36 делегацій, 22 глав держав і цілий генсек ООН. Стільки гостей столиці Татарстану анонсував російський МЗС. Дійсно, було 36 делегацій, але Палестина визнана не всіма, вона – спостерігач в ООН, а Республіка Сербська взагалі невизнана. Із «Великої двадцятки» окрім організаторів були Китай, Індія, Індонезія, Саудівська Аравія, Туреччина і Бразилія. Індонезійці, саудити і бразильці приїхали на чолі з главами МЗС. З очільників країн-членів не було бразильського президента Лули да Сілви, який, за легендою, незадовго до саміту БРІКС отримав травму. Але знавці бразильської політики у збіг не вірять. Вони вказують на те, що не летіти до Казані у Лули були свої резони.
Бразилія не підтримує надання Венесуелі і Нікарагуа статусу асоційованих членів БРІКС. З Венесуелою у бразильців погіршилися стосунки ще минулого року після зазіхань Каракасу на Гаяну, їм навіть довелося посилювати свій північний кордон. З Нікарагуа відносини ще гірші – в серпні цього року країни вислали послів одна одної. Сандіністський режим Даніеля Ортеги переслідує католицьку церкву, на захист якої виступив бразильський президент-соціаліст Лула.
Окрім Лули не приїхав президент Куби, начебто через блекаут у країні. Сербський друг росії Александр Вучич замість себе відправив віце-прем’єра Александра Вуліна, який нещодавно розповідав, що Сербія, мовляв, може вступити до БРІКС. Але відсутність президента свідчить, що слова сербського урядовця радше спроба привернути увагу до Сербії, аніж серйозні наміри. Саудівська Аравія також мала свій резон не відправляти першу особу. По-перше, участь у БРІКС Ірану – це вже червона ганчірка для Ер-Ріяду, який роздратований діяльністю іранських проксі хуситів в Ємені. По-друге, ще більше саудитів дратує постійне порушення Москвою лімітів продажу нафти.
Чому саміт у Казані – ніякий не прорив ізоляції путіна
З інших гостей – усі очікувані. Російська пропаганда подає подію в Казані як неймовірне дипломатичне досягнення кремля, але хіба не приїздили до росії протягом війни з Україною Сі Цзиньпін, Нарендра Моді, Реджеп Таїп Ердоган, лаоський президент Тонглун Сісілут, глави країн Середньої Азії і чи не їздив путін у ту ж Середню Азію, до Азербайджану, в Монголію, де його відмовилися арештувати за ордером МКС, до В’єтнаму? Інакше кажучи, всі гості, яких путін приймав на саміті БРІКС, не вводили санкції проти росії, всі ці роки спілкувалися з кремлівським диктатором або з його поплічниками. Себто, з ізоляції цивілізованого світу росія не вийшла. Вона цілеспрямовано обрала саме ці дати для саміту (засідання об’єднання не мають чіткої прив’язки до пори року, минулорічне зібрання в ПАР відбувалося в серпні, в 2022-му в Китаї – в червні, у 2021-му в Індії – у вересні), щоб за менш ніж два тижні до голосування в Штатах показати, мовляв, нам ваші санкції не страшні. Але окрім кремлівської пропаганди та лояльних до росії ЗМІ й експертів на Заході жодної перемоги путіна від проведення у себе засідання БРІКС ніхто не побачив.
Навіть перебування в Казані генсека ООН Антоніу Гутерреша не здивувало. Праві ті, хто вважає цей його вчинок верхом цинізму та вимагає вчинити як Ізраїль – оголосити горе-діяча персоною нон-грата в Україні та вимагати його відставки, – але треба бути реалістами: у відставку він не піде, а варіанту оголосити йому недовіру немає. Хоча, звісно, давати йому спуску також не варто. Гутерреш рятує не реноме ООН, а її бюрократію на чолі із собою. Інакше ще рік чи півтора тому ініціював би реформу очолюваної ним організації, запропонував би виключити росію з Радбезу, став би двигуном міжнародного трибуналу над кремлівським режимом. Він має достатньо механізмів, які просто потрібно вміло запустити. Гутерреша слушно порівнюють з папою Франциском – їхні ініціативи щодо шляхів завершення війни однаково порожні і нікчемні.
П’ять висновків із казанських посиденьок БРІКС
По-перше, у Казані не сталося нічого такого, щоб посилило позиції росії. Розшиємо по пунктах цей висновок. Ще раз наголосимо: путін лишається ізгоєм. Учасниці БРІКС та понад два десятки делегацій інших країн приїхали до Казані не виказати підтримку кремлю, а використати саміт як майданчик для вирішення власних інтересів. У листопаді на саміті G20 в Бразилії путіна не буде. Є значні сумніви, що приїде він до Бразилії і наступного року, на 17-й саміт БРІКС. З тієї ж причини, що і цього року – страх перед арештом за ордером Міжнародного кримінального суду чи навіть спробою арешту, яка стане всесвітньою ганьбою для нього. Коротше: інформаційний вихлоп із казанських посиденьок вивітриться за місяць-півтора, а далі протягом найближчого часу великих форумів, куди б міг приїхати кремлівський дід, нема. А локальні вояжі по Азії здаватимуться «проривом ізоляції» хіба для зомбованого населення росії.
По-друге, повним крахом завершилися наміри росії протягнути до БРІКС своїх союзників із Венесуели і Нікарагуа. Бразилія – проти. Також не підтримує розширення заради роздування чисельності і ПАР. У Преторії сумирно поставилися до членства Єгипту та Ефіопії, бо ці країни не суперничають з південноафриканцями за геополітичний вплив в Африці. Точніше, вони не перетинаються за впливом. Інша справа – приєднання таких держав, як Нігерія чи Уганда. Перша багата нафтою та іншими ресурсами – економічний конкурент ПАР, друга конкуруватиме за китайські інвестиції. Хоча заявки на вступ подало досить багато держав, але вони виглядають як створення країнами-учасницями в рамках БРІКС своїх груп впливу для послаблення інших учасників. У майбутньому організація розширятиметься, проте конкуренція за баланс впливу збережеться, а отже, ніхто не зможе в БРІКС створити домінуючий пул. Навіть Китай, не те що росія.
Тобто не існує ніякого Глобального Півдня, є клуб держав, які мають різні інтереси, різні цінності та між собою конкурують. Приклад – Китай та Індія. Між ними триває прикордонний конфлікт, який періодично набуває гарячої фази. Сі і Моді поговорили в Казані між собою, але серйозні угоди не афішувалися. І навряд чи вони будуть, бо Пекін і Делі конкурують між собою за світовий вплив.
По-третє, не домовилися про те, чого так хоче росія – спільну платіжну систему та альтернативну долару валюту для глобальних платежів. Всі інші члени організації підтримують посилення національних валют, а не створення спільної. У них, на відміну від росії, нема проблем із доларами та євро. Так що символічна банкнота БРІКС, з якою путін носився в Казані, просто папірець і таким лишиться. Показово, що створений і широко розрекламований Новий банк розвитку, співзасновником якого є росія, відмовився від нових проектів у рф через санкції проти неї. У цьому контексті варто нагадати слушний коментар радника Білого дому з питань нацбезпеки Джона Кірбі щодо подій на самітіт БРІКС: через ізольованість на світовій арені путін вимушений «вживати радикальних кроків, щоб підтримати свою валюту та власну воєнну економіку». Але у нього мало що виходить. Про це свідчить наступний пункт висновків.
Отже, по-четверте, спроба росії нав’язати учасникам антизахідну риторику провалилася. Точніше, учасників форуму поєднують антизахідні інтереси, вони вважають себе ображеними, проте переважно проти того, щоб вибудовувати політичну стіну між собою та США, Європою, «Великою сімкою». Заяви путіна про «незворотний процес зрушення до багатополярного світу» їм куди менш цікаві за конкретні економічні рішення. Зокрема, у Казанській декларації чітко вказано на важливості «безперервного та продуктивного функціонування G20». Що і не дивно: успішність економік країн БРІКС значною мірою залежить від експорту в країни Заходу та від взаємодії у сфері технологій.
Нарешті, п’яте – те, що безпосередньо стосується України. Про війну, розв’язану росією, у спільному документі згадали лише раз, але в цій згадці сказано, що підписанти повинні діяти відповідно до Статуту ООН – включно з положенням про повагу до територіальної цілісності, – а члени БРІКС вітають пропозиції посередництва на шляху до миру. Ми розуміємо, що посередництво на кшталт «мирного плану» Китаю та Бразилії і створених ними «Друзів миру» – нікчемна ідея. Але головне, що ніхто з учасників не дослухався до путінської маячні про Україну. А далі потрібно робити мінімум дві речі. Перша: не зважати на псевдомиротворчі словеса від Китаю, свій план він придумав не для реалізації, а щоб гратися у глобального гравця. Друга річ: зміцнювати дипломатичні зусилля щодо Бразилії, яка наступного року прийматиме саміт БРІКС. Так, це не просто, але якщо все правильно зробити, то у 2025 році росію взагалі посадять на задвірках цього форуму.
Юрій Васильченко / Depo.ua
