США та Велика Британія оголосили прізвища прямої агентури, яка працює на Росію. І чекає моменту, коли можна поставити в Україні свій окупаційний уряд на чолі з жовтеням-переростком Євгеном Мураєвим.
Інформація не просто кричуща у світлі необачної заяви Володимира Зеленського про те, що Харків скоро буде окуповано, бо там мешкає значний відсоток проросійськи налаштованих громадян і о, боги, у чималої кількості містян є давно забуті і викреслені із пам’яті родичі в Росії. Євген Мураєв — уродженець Змієва і мажоритарний депутат саме цього округу — вже кілька років безуспішно прагне стати регіональним лідером. Остання спроба засвітитись була після смерті Геннадія Кернеса, але місцеві «еліти» в особах Олександра Ярославського і Арсена Авакова дали зрозуміти сепару в окулярах, що в Харкові його не чекають. І якийсь мінімальний його вплив лишиться в межах бідного райцентру з бабусями, які розчарувались у ОПЗЖ і шукають щось нове і телевізійно привабливе.
Саме після детальної і чіткої заяви британського МЗС українська влада, наша розвідка і рідне СБУ на чолі з сусідом по під’їзду Зеленського Іваном Бакановим мають вирішити — що ми робимо із Мураєвим. І на додачу з названими у повідомленні Ліз Трасс Арбузовим, Клюєвим, Сівковичем та Азаровим. Бо ж в умовах широкої війни, кібератак і зливу інформації з «Дії» саме росіянами — бездіяльність української влади з нейтралізації російської агентури на тлі загрози російського наступу буде справжнім злочином. Тож «Слуги народу» мають вирішити, що їм дорожче — дружба з Мураєвим і піар на хвилях телеканалу «Наш», чи правда і подяка нашим західним партнерам за ту роботу, яку б давно мала зробити Україна самотужки.
Минулого понеділка орли із ДБР і Офісу Генерального прокурора намагалися влаштувати ефектне полювання на представника опозиції Петра Порошенка. То ж мені здається, що після останніх новин від Заходу час зайнятися нейтралізацією ворожої агентури на українській землі. Минулого року США чітко вказало пальцем на Ігоря Коломойського, Андрія Деркача і Олександра Дубинського — нині список «кротів» поповнився тим, кого називають шансом проросійських сил в Україні. І тому Мураєв, якщо він ще не втік до Ростова, має бути негайно затриманий. Із сиренами і фанфарами. Але з дотриманням законних процедур — без жодного зволікання.
Чи серйозно Мураєв здатен стати гауляйтером всієї України? По-перше, я дуже рада, що криза проросійських сил сягнула такого дна, що це вихолощене «жовтеня» в окулярах всерйоз розглядають як спадкоємця Віктору Януковичу, Юрієві Бойку і Віктору Медведчуку. Бо у них трьох, попри їх негативний шлейф і роботу на Москву була хоч якась масштабна харизма — і власне, тому Партія регіонів і її реінкарнація 15 років поспіль робили погоду на політичному полі України.
Соціологічні опитування з приводу політичних вподобань кажуть, як розподіляються голоси умовно лайт-ватного і лояльного до Росії електорату. Медведчук зазнав фіаско, зате згідно дослідження «Демініціатив» — порівняно з листопадом 2021 року у грудні зросла електоральна підтримка Разумкова (з 5,5% до 7% серед усіх опитаних) та Мураєва (з 4% до 5%).
Мураєв чітко націлився стати лідером російських сил після того як інший багаторічний альфа-самець цього поля іде на політичну пенсію і все частіше згадується у ЗМІ як особа, яка вкотре стала дідусем — Юрія Бойка. Влітку по усій країні було вивішено сотні бордів з обличчям екс-нардепа, власника каналу «Наш» Євгена Мураєва. Здавалось, що безглуздішої піар-кампанії і уявити собі годі було. На Західній Україні рекламні борди проросійського політика тут же облили фарбою.
На Житомирщині Мураєва з десантом взагалі чекали ветерани російсько-української війни на Сході. А коли Мураєва взяв собі у команду балакаючого папугу із каналу «Наш» Макса Діордіцу-«Назарова» і обоє припхалися нагнітати проросійщину до Первомайська — то і тут їх чекало фіаско.
Тому є очевидний плюс — Мураєва не сприймає всерйоз ніхто і ніде. І для національного лідера всіх любителів шашликів на 9 Травня і «посмотреть Путину в глаза» у нього пороху не вистачає. А такі супутники як малолітній ленінець Кирило Лазарєв і одіозний пропагандон Макс Назаров — відлякають навіть тих, хто вважає, що Мураєв щось там тямить в економіці.
Євген Мураєв — вигодованець системи Віктора Януковича. Женя не раз хизувався тим, що у 2014 році він своїми руками вивозив колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова за межі України. І тому дуже логічно, що команда Сівковича, Клюєва та Арбузова дуже б хотіла притягнути до влади свою надійну людинку. Молоду і амбітну, абсолютно безпринципну і таку, що постійно каже, що Захід і Америка — то є зло для України набагато більше аніж російська окупація.
Дозволю собі зацитувати свіжу реакцію Мураєва на заяви британської розвідки. Він намагається розпушити хвіст павичем.
А ось взагалі замахується на роль політика, який… об’єднає одночасно електорат Медведчука і Порошенка. Цитую: «Время прозападных и пророссийских политиков в Украине безвозвратно ушло. Поражение таких политиков, как Порошенко и Медведчук, тому наглядное подтверждение. Их действия нанесли невосполнимые потери для страны и раскололи народ Украины.
Украине нужны новые политики, чья политика будет базироваться исключительно на принципах национальных интересов Украины и украинского народа. Тридцать лет — достаточный срок для того, чтобы понять простую истину — Украина самостоятельное, независимое государство и мы можем и должны сами решать свою судьбу».
Якщо це і є геніальна арбузівська стратегія, то за остаточну смерть проросійського політичного руху за 10-15 років я абсолютно впевнена. У кремлівських сил була одна надія на тріумфальний камбек — тоді, коли Анатолія Шарія розкручували як молодого і успішного в Європі. Мовляв, хочете бути модним політиком і мати хату під Барселоною — вступайте в ряди кремлівської партії. І чимало юної, не обтяженої критичним мисленням пастви — справді вступало у партію Шарія. Стратили на одному — коли публічно заявили, що «захопили вулицю» і почали бити ветеранів у метро. Після того, як Толя Шарій отримав гучного ляпаса українського суспільства, а потім отримав ще і дрібку санкцій від ОПУ Зеленського — у проросійських сил в Україні не лишилось кандидатур для відродження.
Я не думаю, що Євген Мураєв стане видатним гауляйтером. Бо ж навіть для цієї ролі треба бути кимось. Генерал Філіпп Петен заснував режим Віші і став символом колабораціонізму з Третім Рейхом. Але до того, він був героєм Першої світової війни і виграв битву під Верденом. Ще один яскравий персонаж — Вікунд Квіслінг, німецький колаборант із Норвегії — зробив гарну кар’єру військового аташе, був правим, бо вбачав у цьому захист держави від комуністичної ідеології. І по суті був спійманий німцями на близькість двох етносів і двох партій — його і Гітлера у Німеччині.
Наш Мураєв по суті ніхто. І не матиме шансу навіть такого, який висів над Україною дамокловим мечем у 2013 році. Янукович був потужним провідником російських спецслужб в нашу політику і економіку, але навіть у нього був серйозний аргумент — легітимний статус президента і воля 12 з гаком мільйонів виборів, які голосували за нього. Євгену зі Змієва на цьому тлі ловити нічого. Але я поясню в чому його істинна небезпека.
Він і його пропагандистський ресурс «Наш» уникли санкцій. Депутати «Слуг народу» ходять піаритись на цей ресурс. І це наводить на думку, що хтось і чомусь в українських владних структурах дуже сильно оберігає Мураєва від запровадження проти нього санкцій.
І тому цей месьє і його посіпаки активно використовують тактику «троянського коня» — особливо серед дисциплінованої старшої аудиторії, яка дивиться канал «Наш». Що треба теплі взаємовідносини з Москвою, що позаблоковість України краща за НАТО, що європейська інтеграція помилкова, а США і Британія чинять над нами «зовнішнє управління». Саме ці наративи зараз в тренді серед певної категорії народонаселення тому і взяті за основу в пропаганді партії Мураєва. Весь цей кал із сімейних посиденьок у мами потім вивалюється на українці
Тому заява МЗС Британії і США — це не просто заради того, щоби патичком поштурхати тушку Мураєва. Це сигнал українським спецслужбам, силовикам і владі. Що «друзі, ми знаємо про вас усе». З ким ви заробляєте, хто є вашим «кротом». І чому російські сили в Україні стають проблемою заради зростання України як держави. Це штурханець персонально Володимиру Зеленскому і Івану Баканову. Тому хай думають, якщо колись самі захочуть переїхати жити до Лондона.
Марина Данилюк-Єрмолаєва / Еспресо
