Чотири тижні тому у відносинах між Україною та Заходом виникла гостра криза. Вперше за весь час повномасштабної російсько-української війни Київ публічно висунув вимоги Вашингтону та іншим західним столицям.
Чому Зеленського не запросили
План перемоги – це саме список вимог, і Зеленський привіз його до Вашингтона 26 вересня, домагаючись негайної позитивної відповіді. На офіційному сайті президента України мета візиту Зеленського була прямо так і названа: «Ми приїхали до США по позитивні відповіді – президент під час зустрічі з українською громадою».
Таким чином було фактично поламано алгоритм, якого Київ та західні столиці дотримувалися раніше. Алгоритм цей полягав у тому, що українська влада та західні партнери діють за одним, спільно виробленим планом, який вони, знову ж таки спільно, регулярно коригують. Це узгодження проводилося на всіх рівнях: лідерів країн, міністерств оборони, військового командування. При цьому, звісно, неодноразово спалахували суперечки, і деякі навіть виносилися в публічну площину. Але ніколи раніше Банкова не складала без участі партнерів власний план, щоб потім вимагати від них його негайного схвалення та виконання.
Важливий нюанс полягає в тому, що 5 листопада у США вибори президента, а також усіх 435 членів Палати представників та 34 зі 100 сенаторів. Зеленський представив свій План перемоги не лише нинішньому президенту США Джо Байдену, а й обом його потенційним наступникам – віце-президентці Камалі Гарріс та екс-президенту Дональду Трампу, а також двопартійним делегаціям Палати представників та Сенату.
Що відповість на план Зеленського новий господар Білого дому, залишається загадкою. І вона хвилює не лише Україну, а й увесь Захід. Наприклад, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 17 жовтня заявив, що сьогодні складно оцінити, наскільки реалістичним є план Зеленського, оскільки чимало залежатиме від результату президентських виборів у США. На думку Туска, слід очікувати, що стратегії, включені до плану Зеленського, будуть переглянуті після американських виборів.
Поки що ми можемо говорити про реакцію Байдена. Він постарався погасити кризу у відносинах між Києвом та Заходом. Зеленський поїхав із Вашингтона без позитивної відповіді на свій план, але все ж таки не з порожніми руками, а з обіцянками зброї на $8,3 млрд. Крім того, Байден запросив Зеленського на саміт, який він хотів провести 12 жовтня на американській авіабазі «Рамштайн» у Німеччині. Там Зеленський мав представити свій план канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, президенту Франції Еммануелю Макрону та прем’єру Великої Британії Кіру Стармеру. Таким чином Байден, грубо кажучи, перевів стрілки на європейських лідерів: відповідь залежить не від одного Вашингтона, а від узгодженої позиції чотирьох найбільших країн НАТО.
Потім виникла загроза урагану «Мілтон» і сценарій було змінено. 10-11 жовтня Зеленський сам з’їздив у гості до Стармера, Макрона та Шольца, щоб ознайомити їх із своїм планом. Після цього потреба кликати його на саміт чотирьох лідерів відпала. 16 жовтня, після того, як Зеленський представив План перемоги у Верховній Раді, Байден зателефонував Зеленському, повідомив про новий пакет зброї на $425 млн і запросив на онлайн-засідання Контактної групи з оборони України на рівні лідерів у листопаді (очевидно, вже після президентських виборів).
Наступного дня Зеленський представив свій план у Брюсселі лідерам країн ЄС на саміті Європейської ради, завітав на засідання Ради Україна – НАТО, яке проходило на рівні міністрів оборони, і повернувся до Києва. А 18 жовтня Байден, Шольц, Макрон та Стармер провели саміт у Берліні, на якому вже без участі Зеленського обговорили свій власний план.
Отже, гостра фаза кризи минула, і вона не переросла в серйозніше погіршення відносин. Зеленський вже оголосив, що його план буде «розвинений» спільно з американцями та європейцями. «Ми готуємося до зустрічей в Україні з американською командою – політичні, військові представники. Раніше наші представники – начальник Генштабу й віце-прем’єр-міністр Стефанішина – були у Вашингтоні. Міністр оборони України Умєров, міністр закордонних справ України Сибіга, головнокомандувач Сирський працюють зі своїми колегами у Європі. Розвиваємо наш План перемоги у спілкуванні з партнерами», – розповів він українцям увечері 18 жовтня.
«В цьому плані нічого нового»
Про намір скласти власний План перемоги і потім подати його в США Зеленський оголосив 27 серпня у Києві на форумі «Україна 2024. Незалежність». На той момент уже три тижні тривала Курська операція ЗСУ. Зеленський був задоволений результатами, і вона надихнула його на нову парадигму перемоги: замість звільнення окупованих територій України військовим шляхом – удари по території Росії та по мізках росіян.
Втім, цю ідею Зеленський тоді не озвучив, сказав лише, що Курська операція є одним із пунктів плану перемоги України у війні, який буде представлений Байдену, Гарріс і Трампу у вересні. Тоді ж він визнав, що цей план – це фактично список вимог до президента США: «Від нього залежить успіх цього плану. Дадуть нам те, що в цьому плані, не дадуть. Чи будемо ми вільними у використанні того, що буде в цьому плані, чи ні».
Широка публіка дізналася про нову парадигму перемоги 16 жовтня, коли Зеленський представив свій план у Верховній Раді. Він запропонував західним партнерам негайно запросити Україну до НАТО, «щоб росіяни відчули, що їхній цар програв геополітично», а також «повертати війну на територію Росії, щоб росіяни справді відчували, що таке війна, і попри російську пропаганду починали розвертати ненависть у бік Кремля». Пояснюючи цю ідею, радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк наголосив у телеефірі, що План перемоги – «це не питання звільнення всіх територій військовим шляхом, це план примусу Росії – це створення умов, коли для Росії залишається занадто висока ціна, щоб продовжувати залишатися на клаптику української території».
Саме під цю парадигму розроблявся План перемоги, особливо перші три пункти. Зеленський включив у них все те, що він раніше безуспішно вимагав від західних партнерів. Про це дуже чітко сказав 17 жовтня президент Литви Гітанас Науседа. Він зазначив, що не побачив у плані Зеленського «нічого нового», адже більшість пунктів – це питання, щодо яких Захід досі вагається.
«Подивившись на план, я бачу заходи, рішення, які ми, західне суспільство, не змогли реалізувати в останні місяці або навіть останніми роками», – заявив він журналістам у Брюсселі перед самітом Європейської ради. І він пояснив це по пунктах, починаючи з першого – про запрошення України до НАТО. «Я пам’ятаю саміт НАТО у Вільнюсі, пам’ятаю зустріч лідерів НАТО у Вашингтоні – нам не вдалося дійти консенсусу, – констатував він. – Другий пункт плану Зеленського – дозвіл атакувати військові об’єкти на території Росії. Знову ж таки, ми не можемо прийняти рішення. Третій пункт плану президента Зеленського стосується дуже специфічного озброєння – ракет великої дальності тощо. Тут ми також чинимо опір. Я не бачу в цьому плані нічого нового».
Науседа – прихильник рішучої підтримки України. І його слова – це лише констатація того, що Зеленський склав нездійсненний план.
Щодо перших двох пунктів між найбільшими країнами НАТО немає згоди. Проти запрошення України до НАТО виступає Шольц, а без його згоди немає сенсу вмовляти відвертих україноскептиків, таких як лідери Угорщини та Словаччини.
Також Шольц проти дозволу Україні бити по російській території західними далекобійними ракетами. Втім, його думка стосується лише німецьких ракет, а щодо американських ракет вирішує Байден. Увечері 18 жовтня перед поверненням із Німеччини до США він поспілкувався із журналістами. Одне з питань було прямо про це: «Пане президенте, чи є ймовірність, що ви зміните свою думку щодо зброї великої дальності, що дозволить їм завдавати більш глибоких ударів по Росії, що є однією з головних пропозицій, висунутих Зеленським?»
«У зовнішній політиці ніколи не буває: «Ну, я ніколи не змінюю свою думку». Прямо зараз немає консенсусу щодо зброї великої дальності», – відповів Байден. – «Що мало б статися, щоб ви змінили свою думку щодо цього?» – не вгавав журналіст. – «Я не збираюся спекулювати», – відрізав Байден. Принаймні він (на відміну від Шольца) припустив можливість змінити свою думку.
А щодо третього пункту найбільші країни НАТО мають цілковиту одностайність: усі категорично проти. Вони не мають наміру надавати Україні «комплексний неядерний стратегічний пакет стримування», яким Зеленський зміг би розпоряджатися на свій розсуд.
Все це було очевидним ще до того, як чотири лідери зібралися в Берліні. Виникає запитання: а що вони тоді там обговорювали?
«Ми залишаємося з Україною»
В офіційному повідомленні про підсумки зустрічі йдеться, що лідери засудили триваючу агресивну війну Росії проти України, обговорили свої плани надання Україні додаткової безпеки, економічної та гуманітарної допомоги, включаючи залучення надзвичайних доходів від знерухомлених російських суверенних активів, як було прийнято на саміті G7, обговорили План перемоги президента Зеленського та підтвердили свою рішучість продовжувати підтримувати Україну в її зусиллях щодо забезпечення справедливого та тривалого миру, заснованого на міжнародному праві, включаючи статут ООН, та повазі до суверенітету та територіальної цілісності.
Кір Стармер після зустрічі провів у британському посольстві прес-конференцію, де підтвердив підтримку України. «Оскільки Україна вступає у важку зиму, важливо сказати: ми з вами, ми абсолютно єдині у своїй рішучості і підтримуватимемо Україну стільки, скільки потрібно», – заявив прем’єр. Він припустив, що Росія «стає слабкішою», і розповів, що чотири лідери обговорювали, як прискорити свою підтримку України. Зокрема, вони обговорили, «які додаткові можливості, які додаткові озброєння та які додаткові ресурси» вони могли б надати Україні, заявив Стармер, не вдаючись до подробиць. За його словами, Велика Британія виконує свої зобов’язання: 95% озброєнь, які обіцяли швидко доставити у липні, зараз перебувають в Україні. «Разом з G7 ми працюємо над тим, щоб направити Україні 50 млрд євро підтримки, взятих із доходів від заморожених російських активів», – додав він.
Джо Байден, зі свого боку, перед вильотом із Німеччини розповів, що на зустрічі «була одностайність щодо продовження підтримки України, допомоги українцям». «Ми залишимося з Україною. Ми забезпечимо, щоб у них і надалі були можливості», – заявив він журналістам, перш ніж піднятися в літак.
Радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі розповів у Берліні про ставлення Білого дому до плану Зеленського. «Ми, очевидно, все ще копаємося в його деталях, тому я не збираюся вдаватися до подробиць щодо кожного його пункту. Але я скажу, що, як ми ясно дали зрозуміти, ми підтримуємо план президента Зеленського щодо справедливого миру. Вкрай важливо, щоб, хоч би як виглядав цей мир, він був прийнятний для нього і для українського народу».
Кірбі сказав, що мета приїзду Байдена та спрямованість його обговорень полягає в тому, щоб «поліпшити альянси та партнерства, зробити їх сильнішими, зробити їх більшими, створити їх там, де їх раніше не було, і працювати разом над спільними рішеннями» проблем. Байден хоче «довести до кінця, за той час, що в нього залишився, всі ці рішення. Я маю на увазі, що ніхто не може з точністю передбачити, що відбудеться наступного місяця», – пояснив він.
За його словами, Байден обговорював, що ми можемо разом продовжувати робити, щоб допомогти Україні виграти цю війну. І далі Кірбі припустив, що війна буде закінчена шляхом переговорів: «Ми цінуємо та поважаємо роботу, яку президент Зеленський вклав у це, та вдумливість, яку він вклав у це, і ми продовжимо працювати з ним та його командою, щоб побачити, як може і має виглядати цей справедливий мир, але з визнанням того, що – дивіться, ми вважаємо, що найкращий спосіб закінчити війну – це врегулювання шляхом переговорів, але саме президент Зеленський має визначити, чи це станеться і коли, і які будуть обставини».
Саме це й обговорювали Байден, Шольц, Макрон та Стармер у тій частині бесіди, яка стосувалася України. Вони обговорювали не те, як реалізувати план Зеленського, а як допомогти Україні закінчити війну переговорами, щоби це не виглядало перемогою Росії. Швидше за все, це найкраще, на що ми можемо розраховувати від Байдена та будь-якого наступного господаря Білого дому. Чарівної зброї, щоби перемогти Росію, нам ніхто не дасть.
Юрій Вишневський / Ділова столиця