На Покровському операційному напрямку, судячи зі всього, відбувається те, про що я писав 22-го серпня (о 4:08…) й далі…
Очевидно, противник завершує реалізацію свого задуму, щодо флангового охоплення та ліквідації плацдраму ЗСУ східніше р. Вовча в районі Невельского силами суміжних флангів УВ «Центр» та «Юг». Й, схоже на те, що командуання ЗСУ не може цьому завадити. Більше того, рішення про відхід військ на рубіж Гірник – Курахівка також ним поки не прийнято (я поки не розумію, чого воно чекає й на що воно сподівається…).
Передові підрозділи противника з півночі (ймовірно, 228-й мсп та 239-й тп 90-ї тд, 114-а омсбр та частково 5-а омсбр 1-го АК) вже вклинились в с. Українськ (на східній та південно-східній околиці), взяли під контроль північну частину Галицинівки та просунулись до півніно-східної околиці Гірника.
В свою чергу, з півдя передові підрозділи УВ «Юг (5-а, 110-а та один батальйон 114-ї омсбр), пересікли р. Лозова північніше Красногорівки, й досить суттєво просунулись вздовж південного берегу р. Лозова по напрямку Красногорівка – Олександропіль (про цей можливий «спурт», я також писав…).
Не мені пояснювати, що буде далі… якщо знову будуть зволікання із наказом на відхід передових підрозділів, принаймні за річку Вовча…
Утримати рубіж Желане Перше – Желанне Друге (якщо тамтешне українське командування сподівається на це) також не вийде. Противник ВЖЕ знаходиться на західному (протилежному) березі Вовчої… й до того ж, активно просувається вздовж неї у південному напрямку (Данилівка – Гірник).
Ситуацію МОЖЕ врятувати надійне та гарантоване утримання ЗСУ рубежу Гірник – Курахівка. Але, щось не схоже на те, що у нинішніх умовах ЗСУ на це здатні…
Тому, на місці наших керманичів, які вже поспішили заявити про якусь там «стабілізацію» на Покровському напрямку, я би не робив таких гучних й очевидно поспішних заяв та висновків. Ну, принаймні, публічно…
Так, певні ознаки того, що противнику всі ці просування та «прориви» даються нелегко й він вимушений вже перейти до чергового «перерозподілу» своїх сил та засобів вздовж усієї смуги наступу, таки є…
Але, ще раз повторюсь, ніякої «стабілізації» чи «зупинки» у діях противника поки не спостерігається (він як атакував в районі Новогродівки, Красного Яру, Гродівки та Новоторецького, так й атакує). Той факт, що у нього там успіхі мінімальні (відбив пару спостережних пунктів), й загалом – пригальмував, власне, на Покровському напрямку, пояснюється виключно тим, що зараз він свої головні зусилля сконцентрував трохи південніше – у бік Селідово та на ліквідації нашого плацдарму на р. Вовча в районі Невельского…
Тому кричати «ура» та кидати у повітря чепчики – дуже й дуже зарано… бо, навіть, взагалі не варто…
Костянтин Машовець / Facebook
