неділя, 19 травня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Демотивація замість демобілізації: Чому влада відклала турботу про військових на потім Викидання із законопроекту №10449 демобілізації, ротації та додаткових виплат – це удар по військових і водночас удар по мобілізації. Це повною мірою буде використано кремлівськими ІПСО для того, щоби знизити бойовий дух української армії, посилити в суспільстві антимобілізаційні настрої та протиставити цивільних та військових. Щоб уникнути цього, потрібна чесна розмова влади з людьми. Але її нема

Влада вирішила розбити мобілізаційний законопроект на два. Одна частина голосуватиметься цього тижня, а інша перетвориться на окремий документ.

Можна було б сказати, що це суто технічний момент законодавчої роботи. Тим не менш, він викликав безліч здивованих питань у депутатів, журналістів, звичайних громадян, і насамперед у військових.

Справедливість «не на часі»

«Питання мобілізації — перш за все, це питання справедливості. Бо є люди, які з першого дня на війні. Вони заслуговують на справедливість, що їх замінять інші», — наголосив Володимир Зеленський в інтерв’ю, яке вийшло на британському телеканалі Channel 4 News 21 січня.

Ця обіцянка верховного головнокомандувача була умовно реалізована у законопроекті №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Його було подано до парламенту Кабміном 30 січня і прийнято у першому читанні 7 лютого.

Відповідно до цього проекту, у статті 26 закону «Про військовий обов’язок та військову службу» мала з’явитися норма про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом (у тому числі мобілізовані, резервісти, особи офіцерського складу) або кадрову військову службу, звільняються із служби «у зв’язку із закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) — у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців».

А у статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пропонувалося записати, що військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільнені із служби в запас, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

Це означало, що всі, хто після початку великої війни відвоює три роки, зможуть звільнитися у запас. І їх можна буде призвати знову не раніше, ніж за два роки.

Це можна назвати умовною реалізацією обіцянки Зеленського про справедливість. Умовною — тому що звільнення на підставі «безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців» не було гарантовано. Воно залежало від бажання Зеленського. «Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою, здійснюється у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача», — записано у проекті.

Однак 9 квітня навіть така умовна реалізація обіцянки Зеленського була скасована. З цим проханням головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський звернувся до міністра оборони Рустема Умерова, той — до Кабінету міністрів, той — до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, той — до профільного парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. І комітет на засіданні 9 квітня, готуючи редакцію законопроекту №10449 для винесення до сесійної зали на друге читання, викреслив усі положення щодо підстав звільнення з військової служби та ротації військовослужбовців.

«На часі» — демотивація

Разом із демобілізацією та ротацією пішли під ніж деякі норми, які мали підвищувати мотивацію для військової служби. Зокрема, викинуто норми про доплату 70 тис. грн військовослужбовцям на фронті та 10 тис. грн за особливості проходження служби.

«З законопроекту про мобілізацію викинули в останню мить норми про фінансове заохочення тих, хто вже на фронті. Вони були схвалені, але в останній момент прибрали. Єдиний аргумент, який був озвучений для такого кроку, — немає грошей. Це позиція уряду, — каже перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк (фракція партії «Голос»). — Так ось, ці заходи в рік вартували не більше 20-40 млрд грн, які наші «генії економічної думки» в особі Свириденко, Шурми й інших хотіли взяти з бюджету на програму кешбеку — абсолютно популістичну історію».

Обіцянка без гарантії

Тут треба чітко й однозначно спростувати інсинуацію кремлівських ІПСО про нібито розбіжності у трикутнику Банкова — військове командування ЗСУ — Кабмін. Якщо головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський та уряд попросили профільний комітет Ради вилучити з мобілізаційного законопроекту важливі норми щодо демобілізації, ротації та мотивації військовослужбовців, то жодної самодіяльності тут бути не могло. Головнокомандувач і Кабмін могли виступити з такими проханнями лише за дорученням або, як мінімум, із відома та згоди Зеленського, бо все, що стосується мобілізації, — це безпосередня сфера відповідальності верховного головнокомандувача.

І треба наголосити, що поки що не сталося нічого надзвичайно поганого. В остаточному тексті законопроекту №10449, який зараз проходить друге читання у сесійній залі Верховної Ради, має з’явитися доручення Кабінету Міністрів внести новий законопроект. Які там будуть норми, зараз ніхто не знає, бо це залежатиме від побажань Зеленського. Не виключено, що новий проект буде внесено швидко, і ми побачимо там у повноцінному вигляді і демобілізацію, і ротацію, і мотивацію.

Втім, навіть якщо так, це не гарантує, що закон буде ухвалено Верховною Радою. Наразі точно відомо лише одне: законопроект №10449 розбитий на дві частини. Те, що потрібно Банковій, залишилося у проекті №10449, який проходить друге читання прямо зараз. І Зеленський грізно сказав депутатам, щоб вони не сміли цей проект «вичищати». А інша частина, яку викинуто з проекту №10449 за рішенням самої Банкової, з’явиться у вигляді нового законопроекту колись потім і має дуже туманні перспективи стати законом.

Не потрібно мати машину часу, щоб впевнено передбачити: той закон, який потрібен Банковій, швидше за все, буде ухвалено; а той закон, який Банковій не потрібен, швидше за все, не буде прийнято. Звісно, Банкова зможе зробити вигляд, що у всьому винні депутати. Але навряд чи це виправдання буде переконливим для військових та їхніх сімей, а також для тих, хто чекає мобілізації, та їхніх матерів, дружин і дітей.

За великим рахунком усе те, що Банкова руками парламентського комітету перенесла на потім, це найважливіші складові мотивації для військової служби: додаткові виплати, періодичні ротації, демобілізація після трьох років участі у війні. Це мотивація для тих, хто вже служить, і для тих, хто чекає мобілізації.

Іншими словами, викидання із законопроекту №10449 демобілізації, ротації та додаткових виплат — це удар по військових і водночас удар по мобілізації. Звісно, це повною мірою буде використано кремлівськими ІПСО для того, щоби знизити бойовий дух української армії, посилити в українському суспільстві антимобілізаційні настрої та протиставити цивільних та військових. Щоб уникнути цього, потрібна чесна розмова влади з людьми. Але її нема.

Провал у комунікаціях

Наразі найгірше у всій цій історії — це провал у комунікаціях між Банковою та народом. Люди не отримали жодної офіційної інформації, чому Зеленський відмовився від своєї обіцянки справедливості, і тому змушені вигадувати власні версії, одна гірша за іншу.

Напевно, є об’єктивні причини, які змушують відкласти справедливість на потім. І народ загалом знає ці причини: конгрес США вже понад півроку затягує виділення нам військової допомоги; Росія зараз нарощує свої війська для нового наступу; у нас некомплект у військах та проблеми з мобілізацією.

Якби Зеленський виступив із зверненням до народу, перерахував свої мотиви і сказав, що тому справедливість «не на часі», то люди (цивільні та військові) принаймні позбулися б ілюзій. Але 9 квітня у традиційному відеозверненні президента до українців цю тему просто проігнорували.

Втім, офіційна версія все ж таки є. Її сформулював генерал Сирський у своєму листі до міністра оборони Умєрова: виявляється, у всьому винні депутати, які запропонували надто багато поправок до проекту №10449.

«Окремі положення законопроекту, з огляду на значну кількість депутатських правок, потребують більш детального аналізу та додаткового вивчення. 3 урахуванням зазначеного пропонується питання підстав звільнення з військової служби, а також запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців унормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроекті», — пояснив головнокомандувач ЗСУ.

Якщо Банкова не збирається відмовлятися від демобілізації та ротації, а навпаки, вирішила присвятити їм окремий законопроект, в якому врахувати всі депутатські правки, то важко зрозуміти мовчання Зеленського. Можна було одразу пояснити народу, що хвилюватися нема чого, затримка чисто технічна.

Хоча мовчання Банкової виглядає дивним, але його все ж таки можна пояснити. Причина, ймовірно, у тому, що Зеленський сам ще не знає, який варіант вибере. Чи відмовлятися від справедливості, чи все-таки проводити через парламент повноцінний законопроект про мотивацію, ротації та демобілізацію.


Юрій Вишневський / Ділова столиця
Поділіться цим