Як і очікувалося, ворог розпочав новий наступ. Він намагатиметься вичавити максимальний результат доти, доки ситуація на фронті не заморозиться зимовими холодами. Здавалося б, для України має бути аксіомою, що всі ресурси країни потрібно спрямувати на війну. Однак саме зараз з’ясувалося, що невдовзі українська армія може отримати ще одну проблему: брак фінансування. В оборонному бюджеті утворилася дірка у розмірі 500 млрд грн. Бойові виплати військовим під загрозою вже із серпня.
Простого рішення недостатньо
Щоправда, українцям ще не розповідають про цю проблему на телемарафоні та у президентських відеозверненнях. Але вона вже стала найгарячішою темою у діалозі між урядом та парламентом. 5 червня міністр фінансів Сергій Марченко на вимогу народних депутатів прибув до Верховної Ради і доповів про ситуацію, що склалася. Потім вона обговорювалася на зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з лідерами депутатських фракцій та груп. 6 червня Шмигаль та Марченко прибули до Ради на щотижневу «годину питань до уряду» і знову були змушені розповідати, як вони вирішуватимуть цю проблему.
Якщо коротко, то рішення має дві частини: просту та складну. Проста частина — вписати відсутні 500 млрд грн в закон про держбюджет-2025. Складна частина — знайти ці гроші.
Сумне випередження
Найдивовижніше у цій історії — що вона буквально копіює торішню, лише з випередженням на місяць. Нагадаємо, що 18 липня минулого року Кабмін вніс до парламенту законопроект №11417 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони». Там визнавалася необхідність збільшити видатки держбюджету-2024 на 500 млрд грн. Інакше очікувалися затримки бойових виплат військовим із вересня. «Щоб наприкінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям, потрібно ухвалити бюджет і підписати його до середини вересня», — попереджала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
Зараз не вистачає стільки ж: 500 млрд грн. Саме таку суму, за словами кількох депутатів, озвучив прем’єр-міністр на зустрічі з лідерами фракцій та груп. І очікується, що днями Кабмін внесе до парламенту відповідний законопроект. «Так, дійсно, у зв’язку з тим, що у нас не завжди можна передбачити ситуацію під час повномасштабної війни і потреби Збройних Сил, у нас є потреба найближчим часом, ми будемо до вас звертатися, і такі є звернення міністра оборони, про внесення змін до закону України про державний бюджет», — підтвердив з трибуни Верховної Ради міністр фінансів.
Утім, навіть проста частина рішення, тобто внесення змін до закону про держбюджет-2025, може в умілих руках уряду зірватися. Рік тому теж була така небезпека, але її вдалося уникнути буквально в останній день.
Торік на ухвалення законопроекту №11417 знадобилося два місяці: він був внесений 18 липня, прийнятий у першому читанні 3 вересня і в другому — 18 вересня. Підпис Володимира Зеленського під законом з’явився 20 вересня, завдяки цьому ситуація із фінансуванням ЗСУ стабілізувалася вчасно. «20 вересня Міністерство оборони вже не зможе здійснювати проплату повною мірою на військові витрати, якщо зміни до державного бюджету до цього часу не набудуть чинності», — попереджала колег Підласа 3 вересня.
Цього року проблема наростає з випередженням на місяць. Затримка бойових виплат військовим може розпочатися не у вересні, як минулого року, а у серпні. Тобто необхідно, щоб зміни до закону про держбюджет-2025 набули чинності не пізніше 20 серпня. На перший погляд, уряд має достатній запас часу. Якщо він внесе законопроект «найближчим часом», як анонсував Марченко, то, як і минулого року, можна буде ухвалити його протягом двох місяців, тобто до середини серпня, і до 20 серпня під ним з’явиться президентський підпис.
Але депутати звикли навіть під час великої війни робити собі канікули. Минулого року вони не з’являлися у сесійній залі у період з 24 липня по 19 серпня. Цього року, найімовірніше, буде аналогічна історія. Тому потрібно встигнути обидва читання провести до канікул (торік обидва читання були вже після канікул, у вересні). А це наразі виглядає сумнівно.
Минулорічний рецепт не годиться
Торік дірка у 500 млрд грн в оборонному бюджеті виникла тому, що у вересні 2023 року при плануванні держбюджету-2024 уряд розраховував на закінчення війни до кінця літа. Про це розповів із трибуни Верховної Ради перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, представляючи депутатам законопроект №11417. І про те саме зізнався Шмигаль на прес-конференції 10 вересня.
Нинішнього року така сама дірка виникла з тієї ж причини. 6 червня Марченко підтвердив депутатам, що у вересні 2024 року, плануючи держбюджет-2025, Кабмін заклав на оборону таку ж суму, як роком раніше, тобто з діркою у півтрильйона гривень. Щоправда, він не розповів, чому уряд знову наступив на ті самі граблі: чи справді на Банковій вірили в саміти миру, чи чекали, що переможе Трамп і реалізує свою обіцянку закінчити війну за 24 години.
У будь-якому разі, як і рік тому, уряду потрібно не лише вписати до держбюджету 500 млрд грн, а й знайти, де ці гроші взяти. В 2024-му одночасно із проектом №11417 Кабмін вніс проект №11416 про підвищення податків, який викликав багато критики з боку бізнесу та в парламенті. У доопрацьованому вигляді як депутатський законопроект №11416-д він був прийнятий 10 жовтня і підписаний Зеленським лише за півтора місяці, 28 листопада. Той закон вдарив і по іміджу, і по рейтингу влади, але зараз йдеться про інше. Якщо минулого року підвищили податки для того, щоб збільшити фінансування ЗСУ, то напрошується питання: чому нинішнього року фінансування ЗСУ залишилося на торішньому рівні і в оборонному бюджеті утворилася така сама діра, як і рік тому? Куди пішли гроші, які мали піти на ЗСУ?
Зрозуміло, що зараз Банкова побоїться скористатися торішнім рецептом. Марченко вже пообіцяв депутатам, що буде якийсь новий рецепт. «Ці баланси ми будемо закривати за рахунок внутрішніх ресурсів, жодним чином ми не передбачаємо збільшення податків», — пообіцяв він.
Звісно, «внутрішні ресурси» є, і на деякі з них уже вказують опозиційні депутати. Наприклад, Юлія Тимошенко разом із колегами з «Батьківщини» внесла законопроекти №13319 та 13322 про збільшення видатків держбюджету на закупівлю озброєнь на 82 млрд грн за рахунок вилучення нерозподілених доходів НАК «Нафтогаз України» (21,8 млрд грн) та НАЕК «Енергоатом» (60,2 млрд грн). «Я прошу включити до порядку денного ці законопроекти, проголосувати позачергово і направити ці гроші не на певні речі корупційні, ви знаєте, а конкретно на закупівлю зброї, боєкомплектів, дронів і всього, що потрібно нашій армії. Сподіваюся, що хоча би навколо захисту країни і таких святих тем, як допомога Збройним Силам і фінансування закупівлі зброї, ми з вами будемо єдині і одноголосно приймемо таке рішення.», — закликала нардепів екс-прем’єр.
Цю ідею підтримав Петро Порошенко. «Єдиний вихід зараз — це скоротити всі передвиборчі видатки та кожну гривню спрямувати на потреби Збройних Сил. 70 мільярдів на закупівлю атомних реакторів — Збройним Силам. 20 мільярдів прибутку НАК «Нафтогаз» — Збройним Силам.», — заявив він 5 серпня.
Можна було пошукати «внутрішні ресурси» в резервному фонді Кабміну, але він, виявляється, вже вичерпався. «У резервному фонді, що розписаний на цілий рік, грошей залишилося лише на два тижні. Нагадую, що створювався він для закриття кричущих потреб, що стосувалися безпеки держави, але майже всі кошти були спрямовані на передвиборчі проєкти. На збільшення фінансування пропагандистського телемарафону — гроші є. На програму «Національного кешбеку» — гроші є. На фінансування каральних органів — гроші є. А на потреби ЗСУ у фонді коштів немає», — наголосив екс-президент.
Про необхідність відмовитися від такого марнотратства говорить і Дмитро Разумков. «Зараз паралельно виділяються ще додаткові гроші на так звану «Вовину тисячу», на «Національний кешбек» замість прямої допомоги армії. Ну не буває там зайвих кількох мільярдів гривень, правда? Якщо вони є, ну тоді знову давайте відправляти їх на армію», — заявив він нардепам.
Втім, його прогноз песимістичний: залатати дірку в 500 млрд грн не вдасться і фінансування ЗСУ буде зірвано, а провину за це перекладуть на парламент. «Ми сьогодні дійшли знову до того, що Верховна Рада України має найнижчий рейтинг довіри і шалений рейтинг антидовіри в українському суспільстві. І на вас повісять все: на вас повісять погані угоди, повісять погані ратифікації, повісять брак коштів для армії на кінець року, повісять прорахунки на фронті. Усе, що погане, повісять на вас», — спрогнозував екс-спікер парламенту.
Зайві гроші
Уряд вже саме це й робить: перекладає свої прорахунки на депутатів. Свою доповідь у парламенті 5 червня міністр фінансів завершив словами: «В нас є розуміння, яким чином закривати ті питання, які нам неодноразово задають. Але в нас є зустрічне прохання. Ми вже втратили за перший квартал 1,2 мільярда євро, з них 500 мільйонів євро — це грантові кошти. Втратили через не проголосовані законом зобов’язання по Ukraine Facility. На ІІ квартал у нас стоять…» — тут спікер Руслан Стефанчук вимкнув йому мікрофон, мабуть, щоби народ не дізнався, чого чекати далі.
Але замість Марченка про це розповів перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк. «Україна досі не звітувала про виконання плану Ukraine Facility за перший квартал і відповідно у нас зараз не виконано вже чотири показники. І є величезний ризик, що ми не виконаємо на другий квартал ще більше — там 11 цих бенчмарків, ми з них поки виконали три. Це означає, що Україна ризикує не отримати ще 1,96 млрд євро-фінансування». Щоправда, другий квартал ще не закінчився, але це станеться незабаром: «У нас залишився один пленарний тиждень», — наголосив Железняк.
Отже, 1,2 млрд євро вже втрачено і ще 2 млрд євро, ймовірно, буде втрачено, сумарно це 3,2 млрд євро, або 150 млрд грн за нинішнім курсом. Звісно, тут вина не Верховної Ради, а передусім Кабінету міністрів та Офісу президента. Саме уряд має писати законопроекти щодо всіх українських зобов’язань перед донорами. А Банкова разом із урядом має переконувати депутатів, що треба за ці закони проголосувати, причому якнайшвидше. Якщо законів, які Україна пообіцяла донорам, досі немає, це говорить про те, що уряд та Банкова провалили свою роботу.
Железняк стверджує, що це системна проблема. У тому сенсі, що вона стосується не лише зобов’язань перед Євросоюзом за планом Ukraine Facility, а й зобов’язань перед МВФ та Світовим банком. За словами Железняка, наші міжнародні партнери вже кажуть: «Так виходить, вам гроші не потрібні, ми в принципі тоді можемо спокійно вам нічого більше не давати, тому що ми бачимо, що ви не сильно за ці гроші боретеся». І відповідно наступного року «є висока ймовірність», що грошей не дадуть, «бо Україна показує себе як ненадійний партнер, який кидає, не виконує своїх зобов’язань і навіть не визнає, що він має це виконувати, але обов’язково хоче отримати гроші, а коли не отримує, то дуже розчаровується», — описує депутат стереотип поведінки нашої влади. Тож депутати можуть втішати себе тим, що не вони самі будуть винні: їм компанію складуть західні партнери, які «без жодних причин» не дали грошей.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
