З моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому він і Путін грали один з одним в одну гру: ми дві великі держави, які мають багато спільних інтересів, а війна в Україні — це лише дрібна перешкода на шляху до нашої взаємовигідної співпраці. Трамп і Путін обидва спокушали один одного спільними проектами, які збільшать могутність США та Росії. Кульмінацією цієї гри стала зустріч в Анкориджі 15 серпня, на якій обидва гравці розраховували легко отримати від свого візаві поступки з українського питання. І обидва помилилися у розрахунках.
Але паралельно з цією грою Білий дім та Кремль завчасно готувалися до її провалу. Точніше, обидва готували один для одного «батоги» на випадок, якщо не спрацює «пряник». У чому полягав план «Б» Трампа, всі бачили: він сам багаторазово показував свою «батога», розповідаючи, що запровадить санкції проти Росії та покупців її нафти. Росія не могла пред’явити аналогічний «батіг». Якби вона пообіцяла покарати США та їхніх торгових партнерів економічними санкціями, це викликало б не страх, а сміх.
«Батіг» Путіна для Трампа
І Кремль не вигадав нічого кращого, ніж лякати Трампа війною. Спочатку він зробив це вустами Мєдвєдєва, який 28 липня написав у своєму англомовному X-акаунті: «Трамп грає з Росією в ультиматум: 50 днів або 10… Йому варто пам’ятати дві речі: 1. Росія це не Ізраїль і навіть не Іран. 2. Кожен новий ультиматум — це погроза та крок до війни. Не між Росією та Україною, а з його власною країною». Добрі люди в команді Трампа показали йому цю погрозу від Мєдвєдєва і пояснили її сенс: Кремль упевнений у тому, що Білий дім злякається, адже Трамп не ризикуватиме насправді життями мільйонів американців заради якоїсь там України.
Трамп відреагував адекватно. «Грунтуючись на вкрай провокаційних заявах колишнього президента Росії Дмітрія Мєдвєдєва, який зараз є заступником голови Ради безпеки Російської Федерації, я наказав розмістити два атомні підводні човни у відповідних регіонах про всяк випадок, якщо ці дурні і провокаційні заяви будуть чимось більшим, ніж просто заяви. Слова дуже важливі і часто можуть призвести до непередбачуваних наслідків, сподіваюся, це не буде один із таких випадків», — написав він у Truth Social 1 серпня. А 3 серпня в ефірі C-SPAN він підтвердив, що ці атомні підводні човни вже «перебувають у цьому регіоні, так, там, де вони і повинні бути».
Напевно, Трамп припускав, що Кремль адекватно сприйме це попередження і більше не вдаватиметься до таких погроз. Проблема в тому, що у Кремлі все зрозуміли з точністю до навпаки. Там вирішили, що вони слабо налякали Трампа, ось той і не злякався. Тому потрібно підготувати більш переконливу лякалку, ніж слова Мєдвєдєва.
З другої спроби
Після провалу в Анкориджі обидві сторони ще не вважали, що гра закінчена. Вони дали один одному ще один шанс у вигляді зустрічі у Будапешті. Проте вона зірвалася на етапі підготовки: 20 жовтня держсекретар США Марко Рубіо у телефонній розмові з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим переконався, що Будапешт стане Анкоріджем-2.
Трамп нарешті вирішив застосувати до Путіна свого «батога». 22 жовтня США ввели санкції проти «Роснефти», «Лукойлу» та 34 їх дочірніх компаній.
Путін 24 жовтня відправив до США свого гінця Кіріла Дмітрієва із «пряником». А 26 жовтня для переконливості продемонстрував свою «батога» Трампу. Він заявив, що РФ провела випробування крилатої ракети «Буревісник» з ядерною силовою установкою, завдяки якій вона нібито має необмежену дальність і здатність перебувати в повітрі годинами і навіть днями. Дмітрієв похвалився, що він «встиг донести до американських колег інформацію про зустріч Путіна з генштабом, де президенту доповіли про успішні випробування ракети абсолютно нового класу з ядерною установкою».
Але ані «пряник», ані «батіг» не спрацювали. Дмітрієв повернувся до Росії ні з чим, а Трамп посміявся з погроз Путіна. «Вони знають, що у нас є атомний підводний човен, найбільший у світі, прямо біля їхніх берегів, — заявив він на борту Air Force One, вирушаючи до Малайзії. — Йому слід покласти край війні, яка мала тривати один тиждень, а тепер триває вже четвертий рік, ось що йому слід робити замість випробувань ракет».
Але в Кремлі індиферентність Трампа розцінили як ознаку слабкості і вирішили зробити ще одну спробу. 29 жовтня Путін заявив, що напередодні Росія провела випробування нового підводного апарату «Посейдон», потужність якого перевищує потужність найбільшої російської балістичної ракети Сармат.
З другої спроби Путін таки зачепив Трампа. Президент США, який вважає себе найбільшим діячем в історії, зауважив (за допомогою Рубіо, який повинен звертати увагу на подібні дрібниці), що Путін кинув виклик особисто йому, та й величі Америки теж.
«Путін про це пошкодує»
Вранці 30 жовтня дорогою на зустріч із Сі Цзіньпіном у південнокорейському місті Пусані Трамп повідомив у Truth Social: «У зв’язку з програмами випробувань, які проводять інші країни, я доручив міністерству війни почати випробування нашої ядерної зброї на рівноправній основі. Цей процес почнеться негайно». Після переговорів, вирушаючи додому до США на борту Air Force One, Трамп підтвердив журналістам, що не передумав.
«У нас більше ядерної зброї, ніж у будь-кого. Ми не проводимо випробування. Знаєте, ми припинили їх багато років тому, але оскільки випробування проводять інші, я думаю, буде доречно, якщо ми теж це зробимо», — заявив він. Його запитали про подробиці: наприклад, де, коли? «Ну ми про це повідомимо. Знаєте, у нас є випробувальні полігони. Про це буде оголошено», — відповів Трамп.
Як повідомляє The Hill, його слова викликали захоплення республіканців у Конгресі. Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що президентська директива Пентагону відновити випробування ядерної зброї — це «значний сигнал» супротивникам США. «Головнокомандувач хоче, щоб ми були повністю готові. Ми — остання велика наддержава на Землі, — наголосив він. — Але для підтримки миру в усьому світі необхідно продемонструвати силу, і саме в це вірить президент. Саме це він демонструє знову і знову».
«Це не ескалація», — наголосив голова сенатського комітету з міжнародних відносин Джеймс Ріш. Він назвав Путіна «божевільним», який намагається підірвати позиції Трампа. «Ніхто не вірить, що він застосує ядерну зброю, хоча він і намагався весь цей час залякати цим Трампа. Думаю, Трамп хотів сказати: «Мене це не лякає», — припустив сенатор.
Його колега Ліндсі Грем в інтерв’ю The Hill заявив, що президентська директива Пентагону є «відповіддю» Путіну, якого Трамп підштовхує сісти за стіл переговорів, сподіваючись покласти край російсько-українській війні. «Я думаю, Путін недооцінює Трампа, — сказав Грем і звернувся до Путіна: — Ви погрожуєте нашій країні. Ви про це пошкодуєте».
Три опції Трампа
Яких випробувань хоче Трамп? Ймовірно, він хоче чогось такого, що виглядало б переконливою відповіддю Путіну і на цьому прикладі показало всьому світу, що намагатися лякати президента США контрпродуктивно. У такому разі Трамп має одразу три опції. Він може скористатися якоюсь однією, а може і двома чи всіма трьома.
Перша опція — це підземні випробування ядерної зброї на полігоні в Неваді, який контролює Національна адміністрація ядерної безпеки (NNSA) міністерства енергетики. «У нас великий арсенал. Іноді доводиться його випробовувати, щоб переконатися, що він функціонує і працює справно, — пояснив віце-президент Джей Ді Венс, відповідаючи 30 жовтня на запитання журналістів у Білому домі. — Якщо говорити точніше, ми знаємо, що він працює справно, але потрібно постійно тримати його під контролем, і президент просто хоче переконатись, що ми це робимо».
Міністр війни Піт Хегсет назвав директиву Трампа «відповідальним» кроком. «Нам необхідне надійне ядерне стримування. Це основа нашого стримування, — заявив він журналістам 31 жовтня в кулуарах регіонального саміту з оборони Південно-Східної Азії в Малайзії. — Розуміння ситуації та поновлення випробувань — це дуже відповідальний підхід до цього». За його словами, Пентагон діятиме оперативно та співпрацюватиме з міністерством енергетики.
Однак ця опція може не задовольнити Трампа, якщо NNSA скаже йому, що на підготовку до випробувань знадобиться багато часу. Востаннє США проводили випробування ядерної зброї 23 вересня 1992 року. Йдеться про підземні випробування, бо випробування в інших трьох середовищах (в атмосфері, в космосі та під водою) заборонені договором 1963 року, ратифікованим США. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань 1996 року США підписали, але не ратифікували (як і Росія та Китай), тому Трамп спокійно може його порушити. Але це може виявитися довгою справою.
Ядерний полігон США — це безлюдне місце в пустелі Невада, площа якого перевищує площу штату Род-Айленд. Експерти-атомники бачать великі труднощі у підготовці до нових підземних випробувань, оскільки більшість ключового обладнання на великому полігоні стала непридатною або була втрачена. Тим не менш, у документі міністерства енергетики 2013 року йдеться, що «дуже обмежене випробування, покликане продемонструвати готовність американського ядерного стримування або відповісти на випробування іншої країни, може бути проведене за шість-десять місяців», — розповідає New York Times.
Але є й песимістичніші оцінки. Виконавчий директор вашингтонської Асоціації з контролю над озброєннями Деріл Кімбол заявив BBC News, що потрібно не менше 36 місяців, щоб знову підготувати полігон у Неваді до експлуатації.
Як претендента на випробування медіа називають термоядерну боєголовку W93, якою планується оснастити балістичні ракети на нових підводних човнах класу «Колумбія». Ще один цікавий варіант — термоядерна бомба B61-13, призначена для використання бомбардувальниками-невидимками B-2 Spirit та майбутніми B-21 Raider. Про створення першого серійного зразка міністерство енергетики США оголосило в травні цього року.
Друга опція — субкритичні випробування, коли боєголовки перевіряються, але без ядерного вибуху. У травні минулого року NNSA повідомила про проведення субкритичного експерименту у підземній лабораторії PULSE на полігоні Невада. Це перший експеримент у серії Nimble, отже, за ним готуються ще.
Третя опція — випробування носіїв ядерної зброї. Цю опцію можна організувати швидко, але питання в тому, чи має чим Трамп здивувати світ. У США немає аналогів російських «Буревісника» та «Посейдона» — немає з тієї простої причини, що США десятиліття тому вирішили, що розробка таких систем є непродуктивною, заявив CNN колишній співробітник адміністрації Трампа, який займався ядерними питаннями. Тому Трампу доведеться шукати асиметричну відповідь.
З погляду українських інтересів, не має великого значення, яку опцію обере Трамп і чи обере взагалі. Важливим є сам факт, що Путін почав йому погрожувати і Трамп розцінив це саме як погрозу. Це зменшує ймовірність того, що Трамп жадатиме спільних проектів із Кремлем і задля цього вимагатиме від України поступок Росії.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
