субота, 20 липня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Олексій Голобуцький: Чому так активізувався Арестович? Колишній радник ОП Арестович після відкриття щодо нього кримінального провадження за заклики до насильства (оте його «тр@хнути і придушити») раптом на диво активізувався

Причому активізувався, як не бридко, одразу і на внутрішньополітичній арені України, і примудрився прорватись в зарубіжну пресу: 12 жовтня в «Берлінер Цайтунґ» вийшло його розлоге інтерв’ю із заголовком «Українці повинні вирішити, потрібен їм цей хлопець чи інший?» (в сенсі, про заміну президента). Арестович не патичкувався і одразу заявив німцям (і не тільки їм) про власні президентські амбіції. Або на крайній випадок – парламентські. Російські медіа (той же ТАСС) моментально взялись розганяти настільки зручні для Кремля тези.

І в інтерв’ю, і потім на своєму ТГ-каналі (під заголовком вже «Монополия некомпетентности», з дещо завуальованими в кінці тексту закликами терміново замінити Зеленського і всю політичну верхівку) Арестович оприлюднив довжелезний перелік претензій до влади і її прямих обвинувачень – з висновком «наше керівництво веде нас до катастрофи».

Окремі пабліки вже навіть підвели цей перформанс під ст.109 ККУ («Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій» – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк).

На честь чого він це зробив – хтозна. Очікує обвального падіння популярності теперішньої влади і спішить зайняти опозиційну нішу чи стати інвестиційно привабливим для конкурентів? Озвучені президентські і парламентські амбіції та пафосне «На виборах наполягаю Я» цілком вкладаються в цю версію.

Або це продуманий план владної команди в очікуванні серйозних проблем (пов’язаних з чимдалі жорсткішими вимогами і претензіями союзників. бо в них теж вибори): каналізувати наростаюче невдоволення, самостійно сформувати ядро опозиції і контролювати процес? Люди почнуть ставити незручні питання, а тут вже готовий лідер невдоволених. Не те. щоб я аж так високо оцінював інтелектуальний рівень владної команди і визнавав спроможність до хоч умовно стратегічних кроків, але все може бути.

Або це план влади, але скерований суто на зменшення популярності генерала Залужного: Арестович пройшовся по «міфу про «Фортецю Бахмут» і по рішенню вкладати туди ресурси та людські життя без важливої цілі. «Величний військовий стратег» зверхньо пояснює непрошареним, що оці всі ресурси треба було вкладати у прорив на півдні, тоді це було би вигідно. А ще треба було будувати оборонні споруди за прикладом «лінії Суровікіна» (прекрасний взірець обрано). Очевидно, це так чи інакше парафія саме Залужного. Ні для кого не секрет, що популярність Залужного величезна і він дійсно може скласти (якщо захоче – поки навіть найменших порухів в цей бік не було) серйозну конкуренцію Зеленському на виборах президента. Можливо, це атака на рейтинг головнокомандувача. І не те, щоб вона була перша з моменту призначення Залужного.

Ну і не слід відкидати неприємну версію: Арестович освіжив контакти на боці окупанта, актуалізував альтернативне джерело фінансування в обмін на звичну для себе роль – ляпати дурниці і паскудства з мудрим виглядом. Просто тепер ляпатиме за конкретними тезами і з попередньою монетизацією.

Бо надто знайомі звороти в опусі – якраз той сталінський стиль про «стратегічні помилки керівництва», який вже кілька років поспіль успішно відроджує кремлівська пропаганда. Найчастіше використовувані слова: «тупик» і «неадекватный».

Хоча все може бути банальним: Арестович отак пробує прикрити тил від кримінального переслідування, коли за «тр@хнуть и придушить» паровозиком підуть і інші його нічим не стримувані неоднозначні з точки зору ККУ заяви. Не просто ж так в опусі на ТГ мінімум двічі згадується «переслідування тих, хто говорить людям правду».

До речі, «фірмове хамство як фішечка» і в цьому опусі ніде не ділось: Арестович прямо назвав «тупими» 85% українців – всіх тих, хто не вважає технічно можливими і безпечними вибори під час бойових дій та евакуації мільйонів виборців. Причому як сформулював!

«Я уважаю заблуждения этих людей, потому, что они вызваны не их тупостью, а отсутствием реально информации и навыков трезво оценивать обстановку». Буквальний зміст: 85% українців не тільки тупі (хибність оцінок іде з іншого джерела, поза базовою тупістю), але і не вміють «тверезо оцінювати обстановку». Але потім Арестович їм все пояснить – і вони «молитимуться на вибори». Ну і, очевидно, на самого Арестовича?

Цікаво, а в скількох українців є доступ до добрячих таких канделябрів?..))


Олексій Голобуцький / Telegram
Поділіться цим