неділя, 14 липня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Подарунок Путіну до дня народження: Як Кремль відкрив другий фронт проти Заходу Хто основний вигодонабувач від нової арабо-ізраїльської війни? Тут немає жодних сумнівів – антизахідний блок КНР-КНДР-Росія-Іран

Безсумнівно, дати 24.02.22 та 07.10.23 – дві дати однієї війни. Сьогодні Росія та Іран атакували Ізраїль за допомогою свого проксі – ХАМАС.

Хронологія подій

О 6:30 ранку бойовики ХАМАС розпочали ракетний обстріл території Ізраїлю із боку сектору Газа. За даними ЦАХАЛ, було випущено від 2200 до 2500 ракет, ХАМАС називає цифру 5000. У будь-якому випадку, ізраїльська ППО виявилася перевантаженою і почалися масові прильоти. Близько 7 години палестинці розпочали масову атаку на катерах, моторних парапланах і по суші, проломивши стіну на кордоні бульдозерами. Були захоплені КПП Ерець та Керем-Шалом. Чергових прикордонників зняли снайпери, і вони не встигли підняти тривогу, а більшість ізраїльських солдатів, дислокованих у цих місцях, загинула у казармах під час масованого обстрілу.

Станом на 16 годину ізраїльська армія не стабілізувала ситуацію, і ХАМАС продовжував наступ. Загалом ХАМАС просунувся вглиб території Ізраїлю на 35-40 км., захопивши близько 1,5 тис. кв. км ізраїльської території. Зупинити наступ і почати помалу віджимати палестинців назад вдалося лише надвечір. Причому, контрнаступ йшов важко, і не скрізь.

Прем’єр-міністр Нетаньяху оголосив, що «країна перебуває у стані війни, а не операції», розпорядився зачистити прикордонні населені пункти від терористів, провести мобілізацію резервістів – загалом, як завжди, в таких ситуаціях. Розбрати у зв’язку із судовою реформою були тимчасово відставлені.

Приблизно з 11 години авіація Ізраїлю почала завдавати ударів по сектору Газа. Бойовики ХАМАС, у свою чергу, закріплювалися в зайнятих селищах і вивозили до Гази заручників, яких використовуватимуть як живий щит і обмінний фонд. Також борці за свободу Палестини крали сільгосптехніку, промислове обладнання, унітази та коней. Відчувалося, що багато хто з них навчався в СРСР і РФ.

ХАМАС здійснював наступ дуже гнучко, невеликими мобільними групами, активно використовуючи захоплену бронетехніку та озброєння. Війна почалася рано-вранці в суботу, коли солдати ізраїльської армії, крім чергових, спали в казармах, або перебували у звільненні. Обстріл ракетами приблизно з 10 години був перенесений на інфраструктуру, в рамках російської тактики, відпрацьованої в ході війни в Україні. Повідомлялося зокрема про враження електростанції «Рутенберг» в Ашкелоні. Взагалі важко було не помітити, що досвід російсько-української війни ХАМАС уважно вивчив і взяв на озброєння.

Ізраїльське панування у повітрі у смузі наступу ХАМАС реалізовано не було, через надзвичайно щільне застосування ПЗРК. ХАМАС також спробував відкрити другий фронт на півночі: у Східному Єрусалимі почалися сутички між палестинцями та ізраїльською армією, але їх оперативно придушили протягом кількох годин.

Що взагалі відбувається?

Схоже, що Ізраїль із усіма його спецслужбами проспав напад. При цьому про підготовку до удару по Ізраїлю та неминучість нової війни останні, як мінімум, півроку, не говорили лише німі та ліниві. Ймовірно, ці розмови стали вже надто звичними, а, крім того, Ізраїль був надто зайнятий внутрішніми проблемами, котрі виросли з коаліційних обіцянок Нетаньяху. Все це дуже схоже на події, що передували ранку 24.02.22 в Україні.

Безперечно, що наслідки «Війни Судного дня-2» будуть глобальними – такими ж, як і війни в Україні. До речі, з початку війни Судного дня минуло рівно 50 років: 06.10.1973.

Чим воює ХАМАС, який виявився дуже добре озброєним? Особливих секретів тут немає, його традиційні постачальники – Росія та Іран. Щоправда, Росія зараз сама відчуває голод у зв’язку з війною в Україні, але Іран швидко нарощує військове виробництво. По суті Іран уже давно став і російським промисловим тилом в українській війні, і тилом ХАМАС.

Питання друге та головне: хто основний вигодонабувач від нової арабо-ізраїльської війни?

Тут немає жодних сумнівів: це антизахідний блок КНР-КНДР-Росія-Іран. Блок неоднорідний і внутрішньо суперечливий, але його учасники зацікавлені у послабленні Заходу, і вже цим нова війна відповідає інтересам всіх чотирьох країн. Конкретні інтереси КНР та КНДР у конфлікті в Ізраїлі відразу не проглядаються (але вони є, і піддаються аналізу), а з Росією та Іраном все очевидно.

Війна в Ізраїлі відволікає Захід від надання допомоги Україні у протистоянні російській агресії і збільшує шанси на переговорну паузу, дуже потрібну зараз Путіну. Крім того, Росія вже намагається влізти в конфлікт як посередник. Якщо їй це вдасться, то це буде велика перемога Москви. І це з урахуванням міцних і теплих відносин Кремля з ХАМАС цілком можливо.

Нафтові монархії: Саудівська Аравія, Кувейт та ОАЕ, чиї відносини з Ізраїлем останнім часом трохи потеплішали, політично не можуть не підтримати палестинців. Навіть якщо ця підтримка буде стримано-примирливою, вона неминуче позначиться на відносинах із Заходом, і цінах на нафту, а отже, призведе до часткового зняття, або, як мінімум, до розхитування антиросійських санкцій. Хороша новина: Саудівська Аравія вже заявила про готовність підняти видобуток нафти на тлі зростання цін, тобто за фактом обмежити це зростання з вигодою для себе. Але навіть у цьому випадку деяке розмивання санкцій неминуче. До речі, лише тиждень тому, виступаючи на Генасамблеї ООН, Нетаньяху говорив про швидку нормалізацію відносин із Саудівською Аравією, що підтверджував і Ер-Ріяд. Головною проблемою переговорів між ізраїльтянами та саудитами залишалося палестинське питання. Наразі переговори неминуче будуть заморожені на невизначений термін.

Дуже вірогідним є і другий удар по Ізраїлю, з півночі, від «Хезболли», ще одного союзника Росії, який направляв своїх бойовиків для участі у війні з Україною. » Хезболла » також тісно пов’язані з Іраном, її основні бази перебувають у Лівані, де вона контролює уряд, й у Сирії. ХАМАС останнім часом налагодив стосунки з Асадом.

Навіть якщо удару з півночі по Ізраїлю не буде завдано – що можливо тільки в тому випадку, якщо відповідь ЦАХАЛ по ХАМАС буде дуже болючим, чого поки не видно, – навіть у цьому випадку тиск на Ізраїль чинитиме сама можливість такого удару. У свою чергу Іран посилить тиск на Туреччину, підключивши до нього і «Хезболла». Тегеранським аятолам вигідна невелика регіональна війна, яка дозволить затягнути гайки всередині Ірану, що трохи розбовталися, і привести в кращу форму КВІР, який трохи розслабився від тривалої відсутності серйозної війни. Звичайно, Туреччину не залишать одну, вона член НАТО та союзник США, але вона дуже специфічний член Альянсу та союзник Вашингтона. Та й ресурси ОПК країн НАТО та США, які так і не перезапущені в режим воєнного часу, сьогодні на межі. Третій конфлікт поставить Захід на дуже складну розтяжку. Власне, його поставить на розтяжку вже й другий конфлікт, який розпочався сьогодні. А на горизонті маячить війна за Тайвань, яку Китай готовий розпочати у будь-який сприятливий момент. І цей момент все ближчий.

У самих США події на Близькому Сході неминуче посилять активність трампістів щодо згортання допомоги Україні. Тут потрібно торкнутися деяких деталей.

Ставлення до ізраїльсько-палестинського конфлікту США вкрай неоднозначне. Сенатори – демократи буквально днями заявили Байдену, що угоди між Саудівською Аравією та Ізраїлем повинні включати зобов’язання Ізраїлю зупинити розширення поселень на палестинських територіях та зберегти «варіант рішення на основі двох держав». Згідно з лютневим опитуванням Геллапа, прихильники демократів більше симпатизують палестинцям, ніж ізраїльтянам: 49% проти 38%. У незалежних цей показник 32% – 49%, а у прихильників GOP, тадам: 11% – 78%. Нагадаю, що на виборах основна боротьба йде саме за тих, хто вагається, так що GOP, і в Палаті представників, і в ході виборчої кампанії просто не може зараз не виступити з гаслом «Україну за борт, рятуємо Ізраїль». А це означає, що включення допомоги Україні до бюджету фінансового року, що почався (нагадаю, що, до тимчасового, 45-денний бюджет вона не увійшла) буде, по суті, торпедовано.

Все це, до речі, напрочуд збіглося з пожвавленням у ЄС різного роду путінферштеєрів, від перемоги Фідо у Словаччині до блокування Шольцем передачі Україні далекобійних Taurus.

Як розвиватимуться події

Поки не ясно, відносна ясність настане, мабуть, до понеділка-вівторка через 24-48 годин. Ключових питань два.

Перший: яким чином Ізраїль проґавив напад? А, він його, що б не казали, безсумнівно, проґавив. І це вкрай дивно: сектор Газа – маленька, дуже щільно напхана ізраїльською агентурою територія. Ймовірно, що ізраїльська неготовність зіграти на випередження має внутрішньополітичні причини. Звучить шокуюче, але політика – річ цинічна, а внутрішній розкол в Ізраїлі через розбіжності щодо судової реформи досяг критичних масштабів.

Хто тут кого підставив – одразу сказати складно, можна навскидку видати приблизно п’ять версій, а трохи подумавши, ще з десяток. Причому це той випадок, коли публічно буде вкинуто безліч взаємовиключних пояснень, з єдиною метою — максимально заговорити правду про те, хто розмінував ізраїльський Чонгар, і навіщо. Якщо правда про це колись і спливе, то дуже не скоро, а найімовірніше взагалі ніколи.

Тим часом, від відповіді на перше запитання – справжньої, а не заспокійливої версії подій – залежить відповідь на друге, і головне: як довго це триватиме і чим закінчиться. Цілком не виключено, що Ізраїль ризикне вплутатися у велику і тривалу, на 2-3-4 місяці (це дуже довго для такого ТВД) війну, з повною зачисткою сектору Гази. Наплювавши на всі засудження і умовляння, і, навіть пригрозивши, за необхідності, застосувати ЯО, якого в Ізраїлю, як відомо, немає. Зрештою, зачистивши Газу в нуль, ізраїльтяни розведуть руками – мовляв, ну, що ж тепер робити? Ми, може, й трохи погарячкували – але ж нас змусили. А палестинці? А що палестинці? Ось, є, нікуди не поділися: залишилися мирні люди, які готові інтегруватися до Ізраїлю, ніякі не терористи. Їх досить багато — цілих … ну, скажімо, п’ятдесят тисяч (з двох мільйонів, для довідки). Можливо, навіть сто п’ятдесят. А решта — поїхали, ну, так і самі винні. Втім, якщо вони попросять назад – ми розглянемо. В індивідуальному порядку.

Варіант авантюрний, але Бібі взагалі схильний до авантюр. До того ж, з урахуванням його численних проблем, у тому числі й судово-кримінального характеру, така авантюра для нього є шансом на порятунок. Можливо? Цілком. Може перейти до Третьої світової? Ні, навряд. А у довгу регіональну війну – так, може. Іран може і не втягнутися безпосередньо, а діяти через свої проксі.

У цьому випадку ми отримаємо провал допомоги та фінансування на якийсь час. Причому тривалість цього провалу може бути фатальною для України. Ситуація для нас вкрай небезпечна.

Якщо ж цей сценарій не реалізується, і війна триватиме, скажімо, тиждень-два, а потім все прийде до більш менш статус-кво, нехай навіть включаючи введення ЦАХАЛ у Газу, що вже було, то провалу в допомозі, швидше за все, не буде. Точніше, наша ситуація не стане ще гіршою, ніж зараз, і загроза провалу, яка існує зараз, не стане ще більшою.

Але й менше не стане.


Сергій Ільченко / Ділова столиця
Поділіться цим