Формула, що прожила три дні
Трьома днями раніше, після дружніх посиденьок президентів США та РФ на Алясці 15 серпня, м’яч опинився на боці України. Це було ясно з інтерв’ю Трампа своєму «придворному» журналісту Шону Хенніті з Fox News. Трамп повторював: «Україна має погодитися. Президент Зеленський має дати згоду», «Тепер все залежить від президента Зеленського»…
У тому ж інтерв’ю Трамп підтвердив припущення Хенніті, що Україні доведеться віддати Росії деякі території заради гарантій безпеки, обіцяних західними партнерами. Саме для обговорення цього обміну він і викликав до Вашингтона Володимира Зеленського, генсека НАТО Марка Рютте, президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн та лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Фінляндії. 17 серпня держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Марії Бартіромо з Fox Business розповів, що «зараз залишаються складні питання — обговорення того, де проходитимуть територіальні кордони, питання щодо довгострокових гарантій безпеки та про те, з ким Україна може укладати військові союзи».
Але при цьому залишалося незрозумілим головне: про чиї гарантії безпеки йдеться? Чи готові США захищати Україну своєю армією, авіацією та флотом, якщо Росія знову нападе? Чи готовий Трамп підписати відповідний договір з Україною та забезпечити його ратифікацію Сенатом?
Марію Бартіромо це теж зацікавило, і вона запитала Рубіо: «Які гарантії безпеки готові надати США?» Держсекретар відповів, що рішення прийматиме Трамп, і це обговорюватиметься на переговорах із Зеленським та європейцями 18 серпня.
«Якби президент взяв на себе зобов’язання США щодо гарантій безпеки, це був би дуже серйозний крок. Рішення буде приймати він. І я хочу, щоб люди це розуміли. Це говорить про те, наскільки сильно він хоче миру, наскільки він цінує мир, і про те, що він готовий піти на таку поступку. Але зрештою рішення прийматиме президент. Ось про це ми й поговоримо завтра», — сказав він.
Потім він дав інтерв’ю Маргарет Бреннан із CBS. Вона нагадала йому про заяву Джорджі Мелоні. «Прем’єр-міністр Італії заявила, що президент Трамп відродив ідею гарантій безпеки, натхненну статтею 5 Статуту НАТО і пунктом про колективну безпеку, які включали б Сполучені Штати», — сказала Бреннон і запитала: «Як це працюватиме? Це будуть американські війська та американські спостерігачі?» Рубіо, відповів, знову ж таки, що це обговорюватиметься 18 серпня. «Завтра сюди приїдуть європейські лідери, глави держав разом із президентом Зеленським, щоб обговорити це докладніше. Я маю на увазі, що конструкції чогось подібного має бути збудовано», — сказав він.
Тридцять країн без США
Якби Трамп справді запропонував Зеленському підписати договір про оборонний союз між Україною та США в обмін на виведення українських військ із контрольованих Україною територій Донеччини та Луганщини, тоді Вашингтон мав би серйозний важіль тиску на Київ. Але ще перед переговорами 18 серпня чи просто на них господар Білого дому злякався. Він відмовився від ідеї обіцяти Україні американський військовий захист у разі повторного нападу Росії. А без цього формула «території в обмін на гарантії безпеки» втратила сенс.
Усі лідери, які сиділи за столом переговорів в Овальному кабінеті, зійшлися на тому, що це два різні питання і вони мають обговорюватися окремо. Питання про території обговорюватимуть Зеленський та Путін, а гарантії безпеки — Україна та 30 учасників коаліції охочих. США до цієї коаліції не входять.
«Під час зустрічі ми обговорили гарантії безпеки для України, які будуть надані різними європейськими країнами при координації зі Сполученими Штатами Америки», — заявив Трамп після переговорів. З його слів чітко видно, що США не збираються давати Україні жодних гарантій безпеки, але згодні «координувати» зусилля інших країн. На практиці це означатиме двоступінчасту структуру військової допомоги Україні: коаліція охочих допомагає Україні, а США у міру бажання допомагають коаліції.
Рубіо в інтерв’ю Fox News скоригував заяву шефа: Україна отримає гарантії безпеки не лише від європейських країн. «Я думаю, всі визнають — включаючи, до речі, вперше російську сторону, яка перебуває під тиском або під впливом президента Трампа, — що Україна після конфлікту має право укладати безпекові угоди з іншими країнами. І ми працюватимемо з нашими європейськими союзниками і, до речі, з неєвропейськими країнами, над створенням таких гарантій безпеки. Ми працюємо над цим просто зараз. Ми продовжуватимемо працювати над цим. І це те, що має діяти після мирної угоди, щоб Україна могла відчувати себе у безпеці у майбутньому. І ми координуємо це прямо зараз».
Генсек НАТО Марк Рютте підтвердив Fox News, що протягом останніх кількох місяців над концепцією гарантій безпеки для України працює група з 30 країн, зокрема Японія та Австралія, цією ініціативою керують прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон.
17 серпня, напередодні переговорів із Трампом, Стармер та Макрон провели віртуальний саміт коаліції охочих за участю Зеленського. За його підсумками вони виступили із заявою про те, що у наданні гарантій безпеки Україні «коаліція охочих відіграватиме важливу роль за допомогою Багатонаціональних сил в Україні». У заяві йдеться, що лідери країн коаліції «наголосили на готовності розгорнути сили підтримки після припинення бойових дій, а також допомогти забезпечити безпеку повітряного та морського простору України та відновити українські збройні сили».
Зеленський на брифінгу у Вашингтоні після переговорів із Трампом також згадав про це засідання. «Усі три десятки таких важливих партнерів попрацювали і всі були на одному боці з однаковим баченням наступних кроків. Тут були не лише країни Європи, а й Канада, і Австралія, і Японія та інші представники коаліції охочих», — наголосив він.
На які кроки готова ця коаліція — це заслуговує на окреме обговорення. А зараз ми перейдемо до іншого результату переговорів у Вашингтоні: м’яч знову на боці Кремля.
Знову два тижні для Путіна
Трамп повідомив у Truth Social, що він «зателефонував президенту Путіну і почав підготовку до зустрічі президента Путіна та президента Зеленського у місці, яке буде визначено»; після цієї зустрічі удвох буде зустріч утрьох за участю Трампа. «Віце-президент Дж. Д. Венс, держсекретар Марко Рубіо та спеціальний посланник Стів Уіткофф координують свої дії з Росією та Україною», — додав президент США.
Він не назвав термінів, але це зробив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. «Під час перерви у зустрічі американський президент поговорив телефоном з російським президентом і домовився, що зустріч між президентом Росії та президентом України відбудеться протягом найближчих двох тижнів», — сказав Мерц журналістам.
За його словами, Трамп погодився направити ще одне запрошення на тристоронню зустріч після того, щоб переговори могли «по-справжньому розпочатися». Він зазначив, що місце цієї зустрічі наразі не визначено. «Ми не знаємо, чи наважиться російський президент взяти участь у такому саміті. Тому потрібне переконання», – сказав Мерц.
Рубіо, який був присутній під час розмови Трампа з Путіним, в інтерв’ю Fox News наголосив на тому, що підсумком зустрічі трьох президентів має стати мирна угода. І це логічно: Трампу не потрібний саміт, який завершиться провалом. «Президент запропонував Зеленському та Путіну зустрітися, тому ми зараз працюємо над цим, щоб спробувати організувати їхню зустріч у якомусь місці, що, знову ж таки, було б безпрецедентним випадком. І якщо все пройде добре, сподіваюся, наступна зустріч стане зустріччю президентів Путіна, Трампа та Зеленського, на якій ми сподіваємося укластит угоду».
Тим часом Кремль уже почав спростовувати Трампа. Спочатку помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що у розмові Трампа з Путіним «було обговорено ідею про те, що слід було б розглянути можливість підвищення рівня представників української та російської сторін, тобто тих представників, які беруть участь у згаданих прямих переговорах». Домовленість про проведення зустрічей двох президентів та трьох президентів він не підтвердив.
Потім міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров повідомив про намір Кремля затягувати проведення переговорів Путіна із Зеленським удвох та втрьох із Трампом. «Ми не відмовляємось від жодних форм роботи – ані від двосторонніх, ані від тристоронніх, президент про це неодноразово говорив, — сказав Лавров. — Головне… щоб усі ці формати включалися… заради того, щоб крок за кроком, поступово, починаючи з експертного рівня і далі проходячи всі необхідні щаблі для того, щоб готувати саміти».
Звісно, немає підстав сподіватися, що Трамп наважиться якось покарати Путіна, якщо той прострочить двотижневий дедлайн. Навпаки, можна побоюватися, що до Путіна вкотре злітає Віткофф і привезе чергові «нові пропозиції», які надихнуть Трампа знову висувати вимоги до України. Але це буде потім, а зараз світові медіа вже обговорюють чутки про можливе місце зустрічі Путіна та Зеленського.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
