Цим фото супроводжувалося повідомлення прес-служби глави Української держави про «дуже хорошу предметну розмову з прем’єром Британії Кіром Стармером», в якій Зеленський повідомив про «підготовку законопроєкту, який гарантує незалежність антикорупційної структури». Кажуть, що, подивившись в ці кришталево чесні очі, Стармер розплакався, як дитина, і довго вибачався за те, що посмів запідозрити Зеленського в тому, що той виступає проти незалежності антикорупційної структури. Зеленський, звичайно, його пробачив, але сфотографувався для протоколу наодинці.
Володимир Зеленський. Фото: пресслужба президента України
Вийшло дуже красиво. Зараз потрібно ще більше таких фотографій. Вони реально працюють. Принаймні працювали до 22 липня (і невдовзі, можливо, почнуть знову).
До самого вечора того нещасливого дня краса і людяність Володимира Зеленського не давали громадянам України жодного приводу запідозрити, що він підпише законопроєкт №12414, який рухався по інстанціях з такою швидкістю, ніби йому сприяв сам Зеленський. Багато темних брудних речей відбувалося в Україні за час каденції Володимира Олександровича, але нікому навіть на думку не спадало, що він може бодай якось бути до них причетний. А тут, до того ж, абсолютно прозора ситуація, та ще й особистий підпис, від якого потім вже не відкрутишся. Так що чекали, звичайно, вето.
Але раптово Володимир Олександрович все підписує. Безвідповідальні, проплачені люди-наркомани починають влаштовувати черговий Майдан, але відповідальні, непроплачені люди замислюються: а чи не обдурив Володимира Олександровича знову ефективний менеджер Єрмак, у свою чергу обдурений вайлуватим Стефанчуком, обдуреним веселим, але, ніде правди діти, іноді довірливим Арахамією, обдуреним, зрештою, наприклад, злим генієм України Порошенком П. О.? До речі, про Порошенка. Відповідальні, непроплачені люди відразу помітили, що під час голосування він утримався, а значить, в глибині душі не тільки підтримує законопроєкт №12414, але і сам його, швидше за все, придумав, а може і гірше…
Всі пам’ятають дивні обставини появи президентського підпису під цим документом: спочатку статус «підписано», потім «відправлено на підпис», потім знову «підписано». Складалося враження, що Володимир Олександрович підписав, потім схопився за голову і з криком «та що ж я роблю, козел я смердючий» відкликав підпис, а потім схаменувся, употужнився і знову підписав.
Але насправді нічого він не підписував, просто до нього увірвалися Порошенко та Ірка Геращенко, Ірка розчепірила Зеленському очі, щоб розблокувати його телефон, а Порошенко швидко підмахнув законопроєкт. У якийсь момент Зеленський з криком: «Як ви смієте зазіхати на незалежність антикорупційної структури, адже це може спровокувати катастрофу як у відносинах із Заходом, так і у внутрішній політиці, і досить пиздіти тут нісенітниці про зовнішнє управління, коли у нас вже своїх грошей не залишилося ні копійки!» — вибив планшет із рук негідника. Статус документа повернувся до стану «відправлено на підпис». Тоді Ірка схопила веслувальний тренажер, на якому качався Володимир Олександрович у перервах між боями, і гепнула ним президента по спині, Зеленський на мить відвернувся, а Порошенко знову все підписав і зі сміхом втік.
Можна зрозуміти обурення Володимира Зеленського, але не можна не захопитися його мудрістю керівника: вже через два Майдани він не тільки почув голос вулиці і ще більш переконливі пояснення Європи про те, який він молодець, але і пообіцяв внести законопроєкт, який поверне незалежність антикорупційній структурі, «законопроєкт, який буде відповіддю». Здавалося б, кому «відповіддю»? Собі? Ні, тому гаду, який все це наробив! Захоплення відповідальних, непроплачених людей потужним лідерством Володимира Зеленського повертається в соціальні мережі вже сьогодні. Тому що Лідер, тому що почув кожного.
І хоча законопроєкт №12414 вже є, а «законопроєкту, який буде відповіддю», ще немає, розслаблятися не на часі. Пора, зокрема, розповісти людям правду про те, як Чернишов і Міндіч у перші дні великого вторгнення вбивали чеченців, і не просто в урядовому кварталі, як Малюк і Татаров, а прямо в офісі президента, — одного навіть дістали з-під похідного ліжка, на якому Зеленський задрімав біля тісної пічурки, накинувши на себе потерту плащ-палатку Єрмака. Міндіч його (чеченця) особисто більярдним києм проштрикнув, а тепер про нього (Міндіча) НАБУ плітки розпускає. Дуже добре було б на вихідних привести всіх силовиків на шашлики і обмінятися там думками з приводу того, як підпорядкування Генпрокурору надійно позбавляє від російського впливу. Обов’язково багато фотографій. Підвищити зарплату Сергію Лещенку. Через деякий час, коли скандал вщухне, запустити через шанованих блогерів жарт про «Секту свідків атаки Зеленського на антикорупційні органи» і реготати над нею, як над «Сектою свідків розмінування Чонгара» і «Сектою свідків зриву підготовки до війни». Це завжди працює.
Все знову стане добре.
І пам’ять у Володимира Олександровича, на відміну від його виборців, теж добра.
Василь Рибников / CEMAAT
