Критично важлива для України битва зараз цілодобово ведеться у повітрі. Після призначення колишнього главкома Повітряно-космічних сил Суровікіна командувачем Об’єднаним угрупованням російських військ в Україні російські агресори зосередили усі ресурси для ураження української протиповітряної оборони та авіації.
З першого дня війни росіяни намагаються вирішити це завдання, але ППО та ПС ЗСУ продовжують бити окупантів, тому зараз очевидні нові фактори повітряної операції ЗС РФ:
1. Застосування іранських дронів Шахед-136 для ударів по різних містах України, з метою розсередження засобів ППО та постійного виявлення їхньої роботи. Шахеди не використовують масовано, в ході одного удару, їхня ціль – постійне навантаження української ППО на різних ділянках, дорозвідка. Тому удари здійснюються по тилах, малими групами, кожну добу, без перерв. Це говорить також про налагоджений канал постачання з Ірану.
2. Терористичні удари по містах, житлових будинках, об’єктах життєзабезпечення та критичної інфраструктури, промислових підприємствах, щоб підірвати волю до спротиву мирного населення, та змусити українське командування відволікти та розсередити засоби ППО ЗСУ, відтягнути їх з фронта у тилові райони. Путін застосував проти України тактику Гітлера у Другій світовій, коли нацисти знищували міста та завдавали удари по цивільних об’єктах під час битви за Британію з метою напруження сил ППО.
3. Тактика. Російське командування намагається змусити українську ППО діяти постійно, проявляти себе, вмикати радари, розсереджувати сили, скувати маневр, щоб полегшити роботу радіоелектронної, космічної, агентурної розвідки та подальше ураження.
4. Зосередження угруповань розвідувальних та ударних безпілотників для виявлення та ураження у тактичній зоні засобів військової ППО на певних напрямках. На деяких напрямках противник почав на глибину до 30-40 км здійснювати пошук групами безпілотників, включно з ударними дронами-камікадзе «Ланцет-3», щоб спіймати наші ЗРК або на переміщенні, або на позиціях, які ще не встигли змінити.
5. Чергування у повітрі біля районів дій української авіації винищувачів Міг-31 з ракетами далекої дії.
Висновки:
1 . Зараз саме постачання озброєння ППО є головним пріорітетом, що можливо виключно за рахунок постачання від наших союзників по НАТО. Швидкі поставки ЗРК для України можуть здійснити зі своїх запасів ЗС США, які мають значну кількість ЗРС «Петріот» та «Авенджер».
2 . Для боротьби у повітрі та застосування сучасних ракет «повітря-повітря» Україні потрібні літаки типу F-16. Для боротьби з дронами союзники могли б надати легкі гвинтові бойові літаки типу Ембраєр «СуперТукано», які можуть бути оптимізовані для перехоплення цілей типу «Шахед-136» та застосовуватись для ударів по наземних цілях. Такі літаки постачались до Афганістану.
3 . Битва за контроль над повітрям є ключовою передумовою для стратегічної наступальної операції ЗС РФ, яку, за усіма ознаками, готує російське командування щоб зупинити українській наступ та перехопити стратегічну ініціативу у війні.
4 . Випадки ураження наших сил ППО та ПС росіянами потребують висновків. Ми можемо посилювати ППО засобами маскування, імітаційними макетами озброєння, транспортом, інженерним забезпеченням місць базування, щоб посилити прихованість дій, маневреність, живучість.
5. Росія фактично проводить загальну мобілізацію населення та економіки, залучає союзників з метою знищити Україну за будь-яку ціну. Війна буде тривалою, тож нам потрібно довгострокове оборонне планування, нам потрібна стратегія, яка б дозволяла визначати пріорітети та діяти на випередження.
6. Найважче, що нам потрібно сприйняти, що ППО не зможе прикрити усі цивільні об’єкти від дій російських терористів. З цими постійними ударами доведеться навчитись жити, так само як це робили мешканці Лондона та багатьох місць Британії, які потерпали від гітлерівських бомбардувань під час Другої світової. Ми вистоїмо та переможемо так, як це зробили демократичні держави у той страшний час.
Юрій Бутусов / Facebook
