окупованих територіях – Росія відкидає. Це був гарний тест – жодні перемовини чи якесь замирення, про яке чомусь так мріє президент Зеленський, Росії, звісно, абсолютно непотрібні. Кремль роками мріє лише про те, щоби принизити Україну, зламати карк українській державі, а українців знов перетворити на безправних рабів. Тому, допоки Захід продовжить бути таким боягузливим, а українська влада настільки вайлуватою, найкраща перспектива ОРДЛО – це аналог особливого округу Брчко у Боснії-Герцоговіні з спеціальним режимом міжнародного управлння. Але і такий варіант не в наших інтересах. Що ж до Росії, то це територія, керована кримінальним картелем, який розуміє лише мову сили, тому без справжнього тиску на себе і не збирається віддавати вкрадене.
3. Виявилося, що в серпні візиту українського президента в США вже не буде, оскільки його тепер у серпні-вересні лише «готуватимуть». Чому ж так? А тому що а) конкретики з нашого Опен-Офісу не чути (а прості неофіційні вимоги Вашингтона не задоволено); б) Трамп любить сильних, і в) тих, хто не просить, а пропонує, і пропонує «теми» справді вигідні для Америки. Тому блазнювання тут уже не проходить – тим більше, що з канадійського вояжу «на півдні» висновки теж зробили. Україні є що запропонувати, але нинішня влада вирішила, що фахвцям слід, тойво, відпочити. Залюбки, після п’яти пекельних років. Чому б і не почекати свіжих ідей від нових облич? Адже закохані часу не помічають.
4. Вияснилося, раптом, що, «можливо», місія МВФ завітає до нас у серпні. І «ми почнемо все з чистого аркушу». Приїде, подивиться на наші справи з боргами – оскільки за 50 днів нічого не змінилося – поплескає по плечу, і поїде. Та й економічні радники діючої влади заявляли, що ми можемо жити, проїдаючи свій валютний запас. Тому в якості «чистого аркушу» пропоную «Кохавинку».
5. Щодо призначень нових голів ОДА все вже написав Сергій Лямець, який раптом гірко розгубився після 5 років обливання брудом влади минулої. Можу лише додати, що це навіть далеко від 2014 року, це гірша версія 2005 року. І де ж той «соціальний ліфт»? Чи не застряг він, бува, на нижньому технічному поверсі?
P.S. Ну, а в усьому решта, прєкрасная маркіза – всьо харашо, все харашо. Поки ще є зароблені в минулому гроші, газ у сховищах, патріоти в армії, спецслужбах і ЗМІ – гуляєм! Робіть висновки, любі пані та панове.
Максим Михайленко / Facebook
