З 11 квітня рф ввела жовтий рівень терористичної загрози в областях, які межують з Україною, а також в окремих районах Краснодарського краю. Цьому передувало кілька провокацій, здійснених росіянами на своїх територіях – у Белгородській і Курській областях. Остання за часом провокація такого штибу – обстріл села Климово в Брянській області. СБУ перехопила телефонну розмову російського вояка, який підтвердив, що цей населений пункт обстріляли самі росіяни. У розмові солдат згадав про те, як під час Чеченської війни ФСБ підривала житлові будинки в Москві. Це важливий момент. Варто пам’ятати, що заради ескалації війни путін здатний влаштовувати теракти проти власних громадян. Аналогічно до того, як це робилося у вересні 1999 року, коли росією прокотилася серія терористичних актів у Буйнакську, Москві та Волгодонську. Тоді путін вже був призначений наступником Бориса Єльцина, але з рейтингом нуль відсотків, і для його підняття для перемоги на майбутніх виборах створювалася уявна загроза, яку новий вождь міг би «героїно» здолати.
Після провокацій на власній території «рот» російського міністерства оборони Ігор Конашенков пригрозив у відповідь завдавати ракетних ударів «по центрах прийняття рішень, у тому числі у Києві». Тобто заява виключно для внутрішньо російського споживання, адже російська пропаганда розповідає, що Київ раніше не обстрілювали. За кілька днів після заяви Конашенкова ракетні атаки по Україні дійсно посилилися. Однак це радше помста за потоплений крейсер «Москва». Що ж до обстрілів росіянами власних населених пунктів, то в останні кілька днів таких повідомлень не було. Але рівень терористичної загрози не знижували. Тому у будь-який момент опцію «бий своїх» можуть включити знову. Скориставшись нею як підмогою для початку масштабного наступу на Донбасі. Щоб викликати у вкрай зневіриних солдатів армії рф хоча б жагу помсти. Тож можна очікувати не лише пострілів по якихось сараях заради телекартинки, а й чогось серйознішого. Приміром, немасштабних хімічних атак на власних громадян у Курську чи Бєлгороді, або відповідних інсценувать, коли «загрозу» буде попереджено в останній момент «героїчним» ФСБ.
Останній варіант виглядає не таким вже й фантастичним з огляду на те, що подальші поразки російських військ в Україні штовхатимуть путіна до оголошення загальної мобілізації. Прихована мобілізація в рф триває не перший тиждень, а в ОРДЛО загрібають навіть музикантів із Донецької філармонії. Але загальну мобілізацію путін оголошувати поки що остерігається. Причин тому кілька.
Перша – на тлі поступового падіння рівня життя, пов’язаного із санкціями, спроба всіх поставити під штик може спровокувати невдоволення. Одна справа – «спецоперація» в Україні, зовсім інша – визнати, що нема ніякої «спецоперації», а є війна. На яку тягтимуть всіх тих, хто перед телевізором плескав у долоні «героїзму» своїх вояків. Простіше кажучи, загальна мобілізація ризикує зіграти проти кремля. Це якщо мислити раціонально, але за поребриком сон розуму породив чудовиськ. Тож і не дивно, що після потоплення «Москви» разом з її екіпажем на рашаТБ почали закликати путіна оголосити Україні війну.
Насправді такий заклик – чергове підтвердження: соловйовщина дала тріщину. Ще 29 березня шойгу оголосив, що «демілітаризація» і «денацифікація», тобто «завдання першого етапу спецоперації», виконані. І за два тижні потому у прикордонних областях рф оголошують жовтий рівень терористичної загрози, бо начебто українці завдають ударів з «демілітаризованої» авіації. У пересічного Ваньки може скластися враження, що йому брешуть, а «друга армія світу» більше нагадує надуту пропагандою бульбашку. Бо по телику обіцяли швидку перемогу, а не затяжну війну. Появу сумнівів і тим більше панічних думок підпалювачі війни та їхні чорнороті рупори допустити не можуть. Тому вкидаються й далі вкидатимуться нові жахи, де безпосередніми постраждалими будуть цивільні громадяни рф. Свій жах жахливіший.
Друга причина: путіну потрібна не загальна мобілізація у себе в країні, а контрпропаганда, спрямована на певну частину жителів західних держав. Росія зазнає поразок не лише на полях битв, а ще й на інформаційному полі, і тому намагатиметься виставити себе жертвою. Не українців, а колективного Заходу. Який постачає нам зброю і підтримує політично. Російському фюреру конче потрібна власна Буча. Відомо, що для пропагандистських сюжетів у захоплених районах Маріуполя окупанти ексгумують тіла вбитих ними людей, видаючи їх за загиблих від «українських нацистів». Проте цивілізований світ добре обізнаний, що маріупольців убивали росіяни. То ж тут це не спрацює. А от щось на кшталт підриву «українською ДРГ» будинків на Каширському шосе чи локальне застосування отруйних речовин на власній території, на думку путінців, можна використати як контрпропаганду. І заодно своїх громадян полякати, щоб бува не «втомилися від спецоперації». Отже росіянам треба готуватися до того, що загроза їх життю з’явиться у їх власних оселях. З огляду на те, що справи у путіна в Україні йдуть не кращим чином, статися це може вже зовсім скоро.
Юрій Васильченко / Depo.ua
