Хоч сайт «Антикор» і був офіційно заблокований в Україні, його діяльність не припинилась – ресурс продовжує використовуватись як інструмент тиску на бізнес та окремих осіб. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив політтехнолог та виконавчий директор Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
За його словами, механізм маніпуляцій є «банальним, як домофон у гуртожитку», але залишається ефективним. Спочатку на сайті з’являється замовний матеріал з розмитими формулюваннями – «фігурує у справі», «джерела повідомляють» – без конкретних фактів або доказів. Потім представники ресурсу контактують із «фігурантом» публікації та озвучують ціну за зняття матеріалу – зазвичай $6-12 тисяч. Якщо відмовляються – контент масово дублюють на сателітних сайтах, створюючи ілюзію суспільного резонансу.
«Фактично це технічно зрежисована атака, яка роками завдає шкоди репутації компаній та приватних осіб. Матеріали залишаються в індексації пошукових систем навіть після судових рішень», – зазначає Голобуцький.
Експерт навів перелік компаній, які вже постраждали від діяльності «Антикору»:
- АТБ-Маркет – серія публікацій без доказів і рішень суду.
- Укрспирт (Михайло Лабутін) – судове спростування звинувачень.
- Toshiba Medical – виграна справа, публікація визнана фейком.
- Global Spirits – факти перекручені, що підтвердив суд.
- Eliminalia (Іспанія) – рішення суду на користь компанії.
- bill_line – фальсифіковані звинувачення, справа в розгляді.
- Київський картонно-паперовий комбінат – позов щодо шантажу.
- Ігор Стаковиченко – суд зобов’язав спростувати неправдиву інформацію, але матеріали залишились у мережі.
Крім того, проти представників «Антикору» відкрито низку кримінальних проваджень, зазначає політтехнолог.
«Це лише ті кейси, що стали публічними. За оцінками юристів, які спеціалізуються на захисті репутації, «Антикор» – один із найактивніших фігурантів подібних процесів», – додає Голобуцький.
Він наголошує, що лише зміни до чинного законодавства здатні ефективно зупинити подібні практики. «Такі ресурси користуються прогалинами, де межа між наклепом і думкою розмита, а відповідальність – мінімальна. Без законодавчих змін вони й далі впливатимуть на репутації та політику», – резюмує експерт.
Нагадаємо, 13 травня 2025 року Держспецзв’язку на підставі звернення СБУ розпорядився заблокувати доступ до сайту «Антикор» на території України, аргументуючи це необхідністю захисту національної безпеки в умовах воєнного стану. Редакція ресурсу назвала рішення незаконним, пообіцяла його оскаржити і продовжила діяльність, зберігаючи доступ через дзеркальні сайти та соцмережі.
Олексій Голобуцький / Facebook
