Наближений до Путіна Кирило Дмитрієв два дні гостював у Штатах. Там провів переговори зі Стівом Віткоффом та кількома сенаторами. Цікаво, що про зміст розмов відомо від росіянина, американські ж посадовці обрали тактичну мовчанку.
Навіщо Кирило Дмитрієв приїздив до США: п’ять версій
Про існування Кирила Дмитрієва світ дізнався 18 лютого, коли він опинився в компанії з Сергієм Лавровим та Юрієм Ушаковим у складі російської делегації для перемовин з американцями в Ер-Ріяді. Тоді ЗМІ звернули увагу на особливу роль цього посланця — він від імені Росії, тобто, Путіна, пропонував американській стороні угоду щодо природних ресурсів. За його словами, йдеться про спільні проекти в Арктиці та повернення в Росію американських нафтових компаній. По суті, нічого нового, російська «дипломатія» відома тим, що спокушає «соболиними шубами» своїх візаві. І от після недавніх технічних перемовин американців та росіян у столиці Саудівської Аравії, де країну-терористку представляли відомий українофобією сенатор Григорій Карасін та фсбешник Сергій Беседа (його називають автором провальної ідеї «Київ за три дні»), Путіну знову знадобився Дмитрієв. Для розмови зі Стівом Віткоффом. Заради цього з Дмитрієва навіть зняли персональні санкції.
У російських ЗМІ про цей візит — суцільний позитив. Вони широко цитують заяви путінського посланця, особливо акцентують на словах про «широке визнання» Вашингтоном позиції Москви про неможливість членства України в НАТО, що «США чують позицію Росії», та про переговори щодо поновлення прямого авіасполучення та проекти в Арктиці. Раніше, нагадаємо, Дмитрієв заявив, що США і Росія почали обговорення спільних проектів із видобутку рідкісноземельних металів. Але ніде немає коментарів Віткоффа. Не тільки в російській пропагандистській пресі, а взагалі. Після візитів до Москви Віткофф робив гучні заяви, які шокували нас та наших друзів, а тут — повна мовчанка. І це не єдине питання, відповідь на яке шукають експерти та аналітики.
Перша версія: Дмитрієва до Вашингтону не запрошували, на його візиті наполягав Кремль. Цю версію знаходимо у The Wall Street Journal. Якщо коротко, то Путін відчував, що терпіння Трампа не безмежне і відправив свою довірену особу з якимись пропозиціями щодо співпраці. Дмитрієв мав розвідати, наскільки серйозно налаштований Трамп та близьке до нього коло. Окрім Віткоффа візитер із Москви зустрічався з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом із Південної Кароліни та Маркуейном Малліном з Оклахоми. Перший із них відомий яструбиною позицією щодо Росії. Він ініціював двопартійний законопроект про потужні санкції проти Москви, якщо та зриватиме мирні зусилля Трампа. NBC News та Bloomberg із посиланням на джерела стверджують, що близьке оточення глави Білого дому відмовляє його від ідеї зідзвонитися з Путіним, доки на стане зрозумілою реакція диктатора на сигнали, які йому передали через Дмитрієва.
Друга версія: приїзд посланця Путіна був відповіддю на візит до Москви Віткоффа, де той міг обговорювати з росіянами важливі двосторонні угоди. Згідно з цією версією, спецпредставник Трампа возив американське бачення угод, а Дмитрієв привіз російську відповідь. Заяви ж про перемир’я — просто антураж для ЗМІ. Такий висновок напрошується з інтерв’ю російського вояжера трампістському телеканалу Fox News. У ньому він розповідав про вигоди американського бізнесу від повернення в Росію. Про Україну також говорив, але головний меседж — можливості для співпраці у сфері підприємництва.
Третя версія: візит Дмитрієва з якимись пропозиціями — це просто форма затягування часу. У такий спосіб Путін ніби й демонструє згоду на переговори, а насправді — водить Трампа за ніс. Дмитрієв приїхав із меседжем: Росія не проти гарантій безпеки Україні, аби не НАТО. Однак подібного роду сигнали не наближають момент перемир’я, якого до Великодня хоче досягти Трамп, це розмови про наступні етапи переговорів. Тож якщо ця версія правильна, тоді обойма переговорників, яких прийматимуть у Вашингтоні, у нього вже закінчилася. Якщо у Дмитрієва і буде шанс знову прибути до США, то тільки з детальним і конкретним планом припинення вогню.
Четверта версія, вона близька до попередньої — візит посланця Путіна ініціювала Москва спеціально під оголошення Трампом митного «дня визволення». Проти Росії, як відомо, мита не застосовані. Поки що. Перебування високого російського представника у Штатах саме під час оголошення рішення про мита було потрібне Кремлю як демонстративний ляпас цивілізованому світові. Простіше кажучи, неважливо, що він привіз і про що говорив, важливий сам факт перебування в цей час і в цьому місці.
П’яту версію виклав президент Володимир Зеленський — Москва шукає шляхи розблокування $300 млрд заморожених активів. «Щодо Дмитрієва, нам відомо, які додаткові причини, чому він був у Сполучених Штатах. Окрім цього, він був не тільки у Сполучних Штатах. Ми слідкуємо за переміщеннями наших недругів. Головне питання — як вивеcти 300 млрд доларів заморожених активів», — сказав Зеленський. Він також додав, що Кремль має намір домовлятися з державами, здатними сприяти виведенню заморожених активів, зокрема шляхом постачання цим державам високотехнологічної продукції. Російські мільярди переважно заморожені в Європі, тому ні американці, ні інші країни нічого з цими грошима зробити не зможуть. Але все ж цікаво дізнатися, куди ще літав Дмитрієв, щоб Україна не отримала удару у спину від когось із так званих «нейтральних».
Провал чи просто домовленості про наступні домовленості?
Щодо відновлення авіасполучення між США і Росією влучно висловився глава Держдепу Марко Рубіо: «А хто літатиме? Всі під санкціями. Нічого про це не чув». Також усі цитують слова Трампа, який не зміг при спілкуванні з журналістами згадати, хто такий Дмитрієв. Правда, відразу уточнив: «Я не говорю про конкретних людей. Я просто скажу, що йде багато хороших розмов про Росію, про Україну». Проте чи можна за цими ознаками стверджувати, що візит Дмитрієва став провальним? Ні. Хоча б тому, що він своїми заявами в Америці привернув увагу як до власної персони, так і отримав нагоду озвучити кремлівські наративи про війну.
Зі значною долею ймовірності можна стверджувати, що привезені ним пропозиції про співпрацю з американським бізнесом не переросли в якісь угоди, адже цей напрямок неможливо реалізувати без завершення війни в Україні. Тому скільки б Путін через Дмитрієва чи Віткоффа не передавав американцям сигнали про рідкісноземельні метали чи спільне освоєння Арктики, це може мати сенс в їхніх двосторонніх відносинах тільки після виконання головної умови — припинення війни. Що ж до заморожених мільярдів, то результати контактів посланця Путіна побачимо вже найближчим часом.
Наступний момент: Дмитрієв може торгувати від імені Путіна, чи домовлятися про хитрі схеми розблокування активів, проте він не та фігура, яка здатна вести переговори про встановлення миру. Статусом не видався. Як раз під його поїздки до Штатів у ЗМІ розповіли кумедну історію про те, як в Ер-Ріяді Сергій Лавров на очах в американців відібрав у Дмитрієва стільця. Правда чи анекдот, але на групових фото за столом переговорів, його дійсно нема. Що ж до мовчанки американців після зустрічі з російським гостем, то це, мабуть, той випадок, коли пауза у коментарях і заявах залишає поле для роздумів і припущень. Приміром, про терміни, які Вашингтон дав Москві для ухвалення рішення про перемир’я. До Великодня часу лишилося зовсім небагато…
Юрій Васильченко / Depo.ua
