27 січня на Черкащині 59-річний ветеран війни з Росією вбив чотирьох поліцейських і одного поранив. Подальші події засвідчили, що це не звичайна кримінальна хроніка.
Не просто кримінал
По-перше, цю трагедію одразу взялося розслідувати ДБР, яке обіцяє дати оцінку діям не лише вбитого стрільця, а також і поліцейських. «На місце трагедії негайно виїжджала слідчо-оперативна група ДБР. Працівники Бюро проведуть повний комплекс необхідних заходів, щоб встановити всі обставини події, дати правову оцінку діям усіх осіб та забезпечити об’єктивне й неупереджене розслідування», — заявило ДБР у коментарі «Українській правді».
Звісно, до цієї обіцянки можна ставитися скептично. Але є ще по-друге і по-третє.
По-друге, у неділю 1 лютого ветерани війни з Росією влаштували мітинг у Черкасах під будинком обласної держадміністрації, вимагаючи відставки начальника головного управління Національної поліції у Черкаській області Олега Гудими, об’єктивного розслідування обставин події, притягнення до відповідальності причетних до смерті ветерана та повернення його тіла для гідного поховання. До акції з прапорами ветеранських спілок та плакатами долучилися 350 людей з усієї України. На деяких плакатах ставилося питання: «Хто відповість за смерть 4 поліцейських та ветерана». На інших плакатах пропонувалася відповідь: «За злочинні накази та кришування депутатика-рішали В. Сторожука Гудиму геть!»
По-третє, ветерани анонсували нові акції протесту. Тому влада була змушена реагувати. Увечері 3 лютого заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич і керівництво області зустрілися із представниками ветеранів. Після цього Гудима виступив із заявою: «У зв’язку з трагічними подіями на Черкащині я ухвалив рішення тимчасово припинити виконання службових обов’язків на час проведення розслідування. Це моє виважене рішення, продиктоване винятково необхідністю забезпечити об’єктивність і довіру до результатів розслідування».
5 лютого місцеві журналісти повідомили інсайд: найближчими днями буде представлений новий начальник обласного управління поліції. Полковник Меженний Ярослав Євгенович. Свого часу був начальником Бахмутського районного відділу поліції. У червні 2020 року був призначений в.о. начальника поліції Маріуполя, згодом став заступником начальника ГУНП Донеччини і пізніше в.о. голови управління.
Хорунжий 3-го армійського корпусу майор Дмитро Кухарчук підтвердив: «З оптимізмом про черкаську поліцію. Мусаров стане менше. Авторитетних Поліцейських з великої літери буде більше! А далі життя покаже!» На закиди, що Меженний не місцевий, Кухарчук відповів: «Всі, хто пише про місцевих на посаду, а ви не в курсі що всі місцеві з бандосами і корупціонерами повʼязані? Ярослав Євгенійович — досвідчений і бойовий».
Сам Кухарчук однозначно на боці ветеранів. «Ветерани Черкащини привезли в місто єдність з фронту, — прокоментував він акцію протесту під ОДА. — Показали, що ветеран у нас в країні — це не безлике ніщо, а людина з чіткою громадською позицією і принципами, викарбуваними в бою. Це буде продовжуватись, поки Україна не побачить прозорості процесу і покарання винних. Неймовірно пишаюсь Вами, браття!»
Нові реалії України
Сьогодні не має сенсу поспішати с прогнозами про результати розслідування. Але повторимо: це точно не звичайна кримінальна хроніка. Трагедія на Черкащині викликала чималий резонанс по всій Україні. І зараз найважливіше те, які висновки зроблять влада та суспільство.
Стосунки між військовими та поліцейськими не завжди бувають приязними. Це загальновідомий факт. Ще одна банальність: для поліцейських не завжди всі громадяни рівні, є «рівніші за інших», які вважають себе «господарями на районі». Але ці два тривіальні факти в умовах війни, яка триває вже понад 12 років, призводять до геть не тривіальних наслідків.
Щороку деяка кількість учасників бойових дій списується з війська і повертається додому. Причини можуть бути різні: поранення, досягнення 60-річного віку, необхідність догляду за хворими батьками тощо. Зараз ми говоримо про тих ветеранів, які відвоювали багато місяців, щоденно ризикуючи своїм життям. Вони повертаються додому — і бачать старі реалії, тобто «хазяїв району», яких «кришують» певні можновладці обласного рівня, зокрема й у поліції.
Саме це сталося с Сергієм Русіновим, як розповів у Фейсбуці його бойовий побратим, колишній секретар Черкаської міськради від партії «Свобода» Ярослав Нищик. Його покази важливі, щоб зрозуміти, як бачать цю ситуацію місцеві ветерани.
«Сергій Русінов воював в АТО. З початком повномасштабного мобілізувався до 158 батальйону ТРО. Потім служив у 198 батальйоні ТРО. Списаний за купою факторів: станом здоров’я та по догляду за лежачим батьком», — пише Нищик, який, за його словами, служив з ним разом і в 158, і в 198 батальйоні. Нищик стверджує, що Русінов мав особистий конфлікт із депутатом Корсунь-Шевченківської міськради Віталієм Сторожуком, який «дружив з керівництвом місцевої поліції».
«В раді Сторожук був «рішалою»: розрулював земельні питання. Визначав, хто з УБД отримає землю, а кому колективні «депутати» не проголосують. І скільки це коштує. Так кажуть», — пише Нищик. За його словами, на цьому підгрунті в Русінова були неприязні стосунки із Сторожуком. А коли Русінов повернувся з війни, він «зазнав наїзду з боку Сторожука. Той спробував відібрати у Сергія землю, що той обробляв як дрібний фермер, — стверджує Нищик. — Віталій Сторожук неодноразово пробував повішати на Русінова злочини, щоб раз і назавжди позбутись людини, що заважала робити справи. Крайнім випадком стали два «замахи» на депутата. Під час одного з них була спроба підриву авто «Ауді» Q7. Корсунчани в соцмережах запевняють, що це було інсценування. Відео, доречі, зі сторінки депутата зникло. Я знаю, що якби Сергій хотів підірвати Сторожука, то від того і пісюна не лишилося б. І ось тут і починаються питання до начальника Черкаської поліції Гудими».
Зрозуміло, що Сторожук має свій погляд на цю трагедію, а поліцейські — свої. Хто в чому правий, а в чому ні, — це має з’ясувати ДБР. Але ветерани не просто мають свій погляд. Вони його, як бачимо, захищають. Тому дуже важливо, які висновки зробить влада. Якщо вона не зробить правильних висновків з трагедії на Черкащині, причому негайно, то жорстке протистояння, навіть із зброєю, ветеранів і поліції може стати системним явищем.
Три варіанти для ветеранів
Після завершення війни повернуться додому сотні тисяч військових. І чимало з них зустрінуться із старими реаліями, як Русінов. Вони матимуть три варіанти дій.
Перший — це захищатись самотужки. Куди може завести цей шлях, показала трагедія Русінова.
Другий — це юридичний захист за допомогою побратимів. Цей шлях пропонує, наприклад, голова Асоціації ветеранів-підприємців Сергій Позняк. «Така трагедія не може пройти «тихо», — зазначив він у фейсбуці. — Але ми тут говоримо ще й про причину, яку багато хто боїться сказати вголос: коли ветеран повертається з війни і пробує заново зібрати життя через підприємництво, він часто стикається не з підтримкою, а з опором. З «князьками», конкурентами, схемами, тиском. Поки ветеран воює — «цивільні» інколи радо забирають те, що потрапляє їм на очі. Земля, майно, бізнес-можливості… Саме тому ось ця теза для нас ключова: об’єднані ветерани — запорука безпеки суспільства, ветеранів і дотримання закону. І ми, як Асоціація підприємців-ветеранів АТО і не тільки, а також такі спільноти, як Бізнес Асоціація Захисників України, маємо інструменти — законні інструменти — щоб такі історії не завершувались трагедіями: публічність, адвокація, юридичний супровід, діалог з владою, створення правил гри».
На жаль, з боку влади і зокрема Нацполіції не видно кроків назустріч. Таким кроком могло б стати, наприклад, створення постійної переговорної комісії між поліцією і ветеранськими організаціями. Потрібен механізм реагування Нацполіції та її департаменту внутрішньої безпеки на повідомлення ветеранів про зв’язки місцевих очільників поліції з тамтешніми «князьками».
А третій варіант — захищатися колективно, його описав Ярослав Нищик. «Система не працює. І таке буде повторюватись. Так, ми, військові, навчились вбивати. І якщо інші методи не діють, то до рук буде братись зброя. Бо це неправильний, але найпростіший шлях, припинити несправедливість. А наслідки? Про них ніхто не думає. Головне пережити бій».
Саме тому влада має реагувати негайно.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
